Легенда на прізвисько Коко

Габріель Бонер Шанель судилося стати однією з найважливіших постатей в історії моди XX століття. Вплив Шанель на моду був настільки великий, що вона стала єдиною людиною зі світу моди, яка потрапила до списку 100 найвпливовіших людей XX століття за версією Time Magazine. З 18 років дівчина стала працювати в магазині одягу, а у вільний час співала в кабаре. Улюбленими піснями Габріель Шанель були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco». За це вона і отримала прізвисько, що стало всесвітньо відомим — Коко, пишуть РІА «Новости». 1910 року Шанель, після роману з багатим промисловцем Артуром Капелю, змогла відкрити в Парижі магазин капелюхів. Через рік магазин Шанель переїхав на вулицю Камбон, 25. Там всесвітньо відомий Будинок Chanel розташовується і до цього дня.

Габріель Шанель без перебільшення можна назвати революціонеркою світу моди. Все, що нам здається сьогодні природним і жіночним, — досягнення Коко Шанель. Ця жінка змогла перетворити чоловічий одяг — светри, блузи з краватками — на щось жіноче. Коко Шанель звільнила прекрасну стать від корсетів і пишних спідниць, від рюшів і оборок, від екстравагантних капелюшків і складних зачісок. Шанель встановила моду на короткі стрижки, брюки і піджаки, в’язані пуловери і картаті спідниці. Завдяки їй трикотаж, що традиційно використовувався тільки для натільної білизни, став матеріалом, з якого почали шити жіночі сукні і кардигани.

Коко Шанель зробила популярною біжутерію. «Мені наплювати на коштовності. Вони нічого не додають до радості жити. Прикрас має бути багато. Якщо вони справжні — це віддає хвастощами і поганим смаком. Я роблю фальшиві і дуже гарні. Вони навіть гарніші від справжніх. Прикраси ставлять свою мітку на добі. Я би хотіла, щоб моя була відзначена біжутерією Chanel», — говорила вона.

Крім цього, Габріель Шанель змінила уявлення про парфуми. До неї жіночі парфуми не мали складного запаху. Вони були моноароматні (пахнули, наприклад, трояндою чи жасмином), їх розливали у вигадливі флакони. У парфумерії не використовувалися закріплювачі, тому душитися треба було рясно, щоб залишки аромату збереглися до вечора.

Шанель першою випустила парфуми з синтезованим ароматом, який не повторював запах якоїсь однієї квітки. При його виготовлені були використані передові досягнення у хімії, тепер запах міг зберігатися на довгий час. Найбільш жіночий аромат, що найбільше продається, один з перших зразків класики ХХ століття, «Chanel № 5» розлитий в чоловічий флакон, прямокутної форми, без прикрас. Зараз «Chanel № 5» навіть виставлено в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Як же були створені ці парфуми? 1920 року російський князь Дмитро Романов познайомив Коко з емігрантом-парфумером Ернстом Бо. На прохання Габріель Шанель Бо зібрав у пробірки 20 різних сумішей квіткових ароматів, Коко вибрала пробірку з п’ятим номером, додала туди запах конвалії і назвала парфуми «Chanel № 5».

«Парфуми для жінки, що пахнуть, як жінка», — так відгукнулася Шанель про свій витвір. Одного разу в Мерілін Монро спитали: «Що ви надягаєте на ніч?». Тоді актриса грайливо відповіла: «П’ять крапель «Шанель № 5».

Четвертим досягненням Габріель Шанель була «маленька чорна сукня»: з простим напівкруглим вирізом і довгими вузькими рукавами, довжиною до середини коліна (Коко завжди вважала, що коліна — найбільш негарна частина жіночого тіла), без комірця, гудзиків, шнурків, складок, шлярок, бахроми. 1926 року американський часопис Vogue порівняв за універсальністю і популярністю «маленьку чорну сукню» з автомобілем «Ford».

Цю сукню багато обмірковували. Говорили, що Шанель сумувала про свого загиблого коханця, але не могла носити жалобу, оскільки не була його дружиною. Тому вона ніби вирішила вбрати в траурний колір усіх жінок. Можливо, так воно і було, проте вже не одне покоління жінок аніскільки не хвилює даний факт.

У 50-х роках Коко Шанель стала співпрацювати з Голівудом. Вона одягала таких зірок, як Одрі Хепберн і Ліз Тейлор. Тоді були створені предмети туалету, що стали класичними: простьобана сумочка на ланцюжку, маленький букльований жакет з подовженою спідницею. У ці ж роки з’являється її знаменита модель, що ввійшла в історію через трагедію. Це діловий костюм рожевого кольору, який одягла Жаклін Кеннеді в день замаху на її чоловіка. 1982 року (Шанель померла 1971 року) Будинок Chanel очолив Карл Лагерфельд. Перед ним постало складне завдання: створювати щось нове, не порушуючи традицій. «Не дуже багато поваги, небагато гумору, і легенда житиме», — стверджує маестро. Важливо зазначити, що дорогоцінні знахідки і винаходи Коко Шанель використовуються в колекціях Chanel досі.