Київ готуватиме власний план адаптації до змін клімату

Якщо людство та Україна, зокрема, не змінить нічого найближчим часом, щоби насправді зменшити кількість парникових викидів, то нас очікує глобальне підвищення температури. Так, у порівнянні з доіндустріальним періодом, за найпесимістичним прогнозом від науковців (детальніше про це — далі), до 2100 року температура повітря в Києві може зрости на понад 4 градуси. Тож нинішні теплі ночі, спекотні дні влітку та малосніжні і теплі зими видадуться нашим нащадкам квіточками. Оскільки клімат — це не лише температура, а й інші показники, цікавими є кілька цифр, які навела Світлана КРАКОВСЬКА, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометінституту, член Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК).

Приміром, тропічних ночей, коли температура сягає понад 20 градусів улітку, у 1991 — 2010 роках у столиці та півночі країни було всього 4 за рік. За найгіршим сценарієм таких ночей до 2100 року може бути 30. Для порівняння — на півдні України їх може бути 120.

Сьогодні багатьох цікавить, чи буде сніг цієї зими, та й морози загалом? Так от, зима в столиці зменшуватиметься в часовому проміжку і за температурними показниками ставатиме м’якшою. Нині морозних днів, коли температура менше від нуля, маємо 49 на рік, найгірший сценарій передбачає, що таких днів стане 14.

Максимальний період днів без опадів для півночі країни ще не матиме серйозних загроз, зазначає Світлана Краковська. Якщо в цифрах, то зараз таких днів 44, до 2100 року може стати 40. Кількість днів із сильними дощами та снігом лишиться майже без змін, нині маємо 5 днів, за найгіршим сценарієм їх може бути 6.

ТРОПІЧНІ НОЧІ ТА БЕЗСНІЖНІ ЗИМИ

Такі прогнози та сценарії науковиця готує ще з 2008 року. Пригадує, що тоді її даним та цифрам мало хто вірив, але сьогодні, коли зміну клімату відчуває практично кожен з нас, вирощуючи, приміром, дині на дачах Київщини, або ж моніторячи рівень забруднення повітря в себе за вікном, ситуація змінилася. Ми більше розуміємо, що означають кліматичні зміни, а от чи готові докладати більше зусиль, щоб їм протидіяти?

Власне, до роботи над адаптацією до кліматичних змін закликають міжнародні організації уряди всіх країн. А остання кліматична конференція в Глазго визначила головним домашнім завданням для світу зменшити кількість парникових викидів. Крім того, понад 250 українських муніципалітетів узяли на себе зобов’язання зі скорочення викидів як підписанти Угоди мерів. Вони мають розробити плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату — це власні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату.

Тобто хоч би як хотілося, а планувати свою діяльність міста, села та громади мають з акцентом на кліматичні зміни та адаптацію до них. Тож цифри, що озвучувала Світлана Краковська, стануть основою для розробки програми «План дій підвищення стійкості та адаптації міста Києва до змін клімату». Науковиця ввійшла до робочої групи, що розроблятиме згадану програму.

За її словами, прогнози щодо кліматичної ситуації для Києва готувалися вже кілька разів. Такі дослідження передбачають використання кліматичних моделей. «Ми говоримо не про прогнози клімату, а про проєкції, бо накладаємо певні умови або ж сценарії розвитку людства: скільки ми спалюватимемо викопного палива, скільки його потрапить у атмосферу та як це вплине на кліматичну систему, — зазначає Світлана Краковська. — Також є соціоекономічний розвиток — бо є сценарій, як буде людство розвиватися, як буде зростати народжуваність, від чого буде теж зростати кількість використання енергії. Я взяла для прогнозування сценарій соціоекономічний (AR4), коли накладаються зовнішні умови та кліматичні умови. Тобто це як проєктування слайду на стіну — який сценарій ми закладаємо, таку проєкцію й отримаємо. Ще один сценарій готувався перед Паризькою угодою — про концентрацію парникових газів (тепер є зобов’язання до 2100 року не підвищити температуру на півтора градуси від доіндустріального рівня на початку століття). Все це враховувалося при розробці прогнозу для Києва».

«МІСТО МАЄ ГОТУВАТИ ДО ОПАДІВ ІНФРАСТРУКТУРУ»

І всі озвучені на початку цифри мають взяти до уваги столичні керманичі. «Наприклад, у столиці змінюватиметься кількість опадів. Максимум опадів раніше припадав на липень, тепер їх більше в червні. З часом зростає кількість випадків сильних опадів у січні, коли за місяць маємо вдвічі більше опадів від норми (понад 60 мл). Особливо це буде властиво для сценарію більших викидів парникових газів. Тобто місто має готувати до опадів інфраструктуру, ті самі ливнівки. За всіма сценаріями кількість опадів у січні зростатиме. Серпневі норми теж стають більшими, в майбутньому буде дуже мало опадів у серпні, це теж треба розуміти, щоб формувати догляд за рослинами і планувати, які саме рослини брати для озеленення в місті», — зазначає Світлана Краковська, акцентуючи на ще одному чиннику, який місто має взяти до уваги. Довшою стає осінь, а зима буде закінчуватися раніше. Тож місто зможе зекономити на опалювальному сезоні. Але через зростання кількості теплих ночей та спекотних днів, матимемо більше споживання електроенергії влітку через роботу кондиціонерів.

«Напевно, Київ перейшов у такий режим погоди, коли будуть часто замерзаючі дощі, коли температура повітря близька до нуля, що загрозливо для транспорту, доріг, інфраструктури, — прогнозує учена. — Важливо враховувати також локальність та інтенсивність злив. А ще говоримо про пожежонебезпечну погоду, може, не в самому Києві, але поряд ми це відчували вже, коли горіли торфовища та виникали пожежі на Поліссі та в Чорнобильській зоні».

Київ начебто готовий взяти всі ці виклики до уваги. Як уже згадувалося, місто готує програму «План дій підвищення стійкості та адаптації міста Києва до змін клімату». Як зазначив начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр ВОЗНИЙ, очолюване ним управління проходить етап реорганізації. Після цього утвориться департамент екології та адаптації до змін клімату. Далі в межах підготовки програми буде проведено опитування мешканців міста, наскільки вони відчувають зміни клімату та що їх турбує. Тому при ухваленні рішень братимуть до уваги думку громадськості, а також рекомендації науковців.

«РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖОДНОГО ПАРКУ НЕ МАЄ БУТИ БЕЗ СТРАТЕГІЧНОГО БАЧЕННЯ»

На думку Оксани КИСІЛЬ, національної експертки проєкту ЄС «Угода мерів-Схід» в Україні, кожен стратегічний документ, що приймається на рівні Києва чи іншого міста, має враховувати і європейську зелену угоду, і національну політику, а саме: стратегію екологічної безпеки та адаптації до змін клімату і Національно-визначений внесок-2.

«Київ має ту саму ситуацію та виклики, що й світ. Є основні кліматичні загрози — підвищення температури, підвищення рівня океану — це глобальні зміни, які торкнуться кожного з нас. Що ми відчуваємо вже? Я вирішила з’ясувати на прикладі своєї сім’ї — ми відчуваємо екстремальне тепло та екстремальні хвилі, сильний вітер, піщані бурі, небезпечні речовини в повітрі, — розповідає Оксана Кисіль. — ЄС прийняв стратегію зі збереження біорізноманіття, всі міста готують плани управління водними ресурсами чи зелених зон, тому на рівні міста має бути і стратегія збереження біорізноманіття. Слід переглянути, що в нас лишилося з флори та фавни на території міста, як це зберегти і як запобігати інвазійності. Зараз є проєкт цього плану протидії викликам, але чи відповідає він тим викликам, про який ми говоримо? Реконструкція жодного парку не має бути без погодження стратегічного бачення, а що буде, приміром, далі, бо тільки-он запустили реконструкцію в Голосіївському парку ім.Рильського, а вже є петиції про те, що через такі зміни можуть загинути кажани».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Тож нова столична екологічна стратегія до 2030 року, за словами пані Оксани, цілком відповідає європейській зеленій угоді. Щоправда, документ ще не прийнятий. На розгляд депутатів він виносився 18 листопада, однак тоді забракло голосів для прийняття. Частина депутатів просто покинула сесійну залу. На наступну сесію, що відбулася 2 грудня, екостратегію взагалі не виносили на розгляд.

Тож є великі сумніви, чи буде Київ іти тим самим шляхом, що й, до прикладу, Париж у своїй екостратегії. В столиці Франції діє окрема програма щодо підтримки та розвитку локальних зелених городів на балконах. У Києві це сприймається радше як дивацтво, а не норма.

ДО ТЕМИ

На клімат треба кошти

Протягом 2022 року громади України повинні створити плани з адаптації до погодних змін

В Україні почали помічати зміни клімату на собі протягом останніх 10-15 років, коли відчутно змінився температурний режим. Українська кліматична мережа провела соціологічне дослідження щодо того, як українці відчувають на собі зміни клімату. В опитуванні взяли участь понад три тисячі респондентів.

— В основному громадяни добре розуміються із проблематикою. Вони вказують, що на зміни клімату впливають викиди промисловості, зменшення площ лісів, розорювання землі, спалення викопного палива тощо. Опитування показало, що у столиці 95% жителів помічають прояви змін клімату, стільки ж — на заході країни, до 97% — на півдні та  сході. Громадян турбує питання доступу до питної води, тепловий стрес, висихання джерел, погіршення здоров’я, що призводить до погіршення працездатності, — розповіла голова Української кліматичної мережі Оксана МАР’ЮК.

Дослідження показало гендерні відмінності у ставленні до проблеми. Так, жінки частіше скаржаться на серцево-судинні, вірусні та алергійні захворювання. Також вони більше звертають увагу на те, що зміни клімату призводять до більших витрат у господарстві, пов’язаних із споживанням електроенергії, води, інших ресурсів. Крім того, жінки більш схильні до активних дій, аби протидіяти змінам клімату. Основною причиною змін люди назвали діяльність людини, а основним винуватцем — промисловість. Експерти кажуть, що це не зовсім так, оскільки найбільше викидів дає енергетика при спалюванні викопного палива.

Завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України Віра БАЛАБУХ звернула увагу, що те, як громадяни переживають зміни клімату в повсякденному житті, в основному, корелюється із об’єктивними показниками метеорологів та кліматологів — як в Україні, так і у світі.

Фахівчиня розповіла, що приземна температура на планеті з 1970 року зросла швидше, ніж у будь-який інший період за останні дві тисячі років. При цьому останнє 10-річчя є найтеплішим на Землі за останні 170 років — той період, з якого проводяться інструментальні метеорологічні дослідження на планеті. Відтак глобальна температура на планеті вже зросла на 1,3 градуса у порівнянні із 1900 роком. За її словами, останній раз така температура була на Землі 125 тисяч років тому.

Україна належить до держав, де зростання температур є одним із найстрімкіших: останні п’ять років в Україні були найтеплішими за весь період інструментальних спостережень.

— За оцінкам експертів, зростання температури  буде продовжуватися. Відповідно до кліматичних сценаріїв і прогнозів, які розроблені в Україні, до 2030 року у нас середня температура повітря має перейти за 1,5 градуси, у порівнянні із кліматичною нормою, а до кінця століття — на 3-6 градусів. Це дуже багато, — сказала Віра Балабух. — Кожен регіон — особливий, він має свої чинники: в одному регіоні загрозами є опади, в інших — посуха або поєднання. Для цього у дослідженні були вибрані регіони, які більш-менш представляли кліматичні умови. Ми побачили, що зміни клімату, згідно з опитуванням, найбільше  відчувають жителі Запорізької та Дніпропетровської областей. Хоча якщо казати про зміни температури, то ці області не належать до регіонів, де вони були найбільшими. Тому що найбільше зростання температури у нас спостерігається у Києві та на Полтавщині, а кліматичні зміни — на північному сході, у Чернігівській та Сумській областях. Спеку, посуху відмічають жителі сходу, півдня та Києва, для жителів західного регіону ці зміни не є такими актуальними.

Дослідження показало, що українці недостатньо активні у протидії змінам. Місяць тому Кабмін затвердив Національну стратегію екологічної безпеки та адаптації до змін клімату, яка передбачає створення регіональних планів адаптації до змін клімату до 2023 року.

— До 2023 року громади і міста мають створити плани адаптації до змін клімату. Уже є низка проєктів при підтримці міжнародних партнерів, є проєкт для трьох областей. Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів буде проводити навчання для ОДА і територіальних громад, як робити оцінки ризиків у громадах, — розповіла головна спеціалістка відділу політики адаптації до змін клімату та кліматичної звітності Міндовкілля Антоніна ПЛАТОНОВА. — В Україні 70% громадян проживає у містах і саме жителі міст найбільше відчувають на собі впливи змін клімату — у містах посилений вплив температурних чинників. Операційний план зобов’язує здійснювати оцінку ризиків населених пунктів й розробити плани з адаптації населення до змін клімату, регіональні та місцеві стратегії адаптації до змін клімату. У нас є співпраця із МОМ, і зараз проводиться дослідження, яке покаже зв’язок змін клімату та міграцію в Україні.

У громадах, які мають досвід створення планів адаптації до змін клімату, застерігають, що необхідно, аби він був дієвим та підкріпленим коштами. Як розповіла заступниця директора КП «Інститут розвитку м. Запоріжжя» Олеся КРАМАРЕНКО, у травні 2020 року у Запоріжжі прийняли на сесії план з адаптації громади до змін клімату, але він не «працював», оскільки не було відповідальних за проведення заходів і відчувалося недофінансування.

— Це була дорожня карта. Не вистачає більше конкретики,  розписаних заходів та відповідальних, — додала пані Олеся. — Його потрібно підкріплювати іншими нормативними документами та коштами. Ми, як Інститут розвитку міста, будемо співпрацювати із владою, аби реалізувати цей план. На початку наступного року буде розроблена нова стратегія розвитку міста, у яку увійде цей документ.

Оксана МИКОЛЮК, «День»