«Парад надій-2010»

Два останні зимові дні в Київському палаці спорту були доволі спекотні. Тут вирували пристрасті, розжарювалися з наближенням фіналу XXI Міжнародних змагань зі спортивних танців «Парад надій-2010».

Це один із найбільших танцювальних турнірів України. Цього разу з дуже престижним складом журі: Ліндсей Хіллер (Англія), Стівен Ханнах (Шотландія), Герд Вайзенберг (Німеччина), Стефан Осенкоп (Німеччина), Серена Лекка (Італія), Алаїн Мілетте (Канада), Ендрю Сінкенсон (Англія), Ханнес Емріч (Англія), Єгор Вишегородцев, Сергій Рюпін та Владислав Бородінов (Росія).

Ось тільки шкода, що зал Палацу спорту був напівпорожнім, оскільки останнім часом глядачі втратили цікавість до подібних заходів. А поглянути було на що — на турнір приїхали пари з Грузії, Молдови, Білорусі, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, Росії та України. У програмі — Кубок світу IDSA (за версією Міжнародної асоціації спортивного танцю), чемпіонат України в програмі «формейшн» (командні виступи) із латини та відкриті змагання на Кубок «Фокстроту» за підтримки компанії «Фокстрот». Загалом у змаганні взяли участь 887 пар, 153 клубів із 49 міст!

Поки танцюристи готувалися до виходу на паркет, «День» поспілкувався з глядачами. Серед них виявилася кандидат медичних наук, лікар-фтизіатр, а нині пенсіонерка Ольга Донець. Сорок років тому вона вперше вийшла на паркет у цьому залі. А зараз прийшла подивитися конкурс і показати його внучці.

«Наприкінці 1960-х танці не належали до розряду спорту й називалися бальними, — згадує Донець. — Танцювати тоді було модно й престижно. Конкурси збирали на трибунах безліч глядачів. Хоча наряди в танцюристів були простіші, багато хто сам шив костюми, й не було таких хитромудрих зачісок. Я вчилася в школі в Білій Церкві. Коли до нас приїхав молодий викладач бальних танців, до нього на заняття записалося дуже багато дітей. Довелося чимало тренуватися, а легкість рухів дається великою працею. Багато хлопців із часом відсіялися. А я була наполегливою. І потрапила зі своїм партнером Ігорем Коновалом на змагання до Києва. Ми з ним були найменшими учасниками. Я тоді вчилася в п’ятому класі. Зараз привела подивитися виступи онучку Поліну. Їй вісім років, і вона теж займається спортивними танцями».

У цей час на паркет вийшли ровесники Поліни — дев’ять пар найменших учасників у віковій категорії «Бебі». Вони виконали по три танці: повільний вальс, ча-ча-ча і джайв. Найяскравішою й запальною виявилася пара під №1 (Паша Журавльов і Анастасія Лемешко з Києва). Діти займаються в дитячо-юнацькому спортивно-танцювальному центрі «Спорт-данс», який очолює відомий тренер Валентина Федорчук.

«Ми займаємося вже другий рік, — розповіли «Дню» переможці. — Нам дуже подобається танцювати. Беремо участь уже в четвертих змаганнях. І завжди посідаємо перші місця».

І цього разу маленькі танцюристи були визнані найкращими. Окрім золотих медалей вони разом із усіма учасниками отримали в подарунок м’які іграшки та сертифікати «Запрошення на літо», що дають право безкоштовно відпочивати в аквапарку «Острів скарбів» у Кирилівці на Азовському морі.

У категорії «Юніори-1»: Артур Соломович і Валерія Чернишевська стали найкращими в латиноамериканській програмі. Вони виконали ча-ча-ча, самбу, румбу, пасадобль і джайв. Танцюристи приїхали з Чернівців, де тренуються у Богдана Великголови та Діани Гречана. Артур розповів, що займається танцями шість років, а його партнерка з трилітнього віку. З них два роки танцюють у парі. У Києві вже виступають не вперше. Торік теж приїжджали на цей конкурс. Артур і Валерія твердо вирішили, що танцюватимуть і надалі. У планах — поїздка на змагання влітку до Голландії й Ірландії.

Два перші місця — «в стандарті» (повільний вальс, танго, повільний фокстрот, віденський вальс і квікстеп) в основному турнірі за дорослою програмою й у змаганнях на кубок «Фокстроту» посіли москвичі Олександр Воскальчук і Марина Альошина. Олександр приїжджає до Києва вже втретє й відвозить додому золоті винагороди. Два останні рази танцює в парі з Мариною. Коли під час виконання повільного вальсу раптово зупинилася музика, лише ця пара продовжувала танцювати й устигла зробити повний круг, поки музика нарешті заграла.

«Це був порив, адже нам хотілося скоріше дотанцювати до фіналу, — жартують Олександр і Марина. — Тому вирішили не зупинятися, коли відключили музику. Ми виступали із задоволенням. Нам подобаються ці змагання. Тут високопрофесійні судді. Дуже приємно приїжджати до Києва. Ми танцюємо вже по 17 років, а в парі недавно — всього півтора року. У Москві хочемо поєднувати свої тренування з викладацькою діяльністю — займаємося з молодими танцюристами».

Представник суддівської колегії Владислав Бородінов з Росії поділився враженнями від спортивного турніру: «Склад учасників на змаганнях дуже серйозний. Особливо в латиноамериканській програмі. Та й у аматорах теж. Виступають титуловані пари. І досить справедливі результати. Я вважаю, що турнір пройшов дуже вдало. Холоднувато тут у вас трішки, але атмосфера в залі тепла. І суддівство добре...»