Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Iз берегів прекрасного Дунаю

Нова програма струнного квартету Post Scriptum знайомить слухачів із Віденською школою від Гайдна до Шенберга
19 листопада, 00:00
POST SCRIPTUM ПРЕДСТАВИВ СЛУХАЧАМ ТРИ СТРУННІХ КВАРТЕТИ ВІДЕНСЬКИХ КЛАСИКІВ

Яке місто знамените тим, що його мешканці розкуповували ноти нових творів, як свіжі газети, бо вміли читати музику з аркуша? У якому місті хор хлопчиків існує понад 400 років? Над яким містом сяє сузір’я імен — Моцарт, Гайдн, Шуберт, Бетховен, Брамс, Малер, Брукнер, Шенберг, Веберн, Берг?

Звичайно, це Відень, столиця європейської музики. І недивно, що в такому місті, яке іскриться музикою, виникли дві композиторські школи, обидві — гідні найпильнішої уваги. Першу називають Віденська класична школа, час її розквіту — межа XVIII—XIX сторіч. Віденська класика — це гармонія, ясність і чистота емоційних пейзажів, подібна до співу Дунайських хвиль, одним словом, краса музики в її найвищому втіленні.

Цікаво висловився один із шанувальників Бетховена, граф Фердинанд фон Вальдштайн, у листі до свого кумира: «Завдяки Вашій невпинній старанності, ви отримаєте дух Моцарта з рук Гайдна». Так і сталося, причому кожен майстер залишився в своїй творчості чудово-неповторним.

А ще в незвичайному місті Відні мало не на кожній вулиці є маленький музей, присвячений великому композиторові. Ось будинок, де Гайдн написав ораторію «Створення світу». Ось «Будинок Фігаро», де Моцарт провів найщасливіші дні життя. Збереглися декілька будівель, у яких жив Бетховен, а також будинки, де народився й помер Шуберт.

Так, перша Віденська школа й сьогодні нескінченно дорога для Відня та всього світу. Але так само значним і хвилюючим виявилося явище загадкового та блискучого Арнольда Шенберга (1874—1951 рр.). Руйнівник спокою, Шенберг створив і очолив композиторську школу, відому за назвою Нова Віденська школа. Можливо, її, як і все минуле сторіччя, також час зарахувати до класики, але «простому» слухачеві нелегко вперше пробиратися експресивними музичними стежками, які проклав родоначальник атональної музики і 12-тонової системи композиції, відомої також як «додекафонія» чи «серійна техніка». Примітно, що Шенберг зі своїми учнями Бергом і Веберном декларували зв’язок із традиціями віденської класичної школи — звідси й назва. А принципи Нової Віденської школи справили великий вплив на музичне мистецтво ХХ століття.

Саме про такі яскраві сторінки історії музики розповідають концерти нового філармонічного циклу «Музична культура Європи», в яких завжди бере участь струнний квартет Post Scriptum в складі: Соня Сульдіна (І скрипка), Віктор Іванов (П скрипка), Орест Криса (альт), Дмитро Глущенко (віолончель). Надзвичайно насиченим виявився вечір «Віденська школа від Гайдна до Шенберга», який відбувся нещодавно в Республіканському будинку актора. До речі, саме в період розквіту першої Віденської школи склалися класичні типи камерних ансамблів, у тому числі — струнний квартет.

Отже, Post Scriptum представив слухачам три струнніх квартети віденських класиків — Йозефа Гайдна, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта. Талант і чуйність музикантів дозволили їм донести до зали геніальну висоту музики, тобто виконання було бездоганним. А в фіналі прозвучав Другий струнний квартет Арнольда Шенберга, який називають найбільш революційним із його ранніх творів. У третій і четвертій частинах композитор додав голос — сопрано, поклавши на музику вірші австрійського поета Стефана Георге (1868—1933 рр.). Дивовижним сенсом наповнюється твір, коли поет прохає про позбавлення від глибокого смутку й наполягає: «Візьми в мене любов, дай мені щастя!». Неймовірна тиша, супутня виконанню, слугувала переконливим доказом того, наскільки сучасна й запитана музика Шенберга. У єдиному пориві з музикантами виконувала партію сопрано лауреат міжнародних конкурсів Тамара Ходакова — відома оперна співачка, солістка Київського муніципального театру опери та балету. Її прекрасний голос буквально підкорив залу, а музиканти вели свої партії — кожен на натхненному злеті.

Охоронцями краси, яка рятує світ, у якому нам із вами випало жити, назвав музикантів автор циклу «Музична культура Європи» Юрій Сульдін. І не погодитися з ним — неможливо.

30 листопада в Національній філармонії України відбудеться четвертй концерт циклу «Музична культура Європи», присвячений Валентину Сильвестрову. У концерті беруть участь Соня Сульдіна (скрипка), Олег Безбородько (фортепіано), Інна Галатенко (сопрано), Дмитро Таванець (фортепіано) і струнний квартет Post Scriptum.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати