Три поради від діаспори

Серед іноземних гостей, які брали участь у церемонії інавгурації Президента України Володимира Зеленського, чи не найдовшу зустріч новий глава держави мав із президентом Світового Конґресу Українців (СКУ) Павлом ҐРОДОМ. «Дню» вдалося поспілкуватися з очільником СКУ одразу після його 45 хвилинної зустрічі з главою Української держави. Розмову ми розпочали з враження пана Ґрода від промови Зеленського й зокрема його заклику до 65 млн українців на планеті повернутися в Україну, щоб будувати нову, успішну й сильну країну.

«СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ МОЖЕ БУТИ НАДІЙНИМ ПАРТНЕРОМ У БОРОТЬБІ З АГРЕСІЄЮ РФ»

— Я сприйняв звернення Президента до 65 млн українців із великим задоволенням. По-перше, це показує, що українські політики орієнтуються не лише на українців в Україні, а й на те, що є інший український народ за кордоном. А це великий ресурс для України.

По-друге, мені було дуже приємно почути заклик Президента Зеленського до діаспори, закордонних українців, щоб вони поверталися, аби допомогти розбудовувати Україну.

І, по-третє, для нас дуже важливо, що Президент заявив про готовність створити умови включно з громадянством для іноземних українців.

Хочу відзначити, що ми вже чули подібні заклики від Президента Петра Порошенка, навіть прем’єр-міністра Володимира Гройсмана під час його візиту до Канади. Він також звертався до нас, 65 млн українців.

Я відкрию вам невеликий секрет, це саме ми постійно просуваємо й закликаємо, щоб так на нас дивитися. І за останні п’ять років війни та російської агресії проти України я можу констатувати, що українська влада зауважила, що Світовий Конґрес Українців, українська діаспора може бути надійним партнером у цій боротьбі з РФ.

— Ми вже мали приклад, коли після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року Богдан Гаврилишин запропонував список із 400 українців, які готові були приїхати сюди та будувати Україну, але тоді влада не скористалася цією пропозицією.

— Так, питання долучення українців із-за кордону до державної служби дуже повільно просувається. Тому під час нашої зустрічі з Президентом Зеленським сьогодні (інтерв’ю записувалось 21 травня. — Авт.) ми давали конкретні пропозиції щодо створення умов для цього повернення. Для цього треба різні шляхи використовувати, зокрема й юридичні щодо надання громадянства. Ми також закликали розглянути питання подвійного громадянства. Це складне питання та немає простої схеми його вирішення. Тому слід залучати експертів. І ми, Світовий Конґрес Українців, готові до цього долучитися, щоб створити такі умови.

До того ж наші організації в діаспорі започаткували різні програми стажування для українських студентів за кордоном. Ми хочемо створити умови, щоб молодь діаспори поверталася в Україну, щоб тут працювати й розбудовувати державу. Й цю програму ми хочемо запустити з Президентом Зеленським та новою владою, яка сформується після виборів.

«ТРЕБА «БУДУВАТИ» СВІДОМИХ УКРАЇНЦІВ, І В УКРАЇНІ, І В ДІАСПОРІ»

— І скільки хвилин тривала зустріч і про що ви говорили під час неї?

— Ми спілкувались із Президентом майже 45 хвилин. Із іноземних делегацій, я сказав би, це була одна з найдовших зустрічей. Ми мали нагоду розказати Президенту про СКУ, нашу діяльність. Також ми порушили важливі теми для світового українства.

По-перше, це включає тверду позицію стосовно російської агресії, щодо Криму й Донбасу. Дуже важливо, щоб Президент Зеленський зберігав міжнародну коаліцію підтримки України й сильно агітував по світу за Україну та за посилення тиску на Росію.

По-друге, ми порушили питання, щоб Президент продовжував реалізацію реформ, які були успішними та ефективними в різних сферах, включно з охороною здоров’я та інших галузях, щоб разом з водою не вихлюпнути дитини. Все, що було добрим, слід й надалі просувати.

І по-третє, ми наголосили на темі національної свідомості, що треба будувати свідомих українців, і в Україні, і в діаспорі. Це робиться через мову, традиції, культуру та церкву. Треба не лише зберегти, а й зміцнити національну ідентичність і єдність країни. Це треба відстоювати й Президент із цим погоджувався. Зустріч була дуже відкрита, активна, і я сподіваюсь, що Президент відкритий до тісної співпраці з діаспорою. Крім того, він запевнив, що повністю підтримує загальну концепцію української мови як державної мови, а також курс на євроатлантичну інтеграцію.

«ПРЕЗИДЕНТ ХОТІВ НАС КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ...»

— А про що Президент Зеленський запитував у вас, чим цікавився?

— Президент хотів нас краще зрозуміти, як ми організовані та 125 років живемо, як свідомі українці в діаспорі. Я йому розповів, що ми працюємо з нашою громадою, творимо інституції в громаді від колиски до могили. Тобто як я та мої діти народився в Канаді, дитина народжується в українській громаді, хреститься в українській церкві, ходить до українського садочку, української рідної школи, в українські молодіжні спортивні, культурні, мистецькі організації аж до професійних і старечих домів опіки та українських цвинтарів.

Тобто йдеться про цілий цикл життя в діаспорі українства й так твориться свідома українська людина. Як наприклад, мій колега Андрій Футей зі США, який був зі мною на зустрічі з Президентом. І як свідомі українці ми активно працюємо на користь Української держави та просуваємо питання України та її підтримки в світі, зокрема й з боку країн, де ми проживаємо.

Я думаю, що Президент Зеленський це зрозумів, і він дуже відкритий до цієї співпраці.

— Сьогодні я бачив статтю в The Times, де Зеленський зображений, як Наполеон і водночас наголошується, що він є найменш підготовлений до посади глави держави... А яке загалом у вас склалося враження про Зеленського як Президента?

— Я не бачив цієї статті. А щодо підготовки Зеленського до президентства, то він відкритий до порад та різних думок. Відтак ми зрозуміли, що наша роль полягає в тому, щоб надавати поради новому Президенту. Кожен президент потребує часу, щоб зрозуміти ситуацію. Зважаючи на його відкритість, важливо, щоб Президент навколо себе мав добрих радників, а також набрав людей, які працюватимуть у євроатлантичному векторі, будувати сильну українську ідентичність і реформувати та будувати нову країну.

«ДІАСПОРА НАДАЛА УКРАЇНІ ГУМАНІТАРНОЇ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ НА ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ»

— Я знаю, що діаспора раніше просила підтримки в Української держави, а ви про це не говорите?

— Ми не просимо підтримки від держави. По-перше, ми вважаємо, поки Україна проходить через дуже тяжкий економічний, політичний та військовий стан, ми не маємо просити грошей від уряду. Навпаки за останні три-чотири роки світова діаспора за рахунок коштів громади надала Україні гуманітарної та військової допомоги на десятки мільйонів доларів.

І по-друге, сьогодні Світовий Конґрес Українців принципово не отримує будь-якого фінансування від урядів. Усі кошти надходять із пожертвувань громади. Бо ми мусимо бути повністю нейтральні, об’єктивні та готові порадити, допомогти й також покритикувати, якщо країна не йде в потрібному напрямку.

— А чи готова діаспора представити людей на посади міністрів чи радників в уряд України?

— Обов’язково. Ми до цього готові й тому просували питання, щоб створити умови, де вони могли б активно працювати. І ми бачимо кілька добрих прикладів. Наприклад, як Наталія Яресько та Уляна Супрун, Данило Білак у Інвест Юкреїн. І також ми заохочуємо підприємців, щоб вони приїжджали та відкривали бізнес. І тому ми закликаємо наші громади та експертів, щоб вони долучилися до цього процесу.

Є багато можливостей для діаспори обіймати посади в державних органах, щоб допомагати в реформуванні цих структур. І ми бачимо відкритість, але водночас і спротив проти цього.

— А хто не підтримує?

— Ми бачимо, як критикують таких як Уляна Супрун, що вона не такою мовою говорить і не прожила в Україні. Лунає такий аргумент, як вона може реформувати систему охорони здоров’я, якщо тут не прожила. Це  відштовхує українців із діаспори сюди приїжджати, бо вони бачать, що їх тут не сприймають. Треба мати тверду шкіру, щоб це пережити, але потрібно буде чимало часу, щоб цей менталітет змінився.

Ми бачимо такі успішні країни, як країни Балтії та Хорватія й інші, які відкрили двері для представників їхніх діаспор, які приїхали та обіймали навіть головні посади, очолюючи деякі країни.

Ми в душі українці. Моя перша мова була українською. Я виростав в українській громаді, брав активну участь у житті громади, приїжджаю в Україну з 1991 року. Ми надсилаємо місії спостерігачів, працюємо на користь України й усередині в розбудові та назовні в підтримці.

Ми також мали зустріч із президентом Порошенком. Ми хотіли зустрітися з ним, щоб подякувати за великий вклад за останні п’ять років у розбудові держави, за забезпечення прозорих та демократичні виборів та спокійну передачу влади, а також за побудову сильної коаліції підтримки України.

Водночас нас трішки турбує питання політичних та кримінальних переслідувань. І я закликав би Президента й прокуратуру не займатися політичними переслідуваннями, бо це є показником недемократичної системи. Інша річ, якщо є очевидні кримінальні злочини, то за це людей треба судити.

— Згоден. До речі, як ви бачите можливий розвиток ситуації щодо звинувачень України з боку адміністрації США в намаганні втрутитися в вибори 2016 року на користь демократів?

— Це дуже складне питання, яке буде впливати на американську політику та використовуватися політично в США до президентських виборів. Це дуже зашкодить Україні. І Україна мусить якось знайти спосіб, щоб цьому покласти край. Це буде дуже нищити репутацію країни в Америці.

«МИ ПИШАЄМОСЬ У КАНАДІ ТИМ, ЩО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ МІЖ СОБОЮ «ВОЮЮТЬ», ХТО БІЛЬШЕ ПІДТРИМУЄ ТА ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ»

— У квітні під час Київського безпекового форуму я взяв інтерв’ю в тіньового міністра оборони Джеймса Безана, який сказав, що нинішня канадська влада могла би більше зробити для підтримки України як зі збільшення експорту озброєнь в Україну, так і надання Україні супутникових знімків, що робив попередній консервативний уряд. Що ви скажете на таку критику?

— Це його робота критикувати нинішній уряд. Я мушу сказати, що уряд прем’єр-міністра Трюдо від самого початку дуже ефективно підтримує Україну. І після зміни влади політика Оттави щодо України зовсім не змінилася. Канада й надалі займається тренінгом українських військових, технічна допомога продовжується. За час прем’єрства Трюдо Україну включали до списку країн, які можуть отримувати летальну зброю. То я не бачу погіршення. Очевидно, є певні нюанси, є такі конкретні питання, чому не надають супутникові зображення. Я не буду коментувати чи це потрібно Україні чи ні, але сказав би, що існує дуже сильна підтримка України з боку уряду Трюдо.

Я сподіваюсь, що сильна підтримка буде навіть, якби лідер опозиційної Консервативної партії Ендрю Шир став прем’єр-міністром. Ми пишаємось у Канаді тим, що політичні партії між собою воюють, хто більше підтримує й любить Україну.

— А які, на вашу думку, шанси Консервативної партії, що її очолює Ендрю Шир повернутися до влади на парламентських виборах?

— Ми не знаємо напевне в політиці, що буде в майбутньому. Можу нагадати, що за місяць до останніх парламентських виборів у Канаді Трюдо був на третьому місці. Тож настрої виборців можуть дуже швидко змінитися.

— Безан наголошував, що після скандалів в уряді Трюдо втратив популярність і сьогодні Ліберальна партія поступається Консервативній згідно з опитуваннями громадської думки.

— Я це розумію і бачу. І тому кажу, ще зарано прощатися з Трюдо. Але з точки зору української діаспори та України ви можете бути впевнені в підтримці будь-якого уряду, який прийде до влади. І це завдяки сильно організованій українській діаспорі. У кожній політичній партії ми маємо своїх кандидатів, їх інформуємо, вчимо, привозимо в Україну, щоб Канада була найбільш українська держава поза межами України.

«ВАЖЛИВО, ЩОБ УКРАЇНА ПРИЇХАЛА НА КОНФЕРЕНЦІЮ В ТОРОНТО З ОПРАЦЬОВАНИМИ ВИВАЖЕНИМИ ПРОПОЗИЦІЯМИ ДЛЯ ДОНОРСЬКИХ КРАЇН»

— Пане Павло, чи говорили ви з Президентом про Міжнародну конференцію з питань реформ в Україні, яка відбудеться 2—4 липня в Торонто?

— Так, ми говорили про це. Президент Зеленський дуже хоче брати участь у цьому заході. Однак передвиборча ситуація в Україні дещо ускладнює проведення конференції. Я буду консультуватись із міністром закордонних справ Фріланд, як найкраще це зробити. Ми хочемо й надалі підтримувати реформи в Україні й про це треба говорити.

Це дуже цікавий форум, бо на нього з’їжджаються всі країни донори України, які хочуть почути від Києва, що працює, що ні та як далі рухатися, тому дуже важливо, щоб Україна приїхала на конференцію в Торонто з опрацьованими виваженими пропозиціями для донорських країн.