Інша віра

Щонеділі зранку в Києві на горі Хоревиці, що поряд із Андріївським узвозом, можна спостерігати дивне дійство: люди, що зібралися навколо багаття, вигукують «Слава!» різним дохристиянським богам та повторюють славлення різним богам. Далі люди кидають у жертовний вогонь скибки хліба та виплескують молоко, яке називають «суриця». Потім, продовжуючи славити богів, діляться принесеними харчами. Алкоголю, не незважаючи на морозець, не вживають. Чотирикутний камінь, із закрученими, повернутими на чотири сторони світу, кутами — ось місце поклоніння богу Ярилу, його святиня, капище.

БОГИ

Саме так проходить обряд славлення у правовірів, представників Рідної Православної Віри. І хай вас не вводить у оману «православна», тут воно походить від слова «права», яке означає вищий світ, світ богів. За віруваннями правовірів, світ поділяється на три частини: Права, Ява та Нава. Права — світ богів, Ява — світ людей, а Нава — темний, нижній світ.

Згідно з цим світоглядом, Права визначає зв’язок Яви і Нави; забезпечує збереження суттєвостей існування всесвіту, людини, чеснот. У світі Праві живуть багато богів, їх близько 300, але найголовніших небагато. Головне божество у Рідної Православної Віри — Род (Рахда, Брахма). Він — джерело усьому сущому і не сущому. Це Прабог, який народив себе із Дива — первородного моря-хаосу і є батьком двох протилежностей буття — Білобога і Чорнобога. Разом із Матінкою Ладою та Батьком Сварогом вони формують Великий Триглав.

Далі ідуть «профільні боги», такі як Леля, богиня дівочої любові, покровителька закоханих, багатства, краси, щастя і Перун — покровитель грози, родючості, війни, заступник воїнів, вогню та сили, Доля — богиня, яка визначає призначення людини, Мокоша — богиня материнства, Ярило — бог війни та любові, весняного сонця та пристрасті, чоловічої сили, хоробрості і плодючості.

Цей рік правовіри рахують 7514-м. За їхнім уявленням, саме тоді завершилось створення Миру, тобто мирного співіснування чорноморських держав.

ПРАВОВІРИ

У Рідній Православній Вірі статус кожного її члена чітко визначений кастовою належністю. «Ми притримуємося традиційної арійської побудови світу — варнової, тобто кастової, — розповів «Дню» волхв Твердислав. «Але якщо, наприклад, у Індії перехід між кастами неможливий і визначається за кастовою належністю батька, то у правовірів все залежить від особистих якостей людини». Найвища варна — варна відаючих. До неї входять обрядодії, жреці, відуни та волхви. Це ті люди, які мають право проводити обряди. Так, якщо обрядодій може проводити недільні славлення, різні великі свята, то відун має право на обряд ім’янаречення, тобто обряд прийняття до роду. Найважчі обряди, такі як поховання та вінчання, проводить волхв. «Обрядів багато, — продовжує розповідь Твердослав. — Можуть бути різні очищення від порчі, хвороб, лиха. Наприклад, жальниця — обряд відпускання душі дитини з аури жінки після абортів, а тризна — обряд пам’яті предків, який допомагає їхнім душам знайти спокій.»

Члени Рідної Православної Віри турбуються про свою силу, зміцнення своєї релігії, тому тісно пов’язують віру з українськими козацькими традиціями, а саме із заняттями «характерним козацтвом» («триглавом») — козацьким бойовим мистецтвом. «Триглав» пішов від «козацького спецназу» — загонів воїнів-характерників, які створювалися ще за часів Запорозької Січі. Нині ж групи «Триглаву» займаються три рази на тиждень.

Наразі в Україні зареєстровано 20 громад правовірів, у процесі реєстрації знаходяться 60. Всього охоплено близько 1500 чоловік. За словами начальника відділу статистики Державного департаменту України у справах релігій Віктора Бондаренка, нині в Україні зареєстровано 100 релігійних громад, яких класифікують як язичницькі. Проте, каже Віктор Бондаренко, якщо громада зареєстрована, це не означає, що вона діє. Навіть у самих течіях час від часу проходять розколи. Так, нещодавно частика релігійної течії — РУНВіри — відділилась від основного загалу, назвавши себе Силенкиянами.

РУНВІРА

РУНВіра розшифровується як Рідна Українська Національна Віра, яка дещо інакше пояснює наші стародавні вірування. Так, її віряни поклоняються лише одному богу — Даждьбогу, а за пророків мають Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесю Українку. Дажбог є і у правовірів, проте до найвищого триглаву не входить. Засновником нової релігії став Лев Силенко з Кіровоградщини, якого предки «в ім’я спасіння нащадків покликали звістити РУНВіру в єдиного господа з ім’ям Даждьбог». У 1966 році Лев Силенко зареєстрував у діаспорі першу громаду вірних РУНВіри, потім були створені громади у Америці, Австралії, Європі. Наразі в Україні існує 47 зареєстрованих громад.

«Та знаємо: є рабський, а є вільний. Народ, який має рідну релігію, не підпорядковує себе іноземним релігійнім авторитетам, догмам, канонам. І посланий Господом, я кажу: для кожного народу його рідна віра є найкращою вірою. Багато є рідних матерів на світі, та рідна мати — найкраща, шануймо її», — проповідує Лев Силенко.

Рунвісти вважають, що політеїзм, тобто багатобожжя, є нижчою формою релігії, натомість віра в одного бога — ознака вищої форми. Вони впевнені, що різні боги у різних народів — це через відмінності у світогляді, світосприйнятті, і погано, коли народ власного бога не має. Саме тому Лев Силенко і розробив ідеологію РУНВіри, виклавши її у 1979 році у книзі «Мага Віра». У книзі є розповіді про сутність Даждьбога, але більша частина — історичні дослідження на території України та Індії. На думку рунвістів, ми мали письмо ще задовго до Кирила і Мефодія, а сам український народ винайшов колесо. 5000 років тому ми змогли добратися до Індії та привезли туди пшеницю та веди, Лев Силенко знаходить у санскриті багато українських слів.

«Наша віра основується на науці, все у нас пов’язано з Сонцем, іншими космічними явищами та процесами. І саме тому вона має майбутнє, у нас виключені забобони, — пояснює київський рунтато (рунвіський священик) Мирослав Марченко. — Наша віра — віра українців, патріотів Батьківщини».

Від заповідей РУНВіри віє позитивом: «Самоудосконалюй розум, душу і тіло», «Вір у себе», «Люби дітей», «Не лишай у біді приятеля свого», «Люби родичів своїх», «Живи для добра Вітчизни». Але нова релігія складно сприймається. Мабуть через те, що багато синтезовано самим Силенком. Наприклад, виникає запитання: якщо є Дажбог, то чому ж не може бути й інших богів, як от у правовірів. Рунвісти пояснюють це духовною еволюцією. Так, справді, було колись багато богів, але єдиний Даждьбог — новий щабель релігійного прогресу. Що ж, будемо сподіватися, що різні світогляди не будуть вносити розкол у наше суспільство, проте ідея добра, навпаки, консолідуватиме його.

КОМЕНТАР

На думку кандидата філософських наук, старшого наукового співробітника Інституту філософії Олега БУЧМИ, в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості бажаючих сповідувати нехристиянські релігійні течії. «Сприяє їхньому розповсюдженню й той факт, що вони національно зорієнтовані. Загалом, нових релігій, які за основу беруть древні слов’янські вірування, є чимало. Окрім РУНВіри та Рідної Православної Віри, існують також Ладовіра, Великий вогонь (Житомир), Собор рідної віри (Вінниця)», — розповів Олег Бучма.

Вдаючись до аналізу подібних релігій, важко побачити у них якийсь негатив, адже в них присутні патріотизм, віра у власні можливості, спортивний розвиток. Ми справді живемо у країні, де діє свобода віросповідання, і якщо релігія не може зашкодити суспільству або здоров’ю громадян, не є антидержавною, а навпаки, розвиває людину, то навряд чи це погано, вважає експерт.