«Доброволець – це свідомий вибір»

За словами начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, активна фаза антитерористичної операції може бути завершена раніше, ніж через місяць. З кожним днем українська армія звужує кільце зони АТО, а терористи не дивлячись на постійне підкріплення найманцями і зброєю з боку Росії, поступово відступають. Звичайно, це коштує Україні сотні життів. Але такий сценарій нав’язав нам російський агресор. Українці змушені відстоювати свою незалежність і територіальну цілісність. І вони це роблять героїчно. Не дивлячись на трагічність ситуації, саме зараз триває становлення української нації. Героїзм українських силовиків — став головним фактором визволення Донбасу. Про це — в інтерв’ю із заступником міністра оборони України Ігорем КАБАНЕНКОМ.

* * *

— Нещодавно в Україні оголосили третю хвилю часткової мобілізації. Якими є зараз критерії добору до лав армії? Якими вони мають бути, адже ми знаємо, що з цим є певні проблеми (в деяких регіонах не завжди люди з’являються за повісткою, матері влаштовують протести...)? Скажімо так, ваша версія справедливої мобілізації.

— Хотів би відзначити, що третя хвиля часткової мобілізації покликана забезпечити нарощування оборонних спроможностей нашої держави для стримування можливої агресії, а також створити необхідні умови для більш ефективного проведення антитерористичної операції. Відразу хотів би підкреслити, що в ньому враховані уроки попередніх етапів. Зараз мова йде виключно про громадян, які мають військово-облікову спеціальність. Тобто про тих, хто вже має досвід військової служби. Передбачається реалізувати гнучкий підхід: найбільш підготовлені відмобілізовані громадяни проходитимуть бойове злагодження у підрозділах, які формуються, решта — в навчальних центрах і підрозділах.

Окрім наявності військово-облікової спеціальності у військовозобов’язаного має бути відповідний стан здоров’я, він не має бути судимим, а також повинен відповідати віковим критеріям. Перевага під час мобілізації надаватиметься добровольцям.

Часто ставлять запитання: хто не буде мобілізований? Це особи, які заброньовані органами державної влади на період мобілізації (наприклад, повинні працювати підприємства ОПК), непридатні до військової служби за станом здоров’я та визнані тимчасово не придатними для служби на строк до 6 місяців, чоловіки, на утриманні яких три і більше дітей до 16 років, зайняті постійним наглядом за будь-якою особою, якщо більше ніхто не може забезпечити догляд, жінки, на утриманні яких перебувають діти до 16 років, а також народні депутати.

Слід відзначити, що законодавець визначив відповідний пакет соціальних гарантій особам, які прийдуть на військову службу за мобілізацію. Це грошове забезпечення, яке  є мінімальним для відмобілізованого рядового-стрільця в зоні АТО, складає, 5,7 тис. грн. (ВДВ, спецназ — 7,7 тис. грн.), пакет пільг, зокрема кредитні канікули, збереження робочого місця, заробітної плати на підприємстві за останнім місцем роботи (пенсії) та права на підприємницьку діяльність, звільнення від сплати єдиного соціального внеску, виплата одноразової грошової допомоги, державне страхування та інше.

Під час планування цієї хвилі передбачалася можливість часткової ротації військових в зоні АТО. Відразу хочу наголосити: існує багато факторів, від яких залежить реалізація зазначеного, водночас така можливість передбачається. Разом із тим уже прийнято рішення щодо короткострокових відпусток особового складу. До речі, саме питання відпусток було ключовим під час зустрічі з матерями військовослужбовців. 

Щодо не прибуття військовозобов’язаного за повісткою, законодавство України визначає це як злочин за статтею 336 Кримінального кодексу і передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. Взагалі, завжди в Україні справа захисту держави була почесним обов’язком громадянина. Завжди українці боронили свою землю і робили це професійно і віддано. Саме це дозволило нам зберегти свою ідентичність і державність. Не є винятком і сьогодення. Особисто переконався, що в нашому суспільстві існує величезна кількість людей, які за покликом серця йдуть захищати Україну. Вони не вимагають ні посад, ні переваг. Лише одного — дати можливість зі зброєю в руках відстояти нашу незалежність. Ніколи не забуду слова одного чоловіка, який сказав: «Я виростив сина, побудував дім і посадив дерево. У цю важку годину я повинен зробити все можливе, щоб захисти свою сім’ю і її майбутнє». Ці слова дорогого варті.

— На сьогоднішній день створені й беруть участь в антитерористичній операції на сході країни добровольчі батальйони — такі, як, наприклад, «Донбас». Вони закріплені за Національною гвардією МВС. Як би ви охарактеризували ці батальйони, адже до їхніх лав записалося багато добровольців, які раніше не мали ні відповідної підготовки, ні досвіду участі в бойових діях? Як вони себе проявляють? Якою може бути їхня подальша доля після завершення АТО?

— Можу поділитися досвідом формування й підготовки батальйонів територіальної оборони Збройних сил України. Багато добровольців проходять службу в цих батальйонах. Є такі підрозділи, які укомплектовані виключно добровольцями. Звичайно, доброволець — це свідомий вибір. На мій погляд, це важливий аспект, який потрібно розуміти і враховувати — людина, яка прийшла за покликом серця саме для практичної оборони України, потребує особливого ставлення. Багато з них пройшли гарячі точки, мають спеціальну підготовку, навички виживання у скрутних умовах, тобто володіють унікальними військовими знаннями і досвідом. Вони вміють перемагати.

Звичайно, є хлопці з недостатнім рівнем бойового вишколу. Багато з них рвуться в бій відразу після запису в частину. Але слід ураховувати, що військовий підрозділ — це: один за всіх і всі за одного. В сучасних бойових діях перемагає саме підрозділ, а не окремі військові. Така природа сучасної війни. Звичайно, на ній завжди є місце особистому подвигу, відвазі й мужності — наші хлопці показують зразки цього кожного дня. Але злагодженість підрозділу, почуття ліктя свого побратима, розуміння на рівні спинного мозку, що саме слід зробити та чого не можна робити в тій чи іншій тактичний обстановці, — все це предмет бойового злагодження, підготовки до бойового застосування. Саме тому важкий спільний труд військових, як то кажуть, до сьомого поту під час полігонної підготовки є вкрай важливим. Чим більше варіантів і сценаріїв відпрацьовується командиром під час бойового злагодження, до автоматизму, коли випередження іншої сторони йде на рівні відпрацьованих рефлексів, — тим більше шансів на перемогу, збереження власної бойової стійкості й життя підлеглих. Під час підготовки ми запроваджували методику розділення підрозділу на дві частини — одна грає за свої сили, інша — за противника. Це працює.

Після завершення АТО добровольці з набутим бойовим досвідом можуть скласти основу нової системи мобілізаційного розгортання Сектору безпеки і оборони держави. Можливі різні варіанти — від швейцарського до фінського, а також їх доцільні комбінації. Наприклад, ці люди можуть скласти кістяк служби у військовому резерві на базі скадрованих частин територіальної оборони з періодичними тренуваннями для підтримки рівня військової підготовки та злагодженості. Водночас найголовніше зараз — перемогти, саме на це спрямовуються усі зусилля. Переконаний, що так і буде.

— На фоні загальних проблем українських силових структур, зокрема армії, у них є одна постійна якість — героїзм. На сьогодні це явище дедалі більше стає масовим. Як би ви це прокоментували? Можливо, у вас є власні приклади героїзму, мужності наших військових, про які ви можете розповісти?

— Героїзм наших військових стає масовим явищем. Хочеться згадати нещодавній геройський вчинок командира танкової роти капітана Олександра Лавренка. Підпорядкована йому рота виконувала важливе завдання з деблокуванню аеропорту в Донецьку. На командирському танку він вміло поєднуючи вогонь і маневр знищив техніку та живу силу противника. Терористи зосередили ураганний вогонь на бойовій машині командира — від вибуху фугасу танк втратив хід. Незважаючи на це екіпаж продовжував бій до останнього снаряду. В бою геройські загинули члени екіпажу танку — сержант Вахромєєв та солдат Кулягін, був тяжко поранений Олександр. Командир не здався терористам, підпустив злочинців, які намагалися взяти його в полон, ближче і підірвав себе разом з ними. Танкова рота виконала бойове завдання. Командування представило Героя до вищої державної нагороди.

Наші льотчики з особливою теплотою згадують підполковника Костянтина Могилка, командира екіпажу літака Ан-30Б, спокійну, врівноважену та авторитетну людину, льотчика від Бога. Під час польоту над містом Слов’янськ його літак був обстріляний терористами переносним зенітно-ракетним комплексом російського виробництва. Ракета влучила в двигун. Літак почав втрачати висоту і керованість. Командир міг би вистрибнути з парашутом і зберегти життя, але некерований літак рухнув би на житлові квартали міста, забравши сотні життів цивільних людей, матерів і дітей. Він зробив інший вибір — до останнього тримав штурвал у своїх міцних руках, чим відвів загрозу від міста і дав можливість більшості екіпажу вистрибнути з парашутом. За виняткову мужність і героїзм, незламність духу у боротьбі за незалежну Українську державу Костянтину Могилку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Є справжні герої у ВДВ, спецназі, інших родах військ і спеціальних військ. У військах шанують подвиги Тараса Сенюка, Вадима Ігнатенка, Павла Чорного, Дениса Матюшка і багатьох інших. Вони — цвіт Української Нації. Уклін і вічна пам’ять загиблим Героям! Слава мужнім і міцним воїнам — захисникам України!

— Хоч російська агресія і змусила Україну переглянути ставлення до власних Збройних сил, питання безпеки нашої країни не вирішити без включення держави до системи колективної безпеки. Раніше в Україні існував спеціальний орган (Державна міжвідомча комісія), який відповідав за співпрацю з НАТО. Який орган сьогодні відповідає за ці питання? На якому етапі зараз  воєнна дипломатія щодо зближення з НАТО?  

— Безумовно, питання співробітництва з НАТО — важливий елемент зовнішньої безпекової політики України. Україна — єдина країна-партнер Альянсу, яка має статус особливого партнера. Це закріплено в Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

Що ж до оборонних і військово-політичних аспектів цього співробітництва, то у нас існує досить розвинений формат. Цей формат охоплює діяльність відповідних структурних підрозділів Міноборони і Збройних сил України, закордонної дипломатичної установи України — Місії України при НАТО, що міститься в Брюсселі (водночас вона працює за сумісництвом, що потребує перегляду). Проведена в минулому практична робота має сьогодні реальний вимір: підрозділи Збройних сил України, які протягом тривалого часу брали участь у програмах сумісності з НАТО в рамках АТО проявляють себе з найкращого боку.  Важливою є участь у діяльності спільних комітетів і комісій, а також практичне співробітництво в рамках підготовки персоналу, надання дорадчої і матеріально-технічної допомоги, участі в операціях НАТО тощо. Кажучи більш звичною для пересічного громадянина мовою — НАТО для військових це доступ до передових військових знань, досвіду, технологій та побудова практичних механізмів взаємної довіри і безпеки.

Водночас, швидкі геополітичні зміни вимагають посилення нашого партнерства з НАТО, адже цивілізаційне забарвлення збройного конфлікту, який ініційовано з боку Кремля, потребує об’єднання зусиль європейської цивілізації, євроатлантичного безпекового простору. Останні події переконливо свідчать на користь цього. Доцільно інтенсифікувати і розширити наші контакти, насамперед в напрямі використання можливостей положення статті 15 розділу V Хартії, що «Україна та НАТО створять кризовий консультативний механізм для проведення спільних консультацій у будь-якому разі, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці». Важливими напрямами є також поглиблення співробітництва між ОПК, використання можливостей трастових фондів тощо.

Мало хто знає, що європейська інтеграція для військових означає євроатлантичну інтеграцію — завдяки домовленостям між ЄС та НАТО «Берлін-плюс» для обох організацій використовують одні і ті ж військові стандарти НАТО. 

За великим рахунком, нам потрібна гарантована безпека. Зміцнення Збройних сил України у поєднанні із поглибленням нашого всебічного партнерства з Альянсом — найкращий спосіб для цього. По суті, це означає спосіб виживання України в цей непростий турбулентний період. Зараз не йдеться про вступ чи не вступ до НАТО. Мова про змістовні речі — саме вони є визначними. Зараз і завжди.