Екологи наступають на браконьєрів

Екологи, представники Державної екологічної інспекції і громадських організацій, а також зацікавлені громадяни торік провели в українських лісах масштабну кампанію з викриття браконьєрів-мисливців. Фахівці стверджують, що подібна робота не проводилася жодного разу з часів незалежності. Проте наприкінці 2017 року в Україні ухвалили закон, який забороняє будь-яке полювання в місцях природно-заповідного фонду (заповідники, заказники, природні парки, парки національного і регіонального значення тощо), відтак захисникам природи було до чого апелювати.

ЗАМІСТЬ ОХОРОНИ ЗВІРІВ — ОБЛАВА НА НИХ

За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира БОРЕЙКА, протягом кількох місяців команді вдалося проінспектувати понад  50 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) у 18 областях та демонтувати при цьому понад 350 мисливських веж, споруджених спеціально для відстрілу тварин.

«До останнього року полювання в цих місцях ПЗФ велося постійно. Ніхто не займався контролем: і в національних, і в регіональних ландшафтних парках, у заповідниках велася браконьєрська робота. Я вже не кажу про заказники, в яких  у великій кількості відбувається відстріл тварин, — розповідає Володимир Борейко. — В Україні є заказники, створені для охорони рідкісних видів тварин, наприклад, зубра. Так, у заказнику «Дубровиця», який знаходиться в Чернівецькій області і створений для охорони маленької популяції зубрів, існувало понад 50 веж для полювання. Мисливці проводять облавну роботу в темряві, просто вбивають зубрів. Тобто на територіях, де тварини мають відпочивати і розмножуватися, ведеться полювання. Цієї осені ми побачили там облавні вежі, які будувалися, вежі були навіть у загородженому вольєрі для зубрів. Всі місцеві жителі про це знають, а природоохоронні органи не звертали увагу».

Володимир Борейко додав, що під час полювання можуть вбити навіть людину: еколог навів приклад, коли його колегу мисливці в темноті прийняли за кабана і вистрілили, але не поцілили.

«У 2017 році внесли зміни до законодавства, відтак полювання на території об’єктів ПЗФ заборонено повністю. На жаль, правосвідомість керівників лісомисливських господарств і користувачів відстає від норм сьогодення, що ми бачили під час цих кампаній... — наголошує Віктор КАНЦУРАК, заступник голови Державної екологічної інспекції України. — Ми отримали багато звернень від екологів, громадських організацій, небайдужих громадян і розпочали кампанію з виявлення порушень при виконанні режимів на цих об’єктах. Держекоінспекція обмежена у своїй діяльності  законодавчими нормами — з 2014 року існує мораторій на проведення перевірок, у 2018 році мораторій був частковий, але працював. Торік більше половини звернень громадян з приводу браконьєрства були відкинуті Державною регуляторною службою, і ми не змогли вийти на перевірки цих об’єктів. Але тепер під час проведення перевірок знаходили дуже багато порушень».

ЗАКАЗНИКИ КИЇВЩИНИ — ВЖЕ БЕЗ МИСЛИВСЬКИХ ВЕЖ

Учасники кампанії навели і позитивні приклади, коли керівники лісових господарств і представники державних органів добре співпрацювали з екологами. Зокрема, цим відзначилася Київщина.

Так, начальник Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства Олексій БОЙКО говорить, що внаслідок цієї кампанії сьогодні на Київщині мисливських веж на території природно-заповідного фонду не залишилося. А йдеться, за його даними, про 93 об’єкти ПЗФ: 55 заказників, один регіональний ландшафтний парк, кілька пам’яток природи і заповідних урочищ. Загальна площа об’єктів ПЗФ складає 23 тисячі гектарів — майже 5% від загальної площі лісів Київської області.

«На Київщині ми маємо серйозну проблему: є багато випадків, коли на території ПЗФ накладаються земельні ділянки певної форми власності, і одна із причин такої ситуації — що ці об’єкти не винесені в «натуру» (йдеться про проведення інвентаризації, закріплення меж територій та об’єктів на місцевості, формування системи знаків. — Авт.). Це серйозна робота, яку ми розпочали, — зазначає Олексій Бойко. — Адже якщо об’єкт ПЗФ належним чином не оформлений, то він не є повноцінним: пересічні громадяни, які відвідують лісові масиви і проводять дозвілля на природі, не завжди розуміють, що це об’єкт природно-заповідного фонду. Встановлення знаків, шлагбаумів — ніби й прості речі, але це вимагає багато часу, матеріальних і людських ресурсів».

У Державній екологічній інспекції запевнили, що досвід боротьби з браконьєрством, отриманий у 2018-му, стане у пригоді в поточному році, і це «дасть нам змогу навести лад в установах ПЗФ і позбавити їх від полювання і знищення тваринного світу».