Американське «ні» — договору Медведєва

Схоже, що Сполучені Штати Америки остаточно поховали російський Договір про європейську безпеку, проект якого було виставлено на сайті президента Російської Федерації Дмитра Медведєва 29 листопада 2009 року. Минулої п’ятниці це дала чітко зрозуміти державний секретар Гілларі Клінтон, яка у своєму виступі у військовій академії L’Ecole Militaire («Еколь Мілітер») у Парижі виклала основні принципи, якими керуватимуться Сполучені Штати у формуванні, зміцненні та підтримці майбутньої європейської безпеки.

Виступаючи на Старому Континенті, пані Клінтон заспокоїла європейців, назвавши безпідставним занепокоєння деяких політиків та експертів Центральної та Східної Європи тим, що адміністрація Обами не усвідомлює термінової необхідності зміцнити безпеку в Європі, яка, мовляв, у списку зовнішньополітичних пріоритетів Білого дому посідає чи не останнє місце.

«Насправді, — наголосила вона, — європейська безпека залишається якорем американської зовнішньої політики та політики безпеки. Сильна Європа має вирішальне значення для нашої безпеки й нашого процвітання. Вирішення багатьох глобальних проблем залежить від співпраці з Європою. І тому ми працюємо з європейськими союзниками і партнерами, щоб допомогти відновленню стабільності в Афганістані та протистояти небезпеці, пов’язаній з ядерними амбіціями Ірану. Ми працюємо з Європою, щоб допомогти подолати кризу, пов’язану з кліматичними змінами та відновленням світової економіки. І ми працюємо в галузі боротьби з крайньою бідністю, гендерним насильством і пандемічними захворюваннями. Права людини й універсальні цінності, які ми розділяли в рамках нашої спільної між Європою і Сполученими Штатами історії, мають завжди бути наріжним каменем наших зусиль із підтримання безпеки, бо, якщо Європа не буде безпечною, то вона не зможе вести за собою. А ми потребуємо європейського лідерства в XXI столітті».

Першим принципом майбутньої європейської безпеки, за словами держсекретаря, має стати суверенітет і територіальна цілісність усіх держав. «Більша частина страждань, які сталися в Європі в XX столітті, спричинені неповагою до кордонів або до права всіх держав проводити власну зовнішню політику, вибирати своїх союзників і забезпечувати власну самооборону. А це фундаментальні права вільних націй, і ми зобов’язані й мусимо зберігати пильність у наших зусиллях протистояти будь-яким спробам підірвати їх», — наголосила пані Клінтон.

Вона також сказала, що в останні роки Сполучені Штати продемонстрували свою відданість цьому принципу, надаючи підтримку новим європейським демократіям, які прагнули визначити власне політичне майбутнє, вільне від зовнішньої агресії чи залякування. «Ми неодноразово закликали Росію виконати умови угоди про припинення вогню з Грузією і відмовляємося визнавати претензії Росії щодо незалежності Абхазії та Південної Осетії. У більш широкому сенсі ми не визнаємо жодних сфер впливу в Європі й намагань будь-якої країни контролювати майбутнє іншої. Наша безпека залежить від спроможності націй вибирати свою власну долю», — сказала держсекретар.

Вона також нагадала, що «право всіх країн вступати в союзи за своїм вибором було схвалено Росією і всіма членами ОБСЄ 1999 року на саміті в Стамбулі. НАТО повинне і буде залишатися відкритим для будь-якої країни, що прагне стати членом і може відповідати вимогам членства. Але ми не прагнемо до створення протистояння між сусідами й партнерами. Впевненість Росії у своїй безпеці зміцнює нашу власну безпеку».

І це, за словами Клінтон, «приводить нас до другого принципу: безпека в Європі має бути неподільною. Занадто довго громадські дискусії навколо безпеки Європи зосереджувалися на географічних та політичних розбіжностях». А реальність така, відзначає вона, що є тільки одна Європа, партнер Сполучених Штатів, яка включає в себе й Росію.

Держсекретар сказала, що США поділяють принцип неподільності безпеки, що є однією з ключових особливостей пропозицій президента Медведєва щодо нового договору з безпеки в Європі, які підтверджують принципи Гельсінського Заключного акта і Хартію про співпрацю між Росією та НАТО. «Однак, — наголосила вона, — ми вважаємо, що ці спільні цілі найкраще проводити в рамках існуючих інститутів, таких, як ОБСЄ і Рада Росія-НАТО, а не шляхом укладання нових договорів, як запропонувала Росія, бо це дуже довгий і трудомісткий процес». А це не що інше, як очевидне відхилення пропозицій російського президента щодо ухвалення Договору про європейську безпеку, який мав би охопити простір від Ванкувера до Владивостока.

Третій принцип, відзначила держсекретар, означає незмінне дотримання Сполученими Штатами зобов’язань, які закріплені в статті 5 Договору НАТО, що напад на одного союзника є нападом на всіх. На підтвердження цього зобов’язання, сказала вона, «ми будемо й надалі зберігати присутність американських військ у Європі, як для стримування нападів, так і для швидкого реагування на випадок, якщо такий напад станеться». За її словами, США працюють зі своїми союзниками над тим, щоб у НАТО були необхідні плани для реагування на нові та непередбачені обставини.

Пані Клінтон також відзначила, що США беруть участь у продуктивних переговорах зі своїми європейськими союзниками щодо будівництва нової архітектури протиракетної оборони, яка захищатиме всю територію НАТО від балістичних ракет. «І ми серйозно ставимося до вивчення шляхів співпраці з Росією в розробці системи протиракетної оборони, яка підвищуватиме безпеку всієї Європи, з Росією включно», — наголосила вона.

Четвертий принцип, за словами пані Клінтон, стосується відданості Сполучених Штатів транспарентності у відносинах з Європою. «У цю взаємопов’язану еру й особливо на цьому об’єднаному континенті загроза, що виникне в одній країні, може швидко перетворитися на регіональну чи навіть глобальну кризу. Щоб убезпечити Європу, ми повинні тримати відкритими канали зв’язку й бути відвертими щодо нашої політики та підходів», — відзначила держсекретар.

Водночас вона звернула увагу на недопустимість подальшої ерозії транспарентності й стабільності, яку забезпечував режим Договору про звичайні збройні сили в Європі. За її словами, необхідно відновити обговорення цього договору, який протягом 20 років був наріжним каменем контролю над звичайними озброєннями, транспарентності та зміцнення довіри. «Наша мета полягає у створенні сучасної системи безпеки, яка враховує останні події в Європі, починаючи з моменту підготовки цього договору, обмежує розгортання військових контингентів, а також зміцнює принципи територіальної цілісності, незастосування сили першими та право приймаючої країни дати згоду на розміщення іноземних військ на своїй території», — підкреслила пані Клінтон.

Згідно з п’ятим принципом, відзначила держсекретар, «люди всього світу мають право на життя, вільне від страху перед ядерним знищенням». Як відомо, минулого року у Празі президент Обама заявив про довгострокову мету побудови світу без ядерної зброї. «Однак допоки ця зброя існує, — сказала пані Клінтон, — Сполучені Штати підтримуватимуть безпечний та ефективний арсенал стримування будь-якого супротивника і гарантуватимуть захист наших союзників». Водночас вона наголосила, що США й надалі докладатимуть активних зусиль, щоб не дозволити Ірану обзавестись ядерною зброєю.

І нарешті, шостий принцип, за словами пані Клінтон, полягає в тому, що справжня безпека передбачає не лише мирні відносини між державами, але й можливості та права для осіб, які живуть у них. Держсекретар вважає: «Безпечна держава захищає права людини і дозволяє своїм громадянам вибирати своїх лідерів. Вона дозволяє громадянам вільно висловлювати свої погляди та повною мірою брати участь у публічних дебатах, як особисто, так і через інтернет. Вона надає своїм громадянам можливість жити в умовах здорової громади, здобувати освіту, мати роботу, створювати сім’ю, вільно пересуватися і максимально використовувати даний їм Богом потенціал».

Пані Клінтон вважає, що розвиток, демократія та права людини становлять взаємодоповнюючий цикл, який має важливе значення для безпеки в усьому світі, а якщо цей цикл порушується, то держава не є безпечною. «Країна, яка душить голос свого народу, пригнічує інакомислення та запроваджує авторитарний контроль над громадянами, не є сильною країною, є слабкою, незалежно від чисельності її армії чи величини своїх амбіцій», — наголосила вона, додавши: — в Європі розуміють, що безпека значить більше, ніж військова могутність, і стосується людського потенціалу».

Держсекретар також наголосила, що США продовжують започатковану наприкінці холодної війни місію з розширення зони демократії та стабільності, і цього року завершили зусилля з установлення миру та стабільності на Балканах. «Ми стоїмо поруч із народом України, який обиратиме наступного президента, що є важливим кроком на шляху України до демократії, стабільності та інтеграції в Європу. І ми беремо на себе зусилля з урегулювання тривалих конфліктів, у тому числі на Кавказі та на Кіпрі», — запевнила вона.

Наприкінці пані Клінтон назвала конкретні пропозиції зі зміцнення ролі ОБСЄ, які охоплюють наступні сфери: військову, економічну, охорону довкілля та права людини. Зокрема, підкреслила вона, США підтримують створення в рамках ОБСЄ механізму попередження конфліктів, який у випадку виникнення напруження між країнами — членами цієї організації, дає ОБСЄ повноваження з надання швидкої гуманітарної допомоги, проведення переговорів щодо припинення вогню і забезпечення часткового моніторингу. Окрім цього, за словами держсекретаря, пропозиції США полягають у тому, щоб головуючий в ОБСЄ орган мав можливість сприяти проведенню консультацій у випадку виникнення серйозних енергетичних або екологічних проблем, направляти спеціальних представників для розслідування повідомлень про випадки кричущих порушень прав людини, а також міг би служити форумом для екстрених консультації.