Парфенон — реставрація уваги
Фриз знаменитого храму експонується в Києві
Для того, щоб побачити зблизька славнозвісні скульптури Парфенону, тепер зовсім не потрібно їхати до Греції чи до Британії, де зберігається їх значна частина. В «Українському домі» в центрі Києва відкрилася виставка «Парфенон та Західний фриз. Реставрація та збереження», представлена Грецьким фондом культури за підтримки Посольства Греції в Україні. Незвична, трохи технічна назва виставки вповні розкриває зміст експозиції, що допомагає по-новому поглянути на знамениту пам’ятку античності, символ західноєвропейської культури. «Парфенон належить усім, і мета виставки — не тільки познайомити вiдвiдувача з цією пам’яткою, але й змусити його замислитися над тим, як усі ми ставимося до свого минулого, що можемо разом зробити для таких пам’яток», — сказав на відкритті виставки один з її безпосередніх організаторів, архітектор Георгіос Панетсос.
Головний експонат виставки — Західний фриз Парфенону, зліпок зі штучного мармуру, виготовлений на кошти Грецького фонду культури з матриць початку ХIХ століття, що знаходяться в Британському музеї. Греки привезли копію частини Парфенону, єдиного з фризів, що зберігся на храмі, аби представити нам величну будову Афінського акрополя як ціле — архітектурне, культурологічне, якщо бажаєте, міфологічне. Як сказав Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Панайотіс Гумас, виставка переносить нас у давні Афіни, громадяни яких у той період досягли небаченого рівня життя і мислення, головними засадами яких були високе бачення існування, цінності свободи й демократії. Про справді демократичне та уважне ставлення афінян до кожної особистості свідчить і той цікавий факт, що на Західному фризі кожен учасник зображеної святкової процесії Панафіней, навіть коні, мають свою неповторну поставу та характер. А знаменитий скульптор Фідій зобразив на фризі самого себе — якраз на плиті над центральним входом до храму.
Уявити собі історію храму богині Афіни допомагають представлені в експозиції макети, зліпки, фотографії та креслення, що відображають головні етапи життя пам’ятки. Оглянувши виставку, розумієш, що Парфенон справді живий, зокрема тому, що хворіє від вандалізму деяких людей та жахливого стану довкілля. Вихлопні гази, змішуючись з вологою повітря, перетворюють мармур на гіпс, тому Парфенон, щоб не розсипатися, потребує постійної турботи реставраторів.
Великої шкоди Парфенону завдали й мисливці за античними реліквіями. На початку ХIХ століття британський посол в Османській імперії лорд Ельгин вивіз частину скульптур храму. Протягом десяти років його люди послідовно знімали з Парфенону статуї та декоративні фрагменти, при цьому серйозно пошкодивши багато з них. Ці твори мистецтва опинилися в Британському музеї. Греція давно вимагає їх повернення, аргументуючи це тим, що викрадені фрагменти є невід’ємними деталями знаменитого пам’ятника світової архітектури, але Британський музей відмовляється йти на поступки.
Поки в Афінах триває реставрація самого Парфенону. Її планують закінчити років за 12, тобто загалом вона має зайняти 40 років. Взагалі ж пам’ятка довіку потребуватиме турботи реставраторів та уваги усіх людей світу. Для того, щоб про Парфенон знало й нове покоління, розроблено спеціальну освітню програму для школярів. За день до відкриття виставки в «Українському домі» вчителям та методистам середніх шкіл Києва було представлено спеціальний набір навчальних матеріалів для учнів молодших класів. Макети, трафарети та набори печаток мають познайомити дитину з античним мистецтвом і розвинути її творчу уяву.
Виставка «Парфенон і Західний фриз» уже відвідала більше десяти міст світу. В Україні вона спершу експонувалася в Одесі, а тепер кілька тижнів перебуватиме в Києві. У нашій країні унікальну експозицію представила одеська філія Грецького фонду культури. Виставка свідчить і про високий рівень роботи Посольства Греції в Україні, яке традиційно приділяє велику увагу здійснюваним тут проектам і завжди завершує розпочате, адже вперше запропонував організувати виставку в Україні попередній посол Греції Дімітріс Контумас.
Можливо, комусь ця експозиція здасться надто незвичною. Її огляд справді вимагає відповідного настрою та уваги. Саме таким був розрахунок організаторів, які, проте, зуміли якомога простіше розказати про технічно складні речі. Наприклад, про те, що в архітектурі найстрункішого храму світу насправді немає жодної прямої лінії. Такий виклик кинув нашому зору та розуму Парфенон, щоб разом з богинею Афіною прославити й геній людини.
