Водойми житимуть

Учора озеро Берізка, що в Гідропарку, отримало другий шанс на життя. Тут за ініціативи громадської організації «Асоціації рибалок України» провели так зване зариблення — випустили в озеро десятки коропів, судаків та щук. Перед чим озеро очистили та поглибили, перетворивши його з болота в здорову водойму. Такої рятувальної допомоги потребують практично всі київські озера, вважають в Асоціації рибалок. Тому й розробили спеціальну програму по відновленню столичних водойм. Детальніше про це — в розмові з головою Асоціації Олександром ЧИСТЯКОВИМ.

— Пане Олександре, чому зараз відновлюєте саме озеро Берізка, адже порятунку потребує не тільки ця водойма?

— Зариблення озера Безірка — це перший етап програми, яку розробили вчені академії наук України щодо відновлення київських озер. Берізка знаходиться в центрі Києва. Раніше це було болото, яке можна було перейти пішки з одного берега на інший. Тепер його розчистили, відкрили ключі, тобто з’явилась свіжа вода, яка збагачує озеро киснем. Учора пройшов перший етап його зариблення. І не просто ефемерними карасями, а коропами. Таким чином озеро отримало друге життя. Його бере під охорону екологічна дружина Асоціації рибалок України. Самі рибалки будуть виходити по графіку, як народні дружинники, і стежити за порядком на цій водоймі. Основний же етап зариблення буде навесні, тоді ми запускатимемо маточне поголів’я, рибу вагою по 20—25 кілограмів. Додам, що робиться все це виключно за кошти спонсорів.

— Міська влада вам ніяк не сприяє?

— Єдине, що вона робить, то це узгоджує всі рішення. Натомість наша програма знаменна тим, що Київ — це унікальна територія, на якій жоден водний об’єкт не має свого паспорта, чітко відмежованих кордонів і так далі. У всіх іншим містах таке існує. Паспортизації не роблять тому, що це комусь потрібно, аби засипати ці озера, перетворювати в сміттєзвалища, забудовувати їхні береги, при чому безкарно, тому що існує таке поняття, як охоронні прибережні території. Якщо в документації не написано, що це водний об’єкт, значить, немає і захисних смуг. Тому нашими озерами ніхто не займається. Державне підприємство «Плесо», яке має бути оператором усіх водних об’єктів, нічого не робить. У нас уже немає пляжів, їх перевели в зони відпочинку. А пляж — це юридичне поняття, яке має на увазі рятувальну станцію, санітарну службу й ряд інших умов, а зона відпочинку — це пряма дорога до приватизації таких «смачних» київських об’єктів.

— За вашими даними, які ще озера Києва потребують негайного порятунку?

— Немає озера, яке б не просило про допомогу. Станом на 1991 рік у Києві було близько 500 водних об’єктів. Наразі майже дві сотні просто зникли з карти столиці. Їх засипали і забудували. Найбільш показовим, мабуть, є масив Осокорки, де були сотні маленьких озер, які просто перетворилися в калюжі. Щоб утримувати озера, їх потрібно періодично чистити, створювати умови для їхнього життя, а цим ніхто не займається. Коли в радянські часи будували Дарницький масив, ударними темпами, тоді ж будували ТЕЦ-4, яка мала давати тепло цьому мікрорайону. Це все чудово. Але оскільки це робили швидко, не встигли збудувати відстійники для цієї ТЕЦ, де вода відстоюється, фільтрується, запускається в Дніпро, а тяжкі відходи утилізуються. Її відходи — це вугільна суміш, тому відстійники мали бути обов’язково. Для тимчасового користування цієї ТЕЦ дали три природних озера. Одне біля Дніпровського кладовища, його ТЕЦ засипала цією сумішшю повністю, а глибина озера була 12 метрів, тому що його використовували як кар’єр для будівництва мікрорайону. Потім перейшли до другого природного озера. Це було в 1953 році. За 60 років ТЕЦ так і не спромоглась збудувати власні очисні споруди, хоча озера їй давались у тимчасове користування. І тепер озеро Гарячка, що поруч із ТЕЦ, по суті, убите внаслідок зливання сюди відходів. А це ж мережа природних озер, які пов’язані між собою підземними струмками. І якщо кидати якусь бридоту в одне озеро, вона передається підземними потоками в інші.

— Оскільки це лише старт вашої програми, то які водні об’єкти будуть відновлені найближчим часом?

— Список водойм, які ще будуть зариблюватися, великий. Якщо пам’ятаєте, після минулої зими була сильна задуха на Київському водосховищі, тому ми ініціювали створення міжвідомчої комісії по його відновленню. І вже цього тижня ми разом із Комітетом рибного господарства України проведемо на київському водосховищі зариблення, при чому аборигенними видами риб. Не тими, які випускають промисловці, товстолобиком чи білим амуром, а щукою, сомом, судаком. Такого ще не було ніколи за все існування України.