Робота над помилками
Громадськість закидає Сергію Квіту зловживання під час закупівлі шкільного приладдя. МОН називає це бунтом усунутих від процедури учасників
Українським школам уряд пообіцяв нове обладнання. Нібито виділив для цього 200 мільйонів гривень. Коли ж сучасні мікроскопи, інтерактивні дошки, атласи з картами і комп’ютери з безпровідним Інтернетом нарешті з’являться у школах? У Міністерстві освіти і науки кажуть, що хотілось би встигнути до 1 вересня 2016 року. Однак цей план відкладається.
Річ у тім, що кілька громадських організацій нещодавно зібрали у Києві прес-конференцію, щоб розкрити нібито шокуючі факти про зловживання міністерства на закупівлях шкільного обладнання. Павло Білоножко, лідер ГО «Інформаційний Майдан», розповів про викриту схему: Міносвіти передало кошти, передбачені на обладнання, в обласні управління освіти, а визначати, що і скільки треба купувати, буде новостворена МОН Асоціація виробників та постачальників засобів навчання та навчального обладнання. За словами Білоножка, специфікацію обладнання прописано так, що його зможе постачати лише одна фірма — ТОВ «Енглер». Тобто, відбудеться монополізація закупівель, на чому зможуть заробити керівники МОН, зокрема, міністр освіти і науки Сергій Квіт, стверджує активіст.
ЗВИНУВАЧЕННЯ БЕЗ ДОКАЗІВ
Зазвичай такі закиди підкріплюють документами, фото, скріншотами банківських рахунків тощо. Зараз на підтвердження своєї позиції активісти продемонстрували наказ МОН без вихідного номеру та дати, який саме міністерство не заперечує («День» теж отримав його у своє розпорядження), «Про затвердження Базового типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів». У додатку на сотні сторінок розписано, що саме та з яких предметів бажано придбати. Цей перелік теж викликав зауваження спікерів.
«Крім закупівлі лінійок і колб, пропонується придбати датчики, які зчитують до 100 тисяч сигналів у секунду, — зауважила адвокат Марина Помазанова, натякаючи — навіщо такі дорогі речі у школі. — Намагаються закуповувати іноземне обладнання, дороге і непотрібне, і затвердити таку специфікацію, щоб наші виробники були усунені від цих процесів».
НОВІ МАПИ ТА МІКРОСКОПИ БУДУТЬ У ЖОВТНІ
Усі звинувачення виробників вислухав заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей на вже згаданій прес-конференції. Урядовець підтвердив, що наказ про закупівлю приладдя справді опублікували для обговорення, але після критики громади зняли на доопрацювання. Нова версія документа з’явилася 17 березня.
Плюс міністерству — урядовці визнали свої помилки та запросили спікерів до пошуку компромісу. Мінус — із наказом поспішили, саму процедуру не зробили досконалою. Є над чим працювати. Якщо ж, на думку деяких громадських об’єднань, школам не потрібне сучасне і дороге обладнання, приміром, заплановані комп’ютерні комплекси для вчителів та учнів — виходить, краще купувати їх і далі, як це робиться зараз, коштом батьків?
Далі місяць відводиться на зауваження та рекомендації від учителів, громадських активістів та інших експертів. Графіки поставок у школи, імовірно, зсунуться до 1 жовтня. Та й грошей на все не вистачить, тому наразі Міносвіти веде перемовини з німецькими та американськими партнерами. 200 мільйонів гривень, за словами Павла Хобзея, йде на розвиток мережі опорних шкіл (до цього у громади теж є питання, але то — окрема тема), зокрема, на обладнання, шкільні автобуси та ремонти.
«ПРОТИ — ВИРОБНИКИ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЛИ НА ОБЛАДНАННІ МІЛЬЙОНИ»
«Звинувачувати наше міністерство у корупції немає підстав, бо ми такі схеми якраз ламаємо, — зауважив «Дню» Павло Хобзей. — Труднощі є, безумовно. Ми хотіли закупити все швидше, а нас якраз зловили на неправильній процедурі. Є люди, які відслідковують такі дрібниці та отримують за це великі гроші. Нашу позицію підтримують вчителі та громадськість, а проти виступають виробники, що у попередні роки мали преференції та заробляли на цьому мільйони. Ми умисно створили Асоціацію виробників та постачальників, щоб цим професійно займались фахівці, та ловили за руки тих, хто хоче зловживати. Щодо дорогого обладнання, то є перелік лабораторних робіт і перелік приладів, які дозволяють їх виконати згідно з програмою. Було б добре, щоб це лабораторне обладнання було сучасне та цифрове, що, звісно, недешево».
Плюс міністерству — урядовці визнали свої помилки та запросили спікерів до пошуку компромісу. Мінус — із наказом поспішили, саму процедуру не зробили досконалою. Є над чим працювати. Якщо ж, на думку деяких громадських об’єднань, школам непотрібне сучасне і дороге обладнання, приміром, заплановані комп’ютерні комплекси для вчителів та учнів — виходить, краще купувати їх і далі, як це робиться зараз, коштом батьків?
