«Спікання, вітраж, гута, експериментальні техніки...»

Це вже третій такий захід. Проводять його Західний регіональний центр Національної академії мистецтв України, Музей скла у Нінбо та Музей скла у Львові. Фундатором премії є галерея «Ґрінвейв» із міста Усі, директор якої Ю. Яомінь — меценат і колекціонер сучасного українського живопису. Про це «Дню» розповів один із організаторів конкурсу, завідувач кафедри художнього скла, кандидат мистецтвознавства Михайло БОКОТЕЙ.

До участі в конкурсі зголосилися 32 молодих митці і студенти художніх вишів, які надали твори з художнього скла, і не тільки в довільній техніці, виконані упродовж останніх трьох років і поза навчальним процесом.

Спеціально створена високоповажна комісія визначила двадцять п’ять робіт для експонування у львівському Музеї скла, з-поміж яких оберуть три найкращі.

Володар першої премії візьме участь у ІІІ Міжнародній конференції художників-склярів у місті Нінбо коштом організаторів конкурсу. Художники, чиї твори здобудуть друге і третє місця, отримають відповідно 20 і 10 тисяч гривень. Винагородять організатори також працю авторів, котрі не одержали першості, але чиї роботи взяли участь у конкурсі (йдеться про гонорар на суму в сім тисяч гривень).

Після показу у Львові всі скляні вироби стануть власністю Чженцзянського музею скла в місті Нінбо, у створенні якого китайським колегам допомагали львів’яни.

Розпитую про враження від творчих робіт Михайла Бокотея, бо до закінчення карантину, а це — 3 квітня, Музей скла, на жаль, зачинений для відвідувачів.

РОБОТА ХРИСТИНИ КОВАЛЮК

— Усі роботи, представлені на конкурс цього року, — дуже гарні, — говорить Михайло Андрійович. — Це ми відразу ж зауважили, тільки-но почали розставляти експозицію. Представлено багато різних технік — спікання, вітраж, гута, якісь експериментальні, комбіновані техніки. Стилі також різні. Є багато художників, котрі в минулі роки брали участь у нашому конкурсі, а зараз працюють дещо по-іншому. Наприклад, Кирило Білан, переможець 2018-го. Минулого року зробив подібне до попереднього, а цього року в нього — зовсім інакша робота.

— Вік учасників ви ж не змінювали...

— Так, до 35 років. На жаль, дехто вже за межами цієї вікової категорії, тому участі в конкурсі не може брати. Наприклад, Ольга Турецька. Є кілька таких митців, котрі востаннє, також через вік, беруть участь у конкурсі — Еліна Білоус та Остап Іванишин. Є кілька студентів. Можливо, менш пропорційно, аніж останніми роками. Цьогоріч — це здебільшого випускники. І не тільки нашої спеціальності, не обов’язково склярі. Є скульптор — Василь Гриневич. Борис Гаврилюк та Артур Солецький — із монументального живопису. Є митці не академічні, не з нашої академії — із Київського університету технологій та дизайну.

— Яка тематика переважає?

— Тематика — дуже різна. Роботи частково колористичні, частково — прозорі. Все дуже цікаве і справді високого рівня якості. І це — тішить.

— Серед художників переважають хлопці чи дівчата?

— У нас переважне число дівчат на кафедрі. Зараз із шістдесяти кількох студентів хлопців — максимум вісім. І це триває вже з пару десятків років. Щодо власне тих робіт, які подані на конкурс, то половина на половину.

— А чи присутні віяння в роботах нещодавнього симпозіуму гутного скла, який відбувся у Львові?

— Віяння завжди присутні, і це нормально. Це якраз той чинник, який найбільше впливає на розвиток українського художнього скла.

— А які ваші особисті враження від представлених на конкурс робіт?

— Я дуже задоволений. Прогрес дуже помітний. Це — по-перше. По-друге, я бачив багато конкурсів, багато робіт у Польщі, Чехії, США, Данії й в інших країнах. Наші не поступаються закордонним майстрам! І технічно воно дуже якісно виконано, і в характері, і по духу, і по настрою... Це справді втішно! Кажу абсолютно об’єктивно.

— Підбиття підсумків мало відбутися 21 березня, але скасовано через карантин...

— Тепер — не поспішатимемо. Чекатимемо закінчення карантину. Зараз маємо завдання перефотографувати все і надіслати журі. Бо, крім Андрія Андрійовича Бокотея, Олеся Михайловича Звіра і мене, всі члени журі не львів’яни. Надішлемо їм фото, а потім будемо радитися, вирішувати. А нагороди вручатимемо потім...

— А стосовно поїздки до Китаю — скасовуватиметься чи переноситиметься?

— Переноситиметься. Бо тепер у нас більша проблема, ніж у них. Зрештою, вічно це все тривати не буде. Ми продовжуватимемо співпрацю, і всі роботи поїдуть до Китаю. Тобто це — питання часу. І переможець конкурсу поїде до Китаю разом із роботами.

— А скільки триватиме теперішня виставка в Музеї скла?

— Найближчий проєкт, який нас підтискатиме, — це виставка восени польського художника Збігнєва Горбового. Мають привезти її до нас колеги із Вроцлавської академії мистецтв. А до того часу ми мобільні. І дуже шкода, що люди вже зараз не можуть бачити нашу прекрасну виставку. А це означає, що ми продовжимо її з наснагою і натхненням, бо роботи насправді цікаві й дуже гарні.

***

Варто нагадати, підсумки першого конкурсу були оголошені 21 березня 2018 року — у 80-й день народження народного художника України, майстра скляних справ, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка Національної академії мистецтв України, професора, ексректора Львівської національної академії мистецтв Андрія БОКОТЕЯ. Організатори конкурсу переконані, що цей захід неабияк сприятиме розвитку галузі художнього скла в Україні, крім того, популяризуватиме українське мистецтво загалом та українське художнє скло зокрема у світі.