Здрастуй, літо!

Цю визначну подію у Карпатах нині перетворили на народний фестиваль «Полонинська ватра». Незважаючи на примхи погоди (рясний дощ, який пройшов напередодні, та похмуре небо), зійшлося багато гостей. Скрізь можна було почути розмови українською, російською, румунською мовами та гуцульську говірку. Гучні звуки трембіт та запальні мелодії троїстих музик із сопілками, телінками, дримбами, цимбалами сповіщали про початок дійства та скликали полонинників, шанованих ґаздів із усіх куточків високогірної Путильщини.

Цьогоріч театралізоване урочисте дійство розпочалося символічною полонинською ходою, яку очолили почесні ватаги минулих років. Із ранку стадіон був заповнений вщерть! Нагороджували кращих людей Путильщини і обирали головного ґазду свята — ватага, який вестиме легенів на 28 полонин краю. Ватаг урочисто відкрив свято запаленням незмінного атрибуту свята — полонинської ватри, частину вогню якої запалюють на всіх довколишніх полонинах, і він не гасне аж до осені!

Навколо палаючого вогнища гості й учасники забави у широкому колі водять гаївки та веселі гуцульські танці. Разом із полум’ям злітає до хмар коломийка. А пастухів і ватага чекають довгі дні та важка праця на полонині.

— Свято виходу на полонину стало яскравою візитівкою Буковини, — нагадав Михайло ПАПІЄВ, голова Чернівецької облдержадміністрації. — Нехай ювілейне свято запам’ятається своєю особливою атмосферою, яскравістю, ні з чим незрівнянним теплом ватри — полонинської ватри, яка сповістила на всі гори — доброму, файному літуванню бути! Щасливого вам літування і благополучного повернення до рідних домівок!

За традицією, гостинні жителі частували всіх кулешею, бринзою та гуслянкою — екологічно чистою їжею гуцулів. Гості ювілейної «Полонинської ватри» мали можливість відпочити на міні-полонині, побачити театралізоване гуцульське весілля, покататися на фірах (підводах). А ще проїхатися туристичними маршрутами, побачити, як запалюють незмінний атрибут виходу на полонину — полонинську ватру, і просто помилуватися неймовірно красивими карпатськими краєвидами, насолодитися чистим гірським повітрям. А на згадку про фестиваль — купити щось собі на виставці, де було представлено вироби декоративно-прикладного образотворчого та ужиткового мистецтва: вишиті нитками та бісером сорочки, оздоблені трісунками і павами кресані, нашиті кольоровими саф’яном із мідяними і мосяжними капелями і ґудзиками, прикрашені кольоровою волічкою киптарі.

Гуцули — знані майстри різьблення, випалювання та інкрустації по дереву. Тому можна було побачити та придбати різноманітні вироби з дерева — від дерев’яного посуду, призначеного для щоденного використання, до різноманітних плетених меблів та інших виробів. Також було представлено гончарні вироби (кахлі, посуд), ковдри з овечої вовни, зразки художнього ткацтва, килимарства, та з мідного і срібного литва.

Завершив святкову програму концерт за участі народних колективів району та популярних співаків... Догоріли святкові вогні полонинської ватри. Для тваринників — це заклик до трудових буднів і сподівання щасливого літування!