Людина, яка любить іриси

У галереї «Грифон» відкрилася персональна виставка київського художника Миколи Гроха, який володіє, здається, всією існуючою графічною технікою. Крім того, він працює як педагог, будучи організатором і директором Художньої студії при Будинку художника. Нинішню експозицію в «Грифоні» становлять акварелі майстра. У них — одночасно щось від постановочних (студійних) натюрмортів і щось від магічних акварелей Врубеля. Точкою зіткнення цих двох, здавалось би, крайнощів стає, мабуть, особлива обраність зображуваних предметів. Іншими словами, в акварелях Миколи Гроха складові натюрмортів — чи буде то витвір людських рук, чи квітка — трактуються передусім як твір мистецтва, більше за те — як сама Краса, тобто як самодостатня, абсолютна цінність. Обов’язкові для його натюрмортної моделі риси — вишуканість, навіть елегантність дорогоцінної тканини або пелюсток іриса; а ще — неміцність тонкої фарфорової чашки або тендітність квіткової стеблини, скоріше, стеблини того ж іриса, бо іриси, бузкові, пурпурні, жовті — явно найулюбленіші квіти Миколи Гроха. Принаймні як аквареліста.