Iмпреза у буковинських ритмах

Нагадаємо, шість років тому відбулася прем’єра  цієї ораторії для мішаного хору, дитячих хорів, солістів, ударних і народних інструментів, яку написала відомий композитор  Ганна Гаврилець.  За словами слухачів, яким вдалося побувати на концерті,  «сила емоційно-естетичного впливу від цього твору була вражаючою.  Музика й виконання «зачепили» кожного з присутніх. Прем’єра занурила всіх  слухачів у стихію пісні — святкової, новорічної, різдвяної..., — пригадувала свої емоції музикознавець Анна ЛУНІНА. — Шістнадцять автентичних мелодій, записаних від односельців із Буковини Тетяною Євстафієвич і нею ж розшифрованих і опрацьованих, лягли в основу монументального опусу Ганни Гаврилець. Колядки, щедрівки, різдвяні канти, ліричні пісні — от у такий мозаїчний коловорот були залучені численні виконавці та публіка.

Ораторією «Барбівську коляду» назвати досить складно, адже в ній немає, як у класичній моделі жанру, наскрізного сюжетного розвитку, натомість є строкатий калейдоскоп популярних народних пісень — «Коза», «Маланка», «Нова радість стала», «З Різдвом Христовим», «Разом колядуймо», «Бог Предвічний», «Ой що то за Віфлеєм»... Однак звести твір до шаблонового ряду відомих наспівів було б антихудожнім блюзнірством. Ганна Гаврилець, скориставшись чудовими пісенними темами, на найвищому професійному рівні перетворила кожний номер на самостійну «сюжетну», причому індивідуально авторську композицію»...

Нині «Барбівську коляду»  виконуватимуть: Національна хорова капела «Думка», Великий дитячий хор Українського радіо (керівник — Галина Трофімова), Народна хорова капела «Дзвіночок» Київського палацу дітей та юнацтва (художній керівник — Рубен Толмачов), ансамбль ударних інструментів «АРС НОВА»  (керівник — Георгій Черненко). Солістами виступлять  —  Андрій Войчук, Оксана Нікітюк, Михайло Тищенко, Василь Гекер, Олесь Журавчак, Євген Ульянов, Олександр Білошапка, Сергій Колесник і Вікторія Матвіїшин, а за дигентський пульт стане видатний маестро сучасності, керманич «Думки» Євген Савчук.

До речі, Євген Герасимович був ініціатором створення цього цікавого музичного твору на фольклорній основі, а Барбівці (нині — Брусниця) — це рідне село Савчука. За словами диригента, «...в Барбівцях, як і скрізь на Буковині, дуже працьовиті, хазяйновиті і схильні до художньої творчості люди. А про велику схильність до співу нашого народу найкраще можна почути саме взимку — на  Різдво, Василя, Йорданських святах, як власне по всій Україні. Отак і виникла ідея донести цю красу до широкого кола слухачів. А ще більше мною рухала думка про те, що в теперішній комерційній масовій культурі мало залишається місця для нашої душі — української народної пісні, й нам усім миром її треба добре оберігати... Основна наша мета — це звукове відтворення буковинської душі через спів і слово».

— Як у маленькій краплині води закладена модель світового океану, так і у традиціях одного села віддзеркалена краса і велич культури цілого народу. Цей феномен спостерігаємо на прикладі одного буковинського села Барбівці, у якому сфокусована потужна творча енергія, яка своєю цілющою силою спроможна живити дух мільйонів людей», —  зазначила автор ораторії Ганна ГАВРИЛЕЦЬ.

«Барбівська коляда» — це немов живильний ковток чистої води. У ній відтворений не тільки дух національної народно-обрядової традиції, краса українського мелосу, а також відчувається душа української пісні.