Експортери б’ють імпортерів

Достатньо згадати склад чвертьфіналістів «Cup du monde». До чільної вісімки з цих країн, клуби яких традиційно запрошують багато футболістів з-за кордону, потрапили, як відомо, тільки збірні Італії та Німеччини. Англійці «вилетіли» в 1/8 фіналу, а іспанці навіть не пройшли відбіркову стадію.

Збірні півфіналістів взагалі складалися, одні більше, інші менше, переважно з футболістів, які грають за межами своїх країн, — у тих же Іспанії, Англії, Італії, Німеччині, й навіть у французів більшість гравців є «легіонерами».

Варто також нагадати у зв’язку з цим, що принаймні на 4 попередніх розіграшах Кубка світу футбольні «імпортери», зокрема збірні Італії та Німеччини, обов’язково потрапляли до півфіналів і фіналів і двічі ставали чемпіонами. Чи будуть національні футбольні федерації країн, у клубах яких багато «легіонерів», робити з цього приводу серйозні «оргвисновки», покаже час. Проте невдачі збірних Іспанії та Англії вже стали хронічними. Адже, з одного боку, зрозуміло, що елемент невезіння у відносно невисоких результатах, досягнутими збірними таких країн, був присутній — зокрема Іспанія та Англія демонстрували в основному якісну, добре організовану й цікаву гру. Однак безумовно те, що привід для критичної оцінки їх конкурентоспроможності є, і не в останню чергу співвідношення між експортом та імпортом футболістів у цих країнах.