Про єгипетський стиль

Голова Центру політичних досліджень та аналітики Аль-Гомхурія (Єгипет) Самех Сейф ЕЛЬЯЗАЛ нещодавно вперше побував в Україні. Як офіційний представник міністерства закордонних справ Єгипту він узяв участь у 5-му Київському безпековому форумі. «День» скористався цією можливістю, щоб із перших рук дізнатися, яким бачать своє майбутнє після арабської весни в країні, якій понад п’ять тисяч років, як ставляться в Каїрі до намагань Туреччини впливати на розвиток подій у цьому регіоні, а також чи позначилася зміна влади в Єгипті на відносинах із Україною.

— Відносини між Єгиптом і Україною є дуже стабільними. Тому ця революція нічого не змінить, бо відносини між нашими країнами дуже хороші й доброзичливі. Коли ви запитаєте будь-кого в Єгипті, вони скажуть, що Україна є дружньою країною. Це їхнє перше враження. У нас узагалі немає ніяких проблем із Україною. Обсяги торгівлі між нашими країнами дуже великі. Тільки минулого року Єгипет імпортував із України сталь на 1 млрд доларів. Крім того, Єгипет є найбільшим імпортером українського зерна. Зокрема, номер один в Україні. І третє місце Єгипет посідає з імпорту пшениці. Тож комерційна торгівля між Єгиптом і Україною розвивається чудово і щороку перевищує 9 млрд доларів.

— Нині деякі турецькі експерти вважають, що після арабської весни Туреччина відмовилася від політики «нуль проблем із сусідами» і намагається впливати на розвиток подій у сусідніх державах. Зокрема, турецька влада підтримала революції в Північній Африці та Близькому Сході. Чи не існує загроза оттоманізації регіону, у якому і ваша країна?

— Я не думаю, що така проблема є в цьому регіоні. Колись ми справді були колонізовані турками. Мухаммед Алі прийшов до Єгипту і зробив чимало доброго, але разом із тим і поганого. Проте це, врешті-решт, питання колоніальних часів. Нині ми маємо дуже хороші відносини з Туреччиною. Насправді однією з добрих справ, яку зробив Мухаммед Алі й османський режим, було створення єгипетської армії. І наш останній король — Фарук I, якого після революції 1942 року вигнали із країни, був онуком Мухаммеда Алі. Тож ми відчуваємо певний оттоманський вплив. Але не робимо з цього проблеми.

— Навіть після того, як минулого року турецький прем’єр підтримав «Братів-мусульман»?

— Він побував в Єгипті.

— Як мені відомо, у Каїрі з візитом перебував і президент Туреччини...

— Так, справді. У нас побував президент. І вони зустрілися з усіма. Вони запросили мене, і я обідав з ними. Вплив цього візиту — дуже нормальний. Я не думаю, що хтось занепокоєний цим. Ми знаємо: Туреччина — ісламська країна і вона підтримує будь-які ісламські інституції в цьому регіоні. Ось чому гадаю, що з їхнього боку це нормальна підтримка. Ми не дуже засмутилися щодо цього.

— А чи не виникало у вас побоювань, що на парламентських виборах «Брати-мусульмани» здобудуть більшість і почнуть запроваджувати ісламські закони?

— Безумовно, після революції в Єгипті виникла ісламська хвиля. І це нормально, не тільки в Єгипті.

— Що ви маєте на увазі під словом «нормально»?

— Нормально означає природно, тому що вся арабська весна є ісламською. У Єгипті відбулося те ж саме, що в Тунісі, Бахрейні, Лівії, Сирії, Ємені, які за своєю природою є ісламськими країнами. Декому в Єгипті це не подобається. Вони вважають, що ми повинні мати ліберальний і цивільний уряд, громадянські інститути, а не ісламські. Ісламісти в нашій країні вважають, що в майбутній конституції, яку вони затвердять, Єгипет буде світською — громадянською, а не ісламською країною. Про це вони заявили. Це їхня обіцянка. Будемо сподіватися, що так і станеться.

— Яким бачать майбутнє своєї країни більшість єгиптян? Чи буде взято за зразок західні, ісламські стандарти або ж якісь інші?

— Ні, я думаю, що ми повинні мати власний єгипетський стиль. Єгипту 5000 років. І ми виникли раніше за всіх. Тож у нас є свій стиль, свої характеристики.

— Могли б ви описати їх?

— Єгипетський — це не зовсім арабський стиль, тому що у нас є своя цивілізація. У нас є давньоєгипетська цивілізація, єгипетська культура. Ми різні. Я не сноб, щоб заявити, що ми найкращі в світі, але це реальність. Нам — п’ять-сім тисяч років. Ми маємо свою цивілізацію, свою культуру. Ми є регіоном, що балансує. Єгипетський стиль відрізняється від інших.

— Яка ваша думка про роль США, а також Ізраїлю в цьому регіоні?

— Сполучені Штати підтримуватимуть хороші відносини з Єгиптом. Вони мусять, бо в них немає вибору.

— Чому?

— Тому що Єгипет має Суецький канал. А їхній військовий флот повинен мати доступ до Ірану. Вони мають мати підходи до Перської затоки. І в них є свої морські й авіабази. Отже, вони повинні використовувати Суецький канал. Вони не поставлять під загрозу відносини з Єгиптом. Ось чому вони підтримуватимуть дружні зв’язки з Єгиптом. Причому заради власних інтересів. Це по-перше. А по-друге, я не думаю, що будь-які режими, навіть ісламський, у Єгипті обмежуватимуть відносини з Ізраїлем.

— Тому що у вас є угоди з Ізраїлем...

— Абсолютно точно. Між Єгиптом та Ізраїлем досі діє мирний договір, якому 33 роки. Гадаю, так і триватиме, тому що в нас є кордон із Азією, з Ізраїлем, і він більше не є зоною бойових дій. Це мирний кордон. Я хотів би, щоб так залишалося й надалі.

— Чи були ви присутні на промові Обами в Каїрі три роки тому?

— У мене було запрошення.

— Що ви думаєте про наслідки цієї промови?

— Нічого. Це була дуже гарна промова, але нічого після цього не сталося.

— Чи може ставлення США змінитися, якщо республіканець Мітт Ромні стане президентом?

— Він підтримуватиме Ізраїль. І, безумовно, для нього Ізраїль буде на першому плані. Ми розуміємо, що це зумовлено відносинами і партнерством між США й Ізраїлем. Ми не проти цього. Але нам важливо, щоб вони дуже добре розуміли палестинські й єгипетські проблеми в регіоні. Я думаю, що США й Ізраїль зважатимуть на це.

— Ваші думки щодо іранської проблеми?

— Я не думаю, що Ізраїль бомбитиме Іран найближчим часом. На мій погляд, військове рішення буде останньою опцією. Нині Сполучені Штати не хочуть, щоб Ізраїль це зробив. Вони й надалі задіюватимуть дипломатичні шляхи й санкції, здійснюючи тиск на Іран.

— Буквально днями з’явилося повідомлення, що трьох провідних лідерів було знято з президентських перегонів у вашій країні. Як ви це прокоментуєте?

— Насправді було знято десять осіб, серед яких троє були провідними. Я думаю, що буде другий тур, бо в першому раунді ніхто не набере необхідної кількості голосів. Тож у другому турі боротимуться між собою ісламіст і ліберал.

— Яке значення цих президентських виборів для країни?

— Нам вони потрібні для стабільності. Безумовно, після референдуму щодо конституції ці вибори будуть дуже важливими для нашої стабільності. Тоді в вас буде все: новий парламент, нова рада (шура), новобраний президент, а також нова конституція. Новий президент обиратиме нового прем’єр-міністра, новий кабінет міністрів. Я думаю, що після цього в нас буде певна стабільність.

— До арабської весни Єгипет вважали основною силою в цьому регіоні. Наразі Туреччина намагається перебрати на себе цю роль. Що ви скажете на це?

— Роль Туреччини відрізняється від ролі Єгипту. Безумовно, Іран також хоче відігравати сьогодні велику роль у цьому регіоні. Туреччина хоче відігравати значну роль. Але роль Єгипту все одно буде такою самою, як і раніше. Єгипетський вплив відрізняється від будь-якого іншого, зокрема й турецького. Вага Єгипту в регіоні є величезною, і ніхто не може реально змінити цього.

— Це зв’язано з кількістю населення?

— Не тільки з кількістю. Це єгипетські лікарі, інженери, єгипетська культура. Ми виробляємо фільми, телевізійні програми для всіх. Єгипет — велика країна. Тому ніхто не може цього змінити. Я не боюся цього.