Удар у штангу
Хотів би прояснити деякі неоднозначні твердження, опубліковані у статті Віталія Княжанського «Чому потерпілий платить?» у №32 «Дня» (від 25 лютого 2009 року).
Отож, йшлося про події річної давнини, а саме — масову бійку вболівальників у Охтирці під час зустрічі місцевого клубу «Нафтовик-Укрнафта» та київського «Динамо». Переповідати ті події немає потреби — у свій час вони викликали величезний резонанс у ЗМІ. Лише нагадаю, що розгляд цієї справи Контрольно-дисциплінарним комітетом ФФУ завершився грошовими стягненнями з обох клубів у розмірі 25 000 у.о. Згодом це рішення залишив у силі й Апеляційний комітет, однак відповідна сума охтирським клубом так і не була перерахована. За що на «Нафтовик» була накладена пеня у розмірі 1000, а потім ще 2000 у.о. У випадку подальшого ігнорування рішень КДК колективу з Сумщини загрожують і більш суворі санкції — навіть зняття певної кількості очок.
Саме ці події і викликали трохи запізнілу занепокоєність автора статті. На його думку, оштрафувати треба було виключно «Динамо». Бо, мовляв, місцевий колектив — сторона потерпіла, за що ж їм платити... Розумію, що такий сценарій будь-якому прихильнику охтирського клубу може видатись більш справедливим. Одначе поняття справедливості у кожного своє, саме тому члени КДК керуються не суб’єктивними мотивами, а футбольним законодавством. І ставити під сумнів рішення цієї незалежної від клубів, ліг та ФФУ інстанції немає жодних підстав.
Шкода, що у процесі написання статті кореспондент «Дня» не звернувся до компетентних працівників федерації, щоб отримати вичерпну, професійну інформацію про цю справу. Або хоча б вислухати думку іншої сторони. Бо тоді він би дізнався, що згідно з 10 статтею Регламенту чемпіонату та 21 статтею Дисциплінарних правил ФФУ відповідальність за громадський порядок та безпеку до, під час і після матчу на стадіоні та прилеглої до нього території несе клуб-господар. Відповідно, і покарання за незабезпечення правопорядку несе саме він.
Треба віддати належне КДК, котрий тим не менш не став знімати вини і з «Динамо», оштрафувавши столичний клуб так само, як і охтирський. До слова, незрозумілими видаються закиди автора, буцімто до провінційного клубу можна було б поставитися не так суворо, як до більш заможного гранда. Адже принцип рівноправності та рівних можливостей клубів є одним із основоположних для міжнародних органів футбольної влади — ФІФА та УЄФА. І, надавши поблажки тому чи іншому колективу, КДК грубо порушив би цей принцип.
Я вже не кажу про те, що, заявляючи про готовність брати участь в чемпіонаті України, «Нафтовик» автоматично підписувався під зобов’язаннями нести рівноцінну зі своїми суперниками відповідальність у рамках Регламенту змагань. А своєчасне і добросовісне виконання дисциплінарних санкцій — одна з умов участі у змаганнях на найвищому рівні.
У той же час я погоджуюсь із автором, що рішення КДК справді слід називати соломоновим. Адже таким чином охтирський клуб отримав стимул ефективніше витрачати свої кошти на охорону правопорядку, а київський — активніше проводити профілактичну роботу з уболівальниками.
А от натяки на те, що «Динамо» нібито мусить нести відповідальність за хуліганські дії своїх фанів і на території міста чи у потягах, котрими вони добирались до Охтирки, здаються нелогічними. Я щиро розділяю обурення автора, охтирців та працівників «Укрзалізниці», але ж так можна дійти до абсурду. Уявіть, що за аналогією невдовзі, наприклад, «Державтоінспекція» вимагатиме від футбольних клубів сплати штрафів за порушення їхніми прихильниками правил дорожнього руху... Таким чином, прагнучи, очевидно, забити «красивий гол», автор насправді поцілив у штангу.
Підсумовуючи вищесказане, хочу зазначити, що останнім часом Федерація футболу витримує масовані інформаційні атаки, спрямовані на дискредитацію її ділової репутації. За лаштунками цих спланованих кампаній стоять особи, які не задоволені політикою, що проводить ФФУ. Політикою боротьби з футбольною корупцією, договірними матчами, проявами насилля, хуліганства, ксенофобії, расизму та іншими чужими для улюбленої гри мільйонів формами нетерпимості. Незважаючи на це, ФФУ не відступатиме від своїх принципів і надалі викорінюватиме з українського футболу ці згубні явища. І ми щиро сподіваємося знайти прихильників цієї благородної справи серед якомога ширшого кола фахівців, уболівальників та журналістів, у тому числі вашого видання. ФФУ відкрита до співпраці з усіма, хто дбає про чистоту українського футболу.
