Скандал із візою

Голові Ради Федерації Федеральних Зборів Росії Валентині Матвієнко видали обмежену візу до США. У Нью-Йорку було заплановано її виступ на четвертій усесвітній конференції глав парламентів країн-учасниць Міжпарламентського союзу.

Від самого початку заявка на отримання візи для Матвієнко була в певному сенсі провокаційною. У Москві було добре відомо, що її внесено до списку нев’їзних на територію США ще навесні минулого року після так званого референдуму в Криму і подальшої анексії півострова. Очевидно, що в російській столиці розраховували таким чином продемонструвати обмеженість американських візових санкцій. Санкції ввели, але видавати візи зобов’язані, хоча б на заходи, пов’язані з ООН. Цікаво, що Конгрес США не є членом Міжпарламентського союзу, але ця організація визнана ООН і тому може проводити свої заходи під егідою головної міжнародної організації.

Американська дипломатія накопичила чималий досвід прийому на своїй території тих глав держав, дипломатів і парламентарів, які є person non grata. Заборонити їм приїздити і виступати в ООН держдепартамент не може, але обмежити територію і свободу пересування — цілком. Саме так було з вірним ленінцем Микитою Хрущовим, коли він у період різкого загострення радянсько-американських відносин вирішив виступити на Генеральній асамблеї ООН. Тоді йому видали аналогічну усічену візу, обмеживши територію перебування островом Манхеттен. Хрущова це аніскільки не збентежило, і він благополучно виступив в ООН.

З такими самими обмеженнями приїздили до Нью-Йорка лідер Куби Фідель Кастро, президент Ірану Махмуд Ахмадінежад, президент Білорусі Олександр Лукашенко. Правило не пускати лідерів на засідання ООН США порушують украй рідко, і лише щодо зовсім уже одіозних політиків, наприклад, палестинського лідера Ясіра Арафата або суданського президента Омара аль-Башира. Останній проходив фігурантом у Міжнародному суді.

Взагалі реакція офіційної Москви на такі події вкрай нервова, якщо не сказати більше. Ледве влігся скандал із візою до Фінляндії для голови Державної думи Сергія Наришкіна, як тепер проблема з візою для Валентини Матвієнко.

Після відмови Наришкіну були всі підстави вважати, що історія має високі шанси повторитися у випадку з Матвієнко. Якщо події повторюються, то слід говорити про якусь систему. Ось чому в Білокам’яній висловлюються у зв’язку зі скандалом набагато різкіше. Наслідуючи традицію, офіційні представники МЗС і Ради Федерації приблизно в однакових висловах погрожували не залишити випадок із візою Матвієнко без відповіді.

Пропозицію Йосипа Кобзона припинити дипломатичні відносини між Росією і США навряд чи хтось взагалі розглядає як серйозну. Колеги з нижньої палати вже назвали його вислів емоційним.

Не дуже далеко від співака відійшов член комітету з міжнародних справ Ради Федерації Ігор Морозов. Він вважає, що російський список санкцій слід доповнити державним секретарем Джоном Керрі та його заступниками.

Тут, звісно, сенатор Морозов дещо перебрав міру. Якщо американському держсекретареві заборонити в’їзд до Росії, то негайно заборонять в’їзд до США російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову. З ким взагалі Кремль вестиме переговори? Це по-перше.

По-друге. Порушується принцип взаємності. За такою логікою слід заборонити в’їзд голові сенату конгресу Джозефу Байдену. Навряд чи це справить на нього і на американську дипломатію враження. Голова сенату взагалі-то є й віце-президентом США і не поспішає їхати до Москви та і взагалі зустрічатися з російськими керівниками. Швидше, на нього можна чекати в Києві.

По-третє. Будь-який візит до Москви американського чиновника рангу державного секретаря має для російського керівництва вкрай важливе іміджеве значення. Скільки розмов було після зустрічі Керрі та Лаврова у травні. Офіційна російська пропаганда буквально із шкури вилазила, щоб тим самим довести відсутність будь-якої дипломатичної ізоляції.

Реально відповісти через зазначені та інші обставини Москва не може. Залишається зробити лишень хорошу міну. Ось чому Матвієнко закликає «наразі емоції прибрати, спокійно зважити і продумати наші дії у відповідь». У цій якості голова верхньої палати російського парламенту пообіцяла «жорстко відстоювати питання про недоцільність проведення великих міжнародних заходів на територіях країн, які обмежують діяльність міжнародних організацій». Якщо таким чином хочуть ущемити або й того більше — принизити США, то абсолютно марно. Нью-Йорк був і залишиться найважливішим міжнародним центром. І не під силу Росії це змінити. Різні вагові категорії країн на міжнародній арені.

У скандалу з візою для Матвієнко є ще одна доволі важлива для Москви сторона. Нинішня сесія Генеральної асамблеї буде ювілейною. Організацію було створено 70 років тому. З цієї нагоди російську делегацію очолить Володимир Путін. Передбачалася його зустріч із президентом Обамою. Тепер вона під дуже великим питанням. Як повідомили в прес-службі Ради національної безпеки США, «особистої зустрічі Володимира Путіна і Барака Обами в найближчому майбутньому поки що не планується». Як зазначили в Білому домі, підготовка до такої зустрічі не ведеться. Відповідно «оголошувати поки ні про що».

Якщо не відбудеться зустріч Путіна й Обами в Нью-Йорку, то ще менш імовірна вона на зустрічі G20 в турецькій Антальї восени цього року.

Зустріч із Путіним американському президенту не потрібна і з внутрішньополітичних причин. Вона посилить критику демократів з боку республіканців, а це Обамі абсолютно не потрібно. У січні майбутнього року починаються президентські перегони. Та й про що, власне, говорити. 

В українському питанні позиції двох країн настільки різні, що немає й натяку на досягнення хоч якогось зближення. Щодо Близького Сходу поле для будь-яких дискусій украй звузилося. Натяки Москви на те, що в Путіна є якийсь план спільної боротьби з терористами Ісламської держави, не справили на Вашингтон жодного враження. Америка діятиме без будь-якого узгодження з Москвою.

В умовах прогресуючої дипломатичної ізоляції і чутливих іміджевих ударів кремлівській пропаганді нічого не залишається, як заявляти прямо протилежне. Особливо відзначився нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. На молодіжному форумі у Володимирській області «Територія смислів на Клязьмі» він заявив, що західні лідери шукають способи відновити контакти з Москвою, і Володимир Путін «є найпопулярнішим лідером у світі». За словами міністра, «це не якісь висновки, це спирається на опитування громадської думки, що проводяться роками, це розумієш, коли спілкуєшся із зарубіжною аудиторією». Так стверджувати «з ученим виглядом знавця» можна лише на берегах Клязьми, але не на Потомаці.

Поки ж делегація Росії на чолі з Матвієнко готується до поїздки до Женеви на жовтневу асамблею Міжпарламентського союзу. Надія на швейцарську візу. Раптом не відмовлять.