Про нашу культуру й ідентичність

Напередодні свята Трійці у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» представили дуже настроєву виставку, що відлунює пахощами зілля альпійських луків і дзвінкою прохолодою гірських потоків. «Дивовижна естетика цих світлин: природа і люди гір у гармонії краси. Це все про нашу культуру й ідентичність, за які тепер стоїмо у несамовитій війні...», – анонсували організатори фотовиставку «Гуцулія» настоятеля храму Різдва Богородиці у смт. Щирець, що на Львівщині, о. Андрія Афтанаса.

«Гуцулія» авторства о. Андрія Афтанаса – це світлини з численних подорожей  Українськими Карпатами. Фіксуючи краєвиди і життя людей «на рівні хмар», митець намагається донести до глядачів своє бачення краси світу.

У музеї розповідають, що о. Андрій Афтанас – учасник багатьох міжнародних виставок і конкурсів та володар різних нагород.

Використовує цифрову й аналогову техніку фотографії. Дошукується досконалості у ціанотипії – давньому способі виготовлення світлин, що вимагає копіткої праці й неабиякого рівня майстерності. Результати творчих експериментів майстра підсумовує його авторський фотоальбом «Цианотипія. На рівні хмар. Гуцулія», який нещодавно побачив світ у дрогобицькому видавництві «Коло». І його теж представляли на виставці.
В альбомі – сотня світлин різного жанру, виконаних у техніці ціанотипії.

У передмові до видання відомий український фотограф, засновник і артдиректор УТАФ (Українського товариства альтернативної фотографії), а згодом – ТСФ (Товариства сенситивної фотографії) професор Юрій Ковальчик зазначає: «Фотопроєкт Андрія Афтанаса «На рівні хмар» присвячений Гуцульщині. Проєкт, перш за все, –  про любов як почуття, про її самість, хоча і Гуцульщина чітко у площині фокусування. Теплота переживань передається глядачам, позаяк вона щира».

Побували на відкритті виставки, звісно ж, відомі львівські фотомитці, серед яких – Євген Кравс, який так озвався про виставку «Гуцулія»: «Шикарна, дуже зворушлива, гарно підібрана експозиція із 80 світлин просто змушує "полетіти" думками в гори. Для "повного щастя" у добірці робіт мені особисто забракло лише кілька сюжетів, без яких гуцули – не гуцули. Гуцульське весілля і гуцульські похорони...».

Відчути настроєвість виставки о. Андрія Афтанаса, що відлунює пахощами зілля альпійських луків і дзвінкою прохолодою гірських потоків, заразом визначитися, чи чогось бракує у добірці «для повного щастя», встигнуть всі охочі – показ «Гуцулія» чинний місяць (триватиме до 10 липня).