Сміливий крок

Маневри навколо створення Палестинської держави нині набирають нових вимірів. Так в інтерв’ю лондонській The Times прем’єр-міністр Палестинської автономії Салам Файяд заявив, що, незважаючи на відсутність прогресу на переговорах з Ізраїлем, палестинський уряд має намір «покласти край окупації». Прем’єр Файяд також сказав, що Ізраїль не зможе проігнорувати факт створення палестинської держави, підкресливши, що палестинську державу буде створено де-факто, незалежно від того, буде чи ні Ізраїль брати в цьому участь. Очевидно, що це серйозна заява, оскільки одноосібне вирішення палестинської проблеми здатне лише підштовхнути до розширення зону існуючого довготривалого арабо-ізраїльського конфлікту.

Втім, якщо сторони дійсно мають намір серйозно домовлятися між собою, то тут виникає закономірне питання : чи готова ізраїльська сторона до ліквідації поселень, а палестинці зі свого боку — до визнання держави Ізраїль? Адже план ізраїльського уряду схвалити збільшення будівництва єврейських поселень отримав негативну реакцію з боку американської адміністрації і ще більше ускладнив зусилля Сполучених Штатів щодо відновлення мирних близькосхідних переговорів. Президент Барак Обама чинить тиск на уряд Біньяміна Нетаньягу, намагаючись примусити його припинити будівництво поселень, що є головною перешкодою для відновлення ізраїльсько-палестинського мирного процесу.

Адміністрація США була готова реалізувати перспективу тристоронньої зустрічі у Нью-Йорку Барака Обами, Біньяміна Нетаньягу та Махмуда Аббаса в кінці вересня, якщо попередньо буде досягнуто достатнього прогресу на шляху до відновлення мирних зусиль. «Ми шкодуємо, — наголосив офіційний представник Білого дому Роберт Гіббс, — що Ізраїль планує затвердити додаткове будівництво поселень. Як говорив і раніше президент , Сполучені Штати не визнаватимуть легітимності продовження розширення поселень, і ми закликаємо його зупинити. Ми працюємо над тим, щоб створити атмосферу, в якій переговори можуть мати місце, а такі дії роблять важчим створення клімату довіри».

Наразі оголошення палестинським прем’єр-міністром Саламом Файядом про реалізацію державної програми зі створення апарату палестинської держави протягом двох років, є сміливим кроком. Адже всі попередні шістдесят років палестинці обвинувачувалися Ізраїлем і міжнародним співтовариством у тому, що вони слабкі, роз’єднані та перебувають у полоні екстремістської ідеології. Програма ж тринадцятого палестинського уряду не тільки представляє собою план уряду з вирішення нагальних національних проблем, але і є першим начерком для створення життєздатної палестинської держави, заснованої на принципах свободи, демократії, ненасильства і міжнародного права.

Власне, Ізраїль має бути зацікавлений у подібній ініціативі, яка б дозволила зміцнити позиції в таборі поміркованих палестинських політиків і привести в рух мирний процес, котрий веде до переговорів про остаточні домовленості щодо існування двох держав. Тобто — прийняття рішення, з яким Нетаньягу раніше погодився.

Ізраїльські противники цього плану засудили Палестинську автономію за намагання діяти в односторонньому порядку, а палестинські екстремістські угруповання ХАМАС і «Ісламський джихад» стверджують, що даний план занадто підіграє Ізраїлю. Іронія полягає у тому, що слабкий і нестабільний палестинський уряд, котрий не отримав належної підтримки від палестинського народу, усвідомлює, що в минулому ідеологія насильницького опору тільки призвела до зростання випадків смерті, що й продемонструвала війна в Секторі Газа. Ізраїльтяни справедливо звинувачують палестинців у недієздатності та ѓанджах плану ПА для побудови сильної держави. Адже ХАМАС відкидає ненасильницького проголошення де-факто палестинської держави, в той час, як насильство тільки посилює тяжке становище палестинців. Тому для ізраїльтян об’єднання позиції ХАМАСу і поміркованих палестинських політичних сил, для успішного управління країною, виглядає абсурдним.

Нині дуже важливим є той момен — з якої позиції має розпочатися поновлення мирних переговорів. Адже задля цього необхідно підготувати ѓрунт для відновлення переговорного процесу. Прем’єр Нетаньягу намагається порозумітися з лідерами поселенського руху. На зустрічі з керівниками общин поселень в Іудеї і Самарії він заявив наступне: «Врешті-решт усі ми зацікавлені в одному і тому ж. Проте діяти слід із розумом». Проте не існує чарівної формули, котра б дозволила б одночасно досягти домовленості з палестинцями на основі розподілу території Ерец-Ісраелю і задовольнити ідеологічні сподівання правого політичного табору. Якщо Нетаньягу насправді є прихильний до ідеї створення двох держав для двох народів, то він і лідери поселенського руху зовсім не зацікавлені в одному і тому ж. Як пише єгипетська газета Al-Ahram: «Президент Єгипту Хосні Мубарак і палестинський президент Махмуд Аббас провели переговори щодо мирного процесу. Після зустрічі Махмуд Аббас підкреслив, що припинення будівництва поселень є умовою для відновлення переговорів з Ізраїлем. І не лише палестинці є тими, хто висуває цю вимогу. Вона входила до плану «Дорожньої карти» — зупинення всієї поселенської діяльності». Хотілося б сподіватися, що порада Нетаньягу «діяти з розумом» не містить в собі натяк на те, що він має намір якимсь чином обійти зусилля президента США Барака Обами знайти компроміс із питання заморожування будівництва в поселеннях і відмовитися від даних ним зобов’язань демонтувати поселенські форпости.

Очевидно, що палестинців, які виграють від плану Файяда будуть заперечувати проти відновлення будь-якого насильства по відношенню до ізраїльтян. Сьогодні переважна більшість палестинської громадськості вже схвалює співіснування двох держав і миру з Ізраїлем. А той факт, що палестинці тепер можуть взяти справу побудови власної держави до своїх рук, збільшує підтримку ініціативи прем’єр-міністра Салама Файяда. Оскільки, дійсно, розвиток демократичних політичних, економічних і соціальних програм, які за планом Файяда розширять права і можливості палестинців, пропонує суворий, але реалістичний вибір між перспективою кращого життя або ще більшого кровопролиття.

Водночас, і сам Ізраїль поставлений перед непростим вибором. І ізраїльтяни здійснять серйозну стратегічну помилку, якщо приймуть рішення заглушити ці зусилля, оскільки це додасть аргументів палестинським екстремістам у тому, що Ізраїль не має наміру вирішувати мирним шляхом питання з проголошенням палестинської держави, даючи підстави для подальшого продовження збройного опору. Водночас, виконання програми прем’єр-міністра Салама Файяда є в національних інтересах не лише палестинців, але й ізраїльтян. Адже зобов’язання щодо створення інфраструктури життєздатної палестинської держави на Західному березі та в Секторі Газа буде сприяти визнанню і палестинцями Ізраїльської держави.

З іншого боку, ті ізраїльтяни, котрі скептично ставляться до палестинських намірів, повинні знайти якийсь компроміс у вигляді письмового документа, що підтверджує намагання палестинського уряду досягнути миру і демократії. Певно, що палестинці добре знають з минулого досвіду, що будь-який виклик національній безпеці Ізраїлю зробить їх зусилля з державного будівництва безперспективними. А наслідки другого інтифади, які залишаються в пам’яті палестинського народу, також можуть внесли свій внесок у виникнення поточної програми помірності.

Як вважає Едвард С. Уолкер, колишній посол США в Ізраїлі та Єгипті: «Ми маємо бути свідомі того, що Ізраїль не зможе змиритися з незалежною, але ворожою державою на Західному березі і в Секторі Газа. Якщо у кого-небудь існують сумніви щодо цього, то необхідно проаналізувати ізраїльську реакцію на правління ХАМАСу в Секторі Газа. Ізраїльтяни повинні знати, хто є їхніми сусідами і хочуть мати високу ступінь впевненості у тому, що з моменту створення палестинської держави вона не стане плацдармом для нападів на Ізраїль. Без суттєвого ступеня взаємної довіри, такі питання, як безпека, поселення, кордони, Єрусалим і біженці не можуть бути вирішеними. І це не лише питання ліній на карті. Це також питання про наміри. Але це вперше, коли ми побачили конкретні, раціональні, офіційні палестинські проекції щодо того, як палестинська держава, заснована на верховенстві закону, може виглядати та як вона може підтримувати мир і демократію. Це стало важливим компонентом, котрого бракувало в усіх минулих зусиллях щодо встановлення миру між ізраїльтянами та палестинцями. Ми повинні дати Файяду нашу повну підтримку і допомогти йому зробити своє бачення реальністю».