Сергій Бусленко — фотограф, який малює людей
Щоразу, коли зустрічаєшся з творчими людьми, які намагаються у наш непростий час донести людям свій погляд на світ — мимоволі проникаєшся повагою до їхньої подвижницької праці. Наша дійсність не дуже приємне видовище для очей творця. Більшість людей зайняті пошуками засобів виживання і просто не звертають уваги на твори мистецтва, які створені для них. Можливо, саме тому все частіше наші письменники, художники, скульптори і фотографи виставляють свої роботи за кордоном. Що стосується творчості останніх, то у світі все частіше говорять про українську школу фотографії.
Одним із найбільш титулованих вітчизняних фотохудожників є мешканець Рівного Сергій Бусленко, удостоєний спеціального призу I Міжнародного конкурсу газети «День» 1999 року. Він заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва, член Королівської фотографічної асоціації Великої Британії, фотографічної організації Америки, Європейської спілки професійних фотографів. Його роботи демонструвалися у багатьох країнах світу, а зовсім нещодавно він повернувся з Румунії. Тут, у Бухаресті пройшла персональна виставка Сергія Бусленка. Ось що розповідає про виставку сам автор.
— Виставка дійсно вийшла досить непогана. У галереї румунської спілки художників розмістилися сімдесят моїх робіт. Враховуючи таку кількість фотографій, я розділив експозицію на кілька циклів. Були представлені підводні фотографії, експериментальні знімки і цикл портретів. Виставка стала справжньою подією в культурному житті Бухареста. На її відкриття прибуло триста осіб, в тому числі сімдесят послів акредитованих Румунією. Поліції довелося навіть перекривати у день відкриття рух на вулицях. Усього ж за п’ять днів роботи персональну виставку відвідали кілька тисяч осіб. Для подібних заходів це досить багато. Принаймні колеги з Румунії говорили, що такого ажіотажу на фотовиставці вони давно не бачили.
Що ж до причини інтересу до української фотографії у світі, то він, на мою думку, зумовлений тим, що ми зберегли культуру чорно-білої фотографії. Коли у всьому світі фотохудожники захопилися кольором, то в колишньому Радянському Союзі фотографи, внаслідок різних причин, продовжували робити чорно-білі знімки, вдосконалюючи їхню техніку. І ось сьогодні саме такі знімки і стали дуже популярними. У своїх роботах я стараюся показати душу людини, її переживання. Хороший простір для самовираження дають підводні зйомки. Це дуже трудомісткий вид фотографії, людина постійно знаходиться під водою у русі і доводиться витрачати багато часу, щоб упіймати той єдиний ракурс, який дає відчуття польоту, свободи — всього того, що пов’язане з морем.
А взагалі художня фотографія — це щастя, бо є можливість виразити себе, час, людей навколо нас, таких різних і по-своєму красивих. Дати майбутнім поколінням зліпок нашого часу.
