Про життя українців Підляшшя
4—6 листопада у Більську, Сім’ятичах та Білостоці (Підляське воєводство Республіки Польща) відбудеться ХIII Фестиваль української культури «Підляська осінь».
Його щорічно проводить Союз українців Підляшшя. І як кожного року, на фестивальних сценах виступлять також артисти з України. На Підляшші не треба організовувати окремих «Років України в Польщі», щоб показати українську культуру. Вона тут присутня повсякденно.
Серед так званого Закерзоння, тобто територiй у межах Польщі, заселених автохтонним українським населенням, Пiдляшшя займає особливе мiсце. Цей регiон зберіг свою традиційну етнічну структуру. Сталося так тому, що цієї територiї лише невеликою мiрою торкнулася «репатріація» до СРСР, а акцiя «Вiсла» обминула її повністю, адже все православне населення на північ від Бугу тодiшня влада вважала бiлорусами й було «не помiчено», що більшість із них — етнічні українці.
У 1957 році в Клiщелi, мiстечку в Гайнiвському повiтi, було засноване Українське суспiльно- культурне товариство (УСКТ), при якому дiяв і театральний гурток. У мiсцевій початковій школі було введено вивчення української мови. Але дiяльнiсть гуртка УСКТ у Клiщелях зустрiчала рiзнi перешкоди з боку влади, так що з кiнцем 60-х рокiв він змушений був припинити свою дiяльнiсть.
У 70-x роках українськi акценти зводилися власне до лiтератури — вiршiв, написаних мiсцевими українськими поетами. У Бiльську почав виходити поетичний альманах «Наш голос», а згодом щомiсячник «Наша культура», тижневики «Наше слово» та «Український календар». Пiдляськi поети брали участь у Конкурсах молодих творцiв української культури, якi органiзували гурток УСКТ у Краковi — в 1988 році переможцем у жанрі поезiї стала Євгенiя Жабинська з мiстечка Орля.
Коли прийшли бурхливi 80-ті, хвиля нацiонального піднесення охопила й Пiдляшшя. Учнi середнiх шкiл, студенти починають наполегливо шукати вiдповiдi на Шевченкове: «Чиї сини, яких батькiв»? Молодь починає проводити щорiчнi рейди «Пiдляшшя» та «Надбужанська земля», органiзовувати по селах освітні зустрiчi з мiсцевим населенням, влаштовувати концерти з нагоди Шевченкових роковин… Із українською пiснею починають приїжджати на Пiдляшшя українські колективи iз усієї Польщi, фольклорнi колективи з Пiдляшшя стали учасниками українських фестивалiв у Сопотi.
Із 1983 року починають пiдпiльно виходити українськi брошури та журнали. Крiм «Нашого голосу» варто згадати «товстий журнал» «Основи», а також щомiсячник польською мовою «Круг». Серед книжкових публiкацiй переважала iсторична тематика та поезiя. У 1985 році відроджено дiяльнiсть гуртка в Клiщелях, згодом виникли гуртки у Черемусi, Бiльську, Гайнiвцi, де проживає багато вихiдцiв із-під Бугу й Нарви...
Вiдхiд комунiстiв вiд влади в 1989 році принiс також великi змiни в органiзацiйне життя українцiв у Польщi. УСКТ, досi фiнансоване та контрольоване мiнiстерством внутрiшнiх справ, перейшло пiд опiку мiнiстерства культури та мистецтва. Виникло Бюро у справах нацiональних меншин, яке зайнялося передусiм фiнансовою допомогою для культурних починань окремих нацiональних органiзацiй. Весною 1990 вiдбувся український з’їзд, на якому замість УСКТ засновано Об’єднання українцiв у Польщi. В груднi цього ж року, на основi iснуючих гурткiв, виник Пiдляський вiддiл ОУП, і на його основі — Союз українцiв Пiдляшшя.
Змiни полiтичної ситуацiї вiдбувалися не лише в Польщi, а й в Україні. Почалися приїзди студентiв із України на пiдляськi рейди. З 1989 року на Пiдляшшя починають приїжджати українськi колективи, зокрема фольклорнi — першим була студентська «Горина» (Рiвне). Здобуття Україною незалежності внесло в пiдляське життя новi акценти, як хоч би вiзити в Бiльську дипломатiв із Посольства України у Варшавi.
Можна сказати, що протягом 90-х рокiв український нацiональний рух на Пiдляшшi стабiлiзувався й рiзниця з попередніми 10—15 роками величезна. Регулярно виходить двомісячник «Над Бугом i Нарвою», постiйно з’являються українськi передачi на бiлостоцькому радiо та на телебаченнi. Щороку вiдбуваються Фестивалi української культури «Пiдляська осiнь» й iншi культурнi заходи. В кiлькох школах ведеться навчання української мови. Виходять друком книжки на iсторичну та літературну тематику.
Майже кожен рiк приносить в українське життя регіону щось нове, отже є помiтний поступ. Протягом останнiх рокiв Пiдляшшя перестало бути регiоном, у якому українське населення духовно животiло, iзольоване не лише вiд України, але навiть i вiд iнших українських громад у Польщi. Натомість тут виник живий осередок культурного та нацiонального вiдродження.
