«Емаль може вписатися у будь-який інтер’єр...»

Вперше кияни та гості столиці мають можливість побачити чисельну добірну колекцію творів з емалі. Захоплююче враження! Ба, навіть зробити власний виріб з допомогою художників, відвідавши майстер-клас. У залах Музею українського народного декоративного мистецтва, де проходить І Міжнародний фестиваль емалі в України, раз у раз цілком слушно лунало, мовляв, де можна придбати такі ювелірні прикраси/ картини/ікони? І за яку ціну? До речі, дедалі більше твори з емалі утверджуються як ексклюзивні подарунки та стильні прикраси інтер’єрів. З цими та іншими практичними запитаннями «День» звернувся до автора ідеї фестивалю, художника-емальєра Юлії БОРОДАЙ.

— Щоб придбати роботи з емалі, треба безпосередньо домовлятися з їхніми авторами. Зокрема, й для того ми створили сайт у вигляді інформаційного центру, щоби налагодити роботу між майстром-замовником-покупцем. Вартість творів сягає від кілька сотень до кілька тисяч доларів. Адже в ювелірних прикрасах окрім емалі можуть використовуватися діаманти. Емаль — елітне мистецтво. Коли воно виходить, так би мовити, в тираж, втрачає свою цінність. Наш фестиваль тим і цінний, що представляє гарячу, тобто справжню емаль. Адже є полімери, які її імітують. Буває, що й не відрізниш. Ми ж працюємо з технологіями, коли випалюємо емаль при температурі 800—1000 градусів. Результат завжди непередбачуваний і ніколи не виходять дві однакові речі.

— Юліє, де в Україні можна вивчитися на емальєра?

— Практично поки ніде, окрім майстерні мого батька Олександра Бородая, що існує вже десять років. Наприклад, в університетах Іспанії є не те, що відділення емалі, а факультети. До речі, на одному з них викладає учасниця нашого фесту професор Нурія Лопез-Рібалта. Є мрія відкрити факультет ювелірного мистецтва та емалі в Київському національному університеті будівництва та архітектури, де я працюю. Побачимо, яким чином зможемо її втілити.

— Один із сучасних трендів — використання емалі в інтер’єрі...

— За стилістикою емаль може вписатися у будь-який інтер’єр. Приміром, ви купили серійно випущену шафу. Можете додати туди емалеві вставки й отримаєте унікальну авторську річ! Дуже багато випадків, коли емаль може об’єднати речі в інтер’єрі. Часом досить просто повісити емалеву картину і вже стає цікаво у вітальні чи на кухні... Існує багато градацій в емалі: кольорів, прозорості/непрозорості, об’ємності, форматів... Тому не вірно стверджувати, що вона тяжіє до модерну. Також прекрасно поєднується із каменем, деревом... Якось на замовлення з батьком робили камін — об’ємного дракона з емалі, який опустив голову і з його пащі виблискує вогнище. Вийшло сучасно, неординарно, вишукано й дорого. Між іншим, емаль і виникла як замінник дорогоцінного каміння.

— Ви самі виступали дизайнером своєї квартири?

— Я поки не маю власної квартири. Для свого майбутнього помешкання збираю картини інших художників. Вважаю, коли вивішуєш свої роботи довкола, замикаєш власний простір. Зібрані твори об’єднує позитив. Я мрію відкрити галерею, яка буде альтернативою багатьом. Що маю на увазі? На мій погляд, зараз не вистачає позитивного мистецтва, того мистецтва, яке б не шокувало. В Україні є десять художників, з якими працюють найвідоміші вітчизняні галереї. Прекрасно. Але митців у нас значно більше. Ми не створили попит на мистецтво середнього класу, яке існує, і яке дуже сильне.

— Юліє, а є ваші роботи, які б ви нізащо не продали?

— Свої — ні. Батькові, материні і дідусеві. Мати — Тамара Дурдиєва — портретист. Мій дідусь Андрій Семенович Бородай був аматором. У тата зберігається велика колекція його картин. Частково його роботи зібрані у Музеї Івана Гончара серед інших наївних художників. Асоціації, спомини, пам’ять — цінність сама по собі...