«Ромео і Джульєтта» — нове прочитання вічного сюжету
Завершився IV Міжнародний фестиваль балету «Серж Лифар де ля данс», що подарував любителям хореографії два чудових вечори торжества танцю.
Парадні клопоти, пов'язані з протокольними заходами: приїздом вдови Лифаря пані Ліллан Аллєфельд, відвідуванням музеїв і концертів нашими сановними персонами у рамках цієї акції — вже минули, а на спомин про спадкоємність поколінь у репертуарі Національної опери України залишиться одноактний балет П. Чайковського «Ромео і Джульєтта» в оригінальній постановці Сергія Михайловича, який став першою «ластівкою» повернення його хореографії на батьківщину.
С.Лифар добився всесвітньої слави як танцюрист і балетмейстер. Понад три десятиліття очолював трупу балету «Гранд-опера». Він не прийняв громадянства Франції, запропонованого йому президентом Шарлем де Голлем, гордо відповівши: «Я — українець!», — і до самої смерті (1986 р.) офіційно залишався людиною без громадянства. За словами його дружини, пані Ліллан, він все життя сумував за Києвом. Залишив після себе величезну творчу спадщину — понад 200 балетів. Тепер ми можемо познайомитися з його постановками. Графиня Аллєфельд, зачарована теплим прийомом і непідробним інтересом до робіт свого чоловіка, вирушаючи додому до Лозанни (Швейцарія), на зустрічі з Президентом України Л.Кучмою пообіцяла, що всі речі С.Лифаря вона передасть на його батьківщину — до Києва.
У пересічного глядача «Ромео і Джульєтта» викликає двоякі почуття. З позицій нинішнього дня дещо архаїчною здається хореографія. Схоже, наш земляк був серед першопрохідців народження антреприз. Шекспірівський гімн закоханим, покладений на музичну основу Петра Чайковського, вирішується у хрестоматійному контексті. У 20 хвилин спресовуються основні перипетії сюжету: зустріч, признання у коханні, дуель, смерть. Мінімалізм у всьому: два виконавці Ромео (Євген Колесник, а на другий день цю роль танцював Сергій Єгоров) і Джульєтта (Наталя Калиниченко, другий склад — Надія Гончар), декораціями служить чорний задник сцени. На хвильку куліси відкриваються, і з'являється балкон, потім частина склепу з труною. Незвичайно вирішений поєдинок, коли замість забіяки Тiбальта Ромео б'ється з тінню, а у фіналі чорнота змінюється блакитним небом. Звучить барабанний дріб, раптом настає пронизлива тиша. Секунди здаються вічністю. І закохані воскресають... немов сліпі, вони шукають свою дорогу. Серж Лифар змінив шекспірівську кінцівку, і після цього заключні рядки п'єси не викликають смутку, а обіцяють надію. Адже справжня любов — вічна!
Подивившись прем'єру «Ромео і Джульєтта», пані Ліллан загалом високо оцінила спектакль, підтримала перших виконавців балету Наталю Калиниченко і Євгена Колесника, але висловила ряд зауважень, що світло, звук, тобто технічне оснащення спектаклю не відповідає сучасному рівню і треба обов'язково швидше вирішувати ці питання. Через наш балет вона хоче популяризувати творчість свого чоловіка-зірки. Наступною постановкою має стати його знаменитий спектакль «Ікар». Це дозволить нашій Національній опері провести вечори лифарівської хореографії.
