Від джазу до шоколаду
Виступ 13 березня культової німецької групи «De Phazz» обіцяє стати головною подією початку весни у Київському концертному житті. «De Phazz» не стільки поп-група у звичному розумінні слова, скільки артистичний проект кількох талановитих музикантів, танцюристів та відеомейкерів: Барбара Лар та Карл Фрірсон (вокал), Ральф Густке (перкусія), Отто «Шугарліп» Енгельхард (тромбон), Піт Баумгартнер (семпли та програмування), Дорі та Бетіна Доннебергер (танці), Доротеа Доннеберг (відео). Більшість з них починали у 1980- ті у напівандерграундних ансамблях, що працювали на перетині електронної музики, джазу та відео-арту. Доленосним для народження «De Phazz» став 1994 рік, коли зустрілися два невтомних експериментатори — співачка Барбара Лар та різнобічно обдарований Піт Баумгартнер — ді- джей, сценарист, музикант вар’єте, продюсер. Цікаво будував свою кар’єру і Карл Фрірсон, «другий голос» проекту. Уродженець Південної Кароліни у складі госпел-хору американської армії опинився на одній з натовських баз у Німеччині. Очевидно, рамки армійської «пісні й танцю» виявилися занадто тісними для нього, і Карл поступово перемістився у німецькі джаз-клуби, потім брав участь у мюзиклах і театральних постановках, поки не приєднався до компанії Піта і Барбари.
Зрозуміло, таке строкате походження позначилося на музиці «De Phazz» найсприятливішим чином. Це дуже витончене слухання, в якому органічно поєднуються реггі, драм-н-бас, ейсід-джаз та просто джаз. Джазу найбільше, що не може не радувати — талановиті німці якось дуже легко, оригінально та сучасно сприйняли і пропустили крізь себе великий, і, здавалося б, неподатливий для сучасних експериментаторів, стиль. Композиція з останнього їхнього диска «Смерть від шоколаду», що дала назву всьому альбому, — це чудовий джазовий інструментал, який не соромно репрезентувати десь у Новому Орлеані або Чикаго.
Сам же альбом «Смерть від шоколаду» (випущений в Україні лейблом «Ukrainian Records») з моменту виходу у світ 25 червня 2001 року залишається у верхній десятці продажів усіх музичних магазинів світу. Однак альбом — лише половина справи. Те, що роблять «De Phazz», потрібно і чути, і бачити. Час зустрічі — близький.
