Золота латина на... візках
Чемпіонами світу стало подружжя Івана та Надії Сіваків із Рівного
Змагання зі спортивних танців на візках відбувалися у німецькому місті Ганновер. Цього року на чемпіонаті зібралися спортсмени із Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Китаю, Фінляндії, Росії, України, Італії та Мексики. Іван та Надія Сіваки на інвалідних візках танцювали латину. Виступили так добре, що залишили позаду 12 пар, які змагалися з ними в цій же категорії, і стали чемпіонами світу.
Для спортсменів це не перша перемога, адже два роки тому вони виграли кубок світу, що відбувався в Нідерландах, а потім і чемпіонат світу, проте нинішня медаль для цієї пари — не менш цінна.
— Кожен танець —маленька історія з життя. Скажімо, самба — це зустріч двох людей, румба — флірт, пасодобль — пристрасть, — пояснює Надія Сівак. — Ми виступали в категорії «дует латина», станцювали п’ять танців програми, переповідаючи ці історії.
Перед виступом і Іван, і Надія дуже хвилювалися. Кажуть, що коли виїжджали на паркет, то здавалося, не бачать і не чують нічого. До того ж, Іван цього разу забув одягти хрестик — свій оберіг, а тому переживав. Побоювалися спортсмени і сильної конкуренції, і тілтки вже після виступу емоції переповнювали їх, коли лунав гімн України.
Танцями на візках Іван почав займатися із 2006 року (натрапив в інтернеті на інформацію). Знайшов у Києві людей, які займалися цим, поїхав до них, і вже у столиці Іванові Сіваку допомогли підшукати і тренера Владиславу Костак, яка й досі займається зі спортсменом, і партнерку. «Це виявилося непросто, але можливо. Спочатку танцював із дівчиною, яка не була прикута до візка (такі пари виступають у категорії «комбі»), а потім зустрів Надію», — згадує чоловік.
Іван Співак познайомився з майбутньою дружиною і партнеркою в таборі, де працював інструктором із техніки їзди на візках. Вона була його ученицею. Пізніше дівчина наважилася переїхати із Макіївки (Донецька область) на Рівненщину, до Івана. Відтоді вони разом...
До чемпіонату готувалися ретельно. По два-три рази на тиждень займалися із тренером в Рівненському обласному центрі інвалідів спорту «Інваспорт» і щодня — вдома. До останнього виступу для танцювальної пари майстри виготовили спеціальні візки, легші, ніж зазвичай, щоб краще танцювалося. Нині тренер спортсменів Владислава Костак пишається парою і впевнена, що в них попереду чимало звершень.
«Із минулого чемпіонату світу, що відбувався в Білорусі, ми привезли доньку Даринку, тож цього разу поїхали за медаллю для неї», — із усмішкою каже Надія Сівак.
