33 оповідки про цінності

Чудовий подарунок до Дня святого Миколая підготувало видавництво #книголав. Випущені ним «Біблійні історії для дітей» представили 19 грудня. Книжку написав протоієрей Георгій Коваленко — ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, священик, філософ, богослов, блогер, і, що у даному випадку дуже важливо, батько п’ятьох дітей і дід.

Ідея видання з’явилась раптово. «Якось ми зі Світланою (Світлана Павелецька, директор видавництва #книголав. — Авт.) були на святі, спілкувалися, і одною з тем розмови стали дитячі книжки, — згадує Георгій Коваленко. — Тоді я перевіреним некласичним способом розповів історію про Адама та Єву. А згодом отримав пропозицію написати книжку. Довелося кілька місяців робити те, що, мені здавалось, можна зробити дуже швидко. Непросто писати короткі історії для дітей. Важить кожне слово, і воно має бути простим, зрозумілим. Довелось давати знайомим словам інший біблійний вимір. І все це відбувалось у боротьбі з літредакторами, коректорами, які інколи намагались повернути тебе до класичного тексту».

Згадана історія про Адама та Єву стає знайомою кожній дитині розповіддю про непослух. Біблійні персонажі перекладають відповідальність за гріх на іншого — на змія, навіть на Бога, який дав Адаму Єву, а та не втрималась і скуштувала плід дерева пізнання добра і зла. Також у книжці є відсилки до сучасних реалій. Так, Георгій Коваленко нагадує, що Йосип, Марія та малий Ісус були біженцями. І зауважує, що слова пророка Ісаї викарбувані на штаб-квартирі ООН — як вказівник до мети, якої має прагнути людство: «І перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи. Не підніме народ на народ меча, і не вчитимуться більше воювати». А перший псалом Давидова Псалтиря наводиться у перекладі Тараса Шевченка — така собі актуалізація творчості Кобзаря.

Такий проект є нетиповим для #книголаву, молодого видавництва, яке здебільшого займається бізнес-літературою. «Ця книжка з’явилася, бо ми розуміємо: в Україні не вистачає базового розуміння важливих цінностей. Найпростіший шлях доносити ці речі — розповідати про них дітям. І ці біблійні історії, мені здається, є кращим провідником у світ цих цінностей, — коментує Світлана Павелецька. — Що більше дітей виростатимуть, розуміючи, що добро, а що — зло, то простіше нам буде жити, то кращою буде країна».

Перші власники «Біблійних історій для дітей» нахвалювали ілюстрації, намальовані Юлією Пилипчатіною. Переляканий Адам і безтурботна Єва біля дерева пізнання, Давид серед овечок, схожих на хмарки, — малюнки продумані і зрозумілі малечі. Цікаво, що з ілюстратором, яка живе у Харкові, Георгій Коваленко ще ніколи не бачився у житті — спілкувалися за допомогою інтернету. «Єдиним моїм проханням до ілюстратора було, щоб він розумів, що хоче сказати малюнком. Гадаю, ілюстратор розумів», — каже Георгій Коваленко.

Історій у книзі 33. Одразу спадає на думку, що це — вік Христа. Автор книжки звертає увагу й на інший аспект: Христос, як і Святе Письмо, — це Слово Боже. Георгій Коваленко називає «Біблійні історії» дещо скороченим, полегшеним, але без втрати сенсу переказом Святого Письма. Додає, що є біблійні історії не для дітей, які майже неможливо пояснити малечі. Тож при роботі над книжкою архетипічні для дітей історії відокремлювалися від незрозумілих їм — з надією, що дорослі або діти, які подорослішають, зрештою, прочитають й інші сюжети, звернуться до першоджерела.

«Іноді церковним людям здається, що релігійних книжок дуже багато. Але якщо подивитися на реальний ринок, виявиться, що це не так, — розмірковує Георгій Коваленко. — А коли почнеш цікавитись якістю таких книг, побачиш, що чимало з них — перевидання. Книжки, написані у минулих століттях, потрібні, але біблійні історії мають переказуватися кожним поколінням, бо у кожного з них — свої мова, проблеми, виклики. Біблія — це книжка на всі віки. Але вона потребує свого переказу, інтерпретації у тому чи іншому столітті, в тій чи іншій аудиторії».