У гості до трипільців

Трипільська експедиція Інституту археології Національної академії наук України працює з 1981 року. Власне, на основі її роботи виник Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Він розташований на території трьох районів Черкаської області та є найбільшим у Східній Європі заповідником, присвяченим одній археологічній культурі. Нині тут досліджують одне з найбільших поселень енеолітичної доби в світі — «Тальянки».

СЕЛИЩЕ СВІТОВОГО РІВНЯ

Директор заповідника Владислав ЧАБАНЮК розповідає «Дню»: «На території України є більш ніж півтори тисячі трипільських поселень. Близько 20 з них є справді велетенськими, і не лише в межах цієї культури, а й для світу взагалі. Навіть поселення на території 50 га вважаються великими, а поселення «Тальянки», з яким ми працюємо, має 450 га — ледь не в 10 разів більше за найбільші світові поселення V—IV тисячоліття до н.е. Поряд є й інші трипільські «гіганти» — «Майданець», «Доброводи», «Косенівка»».

У «Тальянках» розкриті залишки двох жител та однієї господарчої ями. За кілька місяців роботи археологи дослідили трохи більше ніж 50 жител, а всього їх тут має бути близько 3 тисяч. «Залишки жител виглядають як скупчення перепаленої глини від спалених будівель, — ділиться подробицями Владислав Чабанюк. — У ті часи був дуже тонкий шар родючих ґрунтів, славнозвісний український чорнозем сформувався набагато пізніше. Трипільці були дуже потужними землеробами, тож на одному місці вони могли жити років 50—70. Мігруючи, вони не просто покидали старі поселення, а спалювали їх. Це можна порівняти з обрядом кремації покійників».

ДОПОМОГА РУКАМИ І ГРОШИМА

Дослідникам із Інституту археології допомагають не лише співробітники заповідника «Трипільська культура», а й студенти. За два літніх місяці роботи експедиції польову практику тут пройдуть 70—80 студентів. Це й майбутні історики з Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, і юні культурологи з Києво-Могилянської академії.

Не менше археологи цінують і фінансову підтримку від меценатів. Держава востаннє фінансувала роботу Трипільської експедиції аж у 1994 році. Натомість британський підприємець та меценат Бертран Кост уже два десятиліття не тільки допомагає фахівцям грошима із свого американського фонду Search Foundation, а й часто приїздить безпосередньо на розкопки. Нещодавно команда археологів отримала перший внесок і від українського мецената — фонду Василя Хмельницького. Їх вони витратять на придбання необхідного обладнання.

ОНЛАЙН І ОФФЛАЙН

Розкопані артефакти треба гідно представляти. Нещодавно колектив заповідника отримав грант від Українського культурного фонду на відцифрування унікальних речей із великої колекції. Уже в листопаді обіцяють запустити онлайн-ресурс із фотографіями та інформацією про тисячу предметів трипільської доби. «Головне завдання, яке ми ставили перед собою, — вивести трипільську культуру з вузьких рамок наукового світу, зробити її більш популярною, — каже Владислав Чабаник. — Хочемо, щоб люди мали змогу дізнаватися не напівфантастичну інформацію з інтернету, а достовірну інформацію від науковців, викладену у  популярному форматі».

У суботу, 27 липня, в заповіднику відбудеться Трипільська толока. Ті, хто у цей день завітають до заповідника, зможуть відвідати музей та розкопки, послухати лекції провідних фахівців із трипільської культури. Також гості заходу зможуть подивитися фільм «Чорний козак» та послухати виступи музикантів, а також візьмуть участь у добудові трипільського житла. «Це буде своєрідний експеримент, — каже Владислав Чабаник. — За деякими даними, верхи трипільських жител могли бути не очеретяні, а глиняні, напівкруглі. Заплетемо це усе лозою, наче великий кошик, зверху загладжуватимемо глиною та піском».  І усе це за ціною звичайного вхідного квитка — 30 гривень.