Казан, вогнище і Майдан

У величезному казані тушкуються в олії та смальці цибуля, морква і фарш. Скоро туди насиплють рис, і за кілька годин буде плов. Вихідці з Ташкента — журналіст Шавкад і кухар Азім та ще кілька узбеків — у такий спосіб вирішили підтримати Майдан. Тут вони вже півтора тижня й планують лишитися до перемоги...

Черга за чаєм, який роблять на Мальтійській кухні, завжди чимала. У дні Віче вона взагалі, буває, тягнеться через весь Майдан. Ще б пак! Усі майданівці називають саме цей чай найсмачнішим. Вікторія — художниця з Івано-Франківська — робить напій, рецепт популярності якого не розкриває, а найголовнішою складовою називає «шматочки любові». Крім цього, обов’язкові компоненти чаю — лимон та імбир, коли є трави або варення, трохи додають і їх. Чайне листя або пакетики спочатку заварюють у невеликих чайниках, потім виливають у термоси по 25 і 40 літрів (таких посудин на кухні шість), обов’язково настоюють напій кілька хвилин. «Ми щодня готуємо 50 термосів чаю, — розповідає ще один волонтер Мальтійської кухні — механік Михайло з Івано-Франківська. — Це понад 3000 літрів води, 70 кілограмів цукру, 50 кілограмів лимонів. Імбир не важимо. Ріжемо його кубиками та додаємо жменю в кожен термос». 

Колишній моряк Анатолій — із Севастополя. Він бачив із палуби корабля ледь не півсвіту. Тепер готує на Майдані євроборщ. «Борщ український, але дух — європейський», — усміхається чоловік.

На столітровий казан іде приблизно 12 кілограмів різного м’яса, 30 кілограмів картоплі, по 6 кіло моркви, цибулі та буряка і більше відра капусти. Засмажку пан Анатолій робить на салі, олії додає зовсім трохи — щоб не пригоріло. Коли засмажка готова, її заливають томатною пастою, розведеною водою, доводять до кипіння і виливають у казан. Туди ж кладуть кілограм солі, перець, петрушку та цілу упаковку лаврового листу.

ЧАЙ ТУТ МАЄ ОСОБЛИВУ ПОПУЛЯРНІСТЬ І ЛЮБОВ. ЦЕЙ НАПІЙ  НА ГОЛОВНІЙ ПЛОЩІ КРАЇНИ ГОТУЮТЬ ЗА ДЕСЯТКОМ РІЗНИХ РЕЦЕПТІВ — І З ІМБИРОМ, І З ЯБЛУКОМ, І З АПЕЛЬСИНАМИ, НА ТРАВАХ... / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Щодня пан Анатолій варить по два-три казани євроборщу, на вихідні — по п’ять-шість. Крім того, кухня Київського культурного трибуналу, де волонтерить чоловік, готова запропонувати суп харчо. Щоправда, його рецепт севастополець називає конфіденційною інформацією. На кухні панові Анатолію допомагають шість волонтерів.

Кухні зайнятих майданівцями будівель — Жовтневого палацу, Українського дому та Будинку профспілок — готують «стандартні» перші й другі страви та бутерброди. Однак у Будинку профспілок пишаються своїми солодкими канапками. «У нас було багато меду, і ми розуміли, що весь його на чай не використаєш. Так почали робити солодкі канапки: хліб мажемо медом, притрушуємо подрібненими волоськими горіхами і кладемо по шматочку яблука і лимона», — розповідає Олена, робітниця з Херсона, яка виконує обов’язки старшої на кухні.

У «афганському» містечку шеф-кухарі — робітниці зі Славути Катерина та Олена. Жінки зізнаються: за приготуванням страв ніколи вгору глянути. Щодня жінки варять першу і дві другі страви. Із найпопулярніших — розсольник. Його варять на будь-якому м’ясі, з картоплею та перловкою, а огірок труть на тертку. Також у суп кладуть сиру моркву і цибулю, додають різні приправи та трохи майонезу перед тим, як зняти з плити.

ЩЕ ОДНА «ФІШКА» МАЙДАНУ — ЗАВЖДИ ВЕЛИКІ ПОРЦІЇ. ТУТ ЯКЩО ВЖЕ ПРИГОЩАЮТЬ, ТО ЩЕДРО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Готують тут і різні каші, тушкують картоплю з м’ясом, роблять котлети. Замість панірувальних сухарів додають у фарш манну крупу. Завдяки їй котлети стають пухкішими. Чоловіки їдять та нахвалюють, тішиться пані Катерина.

Щодня на приготування перших і других страв жінки витрачають понад 20 кілограмів круп та близько 10 кілограмів м’яса. Їх видають на складі Будинку профспілок. Консервація ж до гарніру — майже вся домашня. «Кожен, хто їде на Майдан, намагається щось везти: мариновані огірки або помідори, тушонку», — розповідає пані Катерина.

Будівельник Михайло із Закарпаття урізноманітнює меню Майдану боґрачем — угорською стравою. Спочатку чоловік тушкує різні види м’яса, сало, цибулю та моркву, додає спеції, наостанок кладе в казан порізану картоплю і заливає її невеликою кількістю води. Варити треба доти, доки картопля трохи не розвариться. Насамкінець додається чорний і червоний мелений перець. Готується боґрач приблизно чотири години. Пан Михайло рецепта не приховує, але каже, що кияни, яким його давав, скаржилися, що в них страва вийшла не такою смачною, як тут. «Але ж для неї потрібен один секретний інгредієнт — душа, — усміхається чоловік, — а ще казан, вогнище і Майдан».