Що повинно залишитися, коли зійде сніг...

Сніжний циклон став головним каталізатором невдоволення українців. Можна лише припускати, якими будуть політичні наслідки для влади в столиці, яку вона й без того в чисту програла на останніх парламентських виборах. Колапс — це акумуляція всього того, що відбулося днями в Києві через негоду... і невміння влади організуватися. А, між іншим, про погіршення погоди попереджали.

Про те, як було і як мало бути

Добре, спробуймо повірити, що не вистачило ресурсів — людей, техніки, елементарно грошей. Але абсолютно незрозуміло, чому влада боїться виходити до ЗМІ та пояснювати людям ситуацію (хто наважився з’явитися «в телевізорі», лише виправдовувався)? Ще одним, але вже позитивним результатом сніжної весни стала самоорганізація людей. Вони допомагали одне одному — витягували зі снігів, гріли, годували... Хоча теж не завжди прислухалися до прогнозів і закликів щодо погоди. Одним словом, урок для всіх.

Експерти «Дня» назвали п’ять помилок місцевої влади, через які негода паралізувала столицю

Україна оговтується від наслідків триденної погодної стихії. Замітало скрізь, але по-справжньому паралізуючий ефект негода мала в Києві. Гігантські брили снігу, покинуті автомобілі, вузенькі доріжки біля дворів — як нагадування про те, що столиця виявилася практично не готовою до снігової навали та її наслідків.

Опитані «Днем» експерти переконані: столиця могла уникнути щонайменше п’яти найбільших проблем, якби влада правильно зреагувала на попередження синоптиків. Адже алгоритм дій у таких ситуаціях відомий, більше того, він неодноразово був апробований, але чомусь про нього в КМДА напередодні негоди не потурбувалися. А чи згадали опісля?

ДОРОГИ

Як було:

Затори на столичних дорогах почали утворюватися ще в п’ятницю о 19.00. Ситуація ускладнилася, коли пасажиропотік посунув до Києва. І вже ближче до десятої вечора багато київських автошляхів виявились паралізованими. Настав суцільний безлад: на проїжджих трасах зупинялися і скупчувалися маршрутки, автомобілі, фури. Люди залишали авто й маршрутки і пішки йшли до метро чи додому. Кому пощастило, той зміг переночувати у сусідів, знайомих чи родичів, але були й такі, кому ніде було знайти притулок на ніч. Тож, розповідають очевидці, у декого дорога, наприклад, з лівого на правий берег Дніпра займала по сім годин!

Екс-міністр ЖКГ Павло Качур розповів «Дню», що за тих погодних умов, з якими Україна зіткнулася цими вихідними, дотримуватись якогось алгоритму було важко. Хоча певний механізм дій в екстрених ситуацій, визнає він, на місцях дійсно існує. Наприклад, зауважує Качур, наявна снігозбиральна техніка завжди готується на випадок екстрених ситуацій. «Але мобілізація можлива, коли головні напрямки вивільнені від транспорту. Умовно кажучи, коли забороняється їздити приватному транспорту, а рухається тільки громадський. За таких умов можна забезпечити аварійний рух», — зазначає він. А цього зроблено не було.

Як мало бути:

Перше — слід було зупинити фури по всій Україні, забезпечивши їх відповідними стоянками, місцями для харчування (за допомогою армійської кухні), дати охорону вантажів і створити можливість для водіїв поспати й відпочити», — зауважує директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. Аби уникнути транспортного колапсу, продовжує він, слід було підіймати ДАІ та виставляти їхні пости для регулювання на всіх ключових трасах. ДАІ мало контролювати всіх водіїв на предмет літніх шин на їхніх авто і не допускати таких у місто або ж забороняти їм рухатися і ставити машини на тротуар. «Про ситуацію треба було доповідати в Центральний штаб надзвичайних ситуацій, який має бути завжди і по команді «старт» з’їжджатися і розпочинати роботу. Школярів, студентів та всіх бюджетників, на яких поширюється юрисдикція місцевої влади, слід негайно відпустити додому, аби не створювати значних пасажиропотоків ні в громадському, ні у приватному транспорті», — продовжує директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста». Для боротьби зі стихією доцільно також було вивести армійську техніку.

Крім того, ще до початку заметілі снігозбиральна техніка мала за кілька годин бути на дорогах, аби чистити їх поступово. «Якщо хуртовина, то дороги треба одразу чистити й посипати... Так робилося, коли мером був Омельченко, а його заступник уночі об’їжджав усі райони та о п’ятій годині ранку проводив оперативні наради в КМДА Це настільки зрозумілі відомі речі, що про них незручно й казати», — підсумовує перший блок антистихійного алгоритму Сергієнко.

ХАРЧІ

Як було:

Наслідки ж погоди одразу позначились на асортименті магазинів уже в суботу. Не всюди можна було купити хліб. Спорожнілі прилавки показали всі центральні телеканали. У дефіциті також опинилися фрукти, кондитерські вироби і молочні продукти.

У Києві й на підходах до міста ще на третій день були заблоковані сотні вантажівок, у тому числі з продуктами для столиці. Щоб забезпечити магазини Києва та області продуктами харчування, місто мало пропустити великовантажні автомобілі, у тому числі через мости.

25 березня на офіційному порталі міська влада вже рапортувала про «постачання хліба в торгові мережі Києва у штатному режим«і. Крім того, майже вдвічі збільшені замовлення на доставку хлібопродуктів. Так, якщо зазвичай столиця споживає близько 300 тонн хліба на добу, то 25 березня, місто замовило 501 тонну.

Як мало бути:

Аби всі були з хлібом і вчасно доправлені до лікарні, треба було звернутися до добровольців. «ДАІ має базу всіх власників позашляховиків, до яких звернутися з проханням почергувати на «швидкій» чи невідкладній допомозі... Підвозити хліб і товари першої необхідності могли б ці позашляховики, яким ця негода «по колесо», додає Сергієнко.

Натомість Качур розповів, що «хлібне» питання можна було вирішити інакше. Адже про погіршення погоди знали за два дні. Тож напередодні хлібопекарські заводи могли б забезпечити кіоски та крамниці резервним хлібом.

СМІТТЯ

Як було:

Через снігові замети й затори на київських дорогах у ці вихідні практично не вивозили сміття. Три дні воно стояло у дворах, притрушене снігом. За словами екологів, така ситуація навряд чи може призвести до істотних проблем чи дискомфорту, позаяк навіть улітку трапляються ситуації, коли сміття не вивозять по декілька днів — і це за умов спеки.

Киян проблема сміття цими днями також особливо не хвилювала — вистачало інших. Проте городяни висловили побажання, щоби сміття вивезли до того, як все почне танути і попливе вулицями вперемішку з відходами. Та уже вчора на офіційному сайті КМДА з’явилося повідомлення, що «протягом доби столицю очистять від сміття, яке скупчилося за вихідні».

Київська влада відзвітувалася, що «всі райони отримали доручення забезпечити очищення доріг до майданчиків з контейнерами та організувати додаткові бригади, які надавали б допомогу сміттєвозам зі звільнення контейнерів від заметів». Там, де це зробити неможливо, в ручному режимі перекидатимуть сміття на бортовий транспорт, аби таким чином забезпечити вивезення побутових відходів від кожного будинку, йдеться на сайті КМДА. «Доки транспортування сміття на полігон № 5 залишається ускладненим, усі відходи доставлятимуть на сміттєпереробний завод «Енергія», який перевели в посилений режим роботи», — наголосили у столичному муніципалітеті.

Як мало бути:

З твердими побутовими відходами ситуація складніша, кажуть опитані «Днем» експерти. «Владі слід звертатися до мешканців, аби вони його не викидали і складали в поліетиленові пакети і тримали на балконі. Зараз мороз, тому два-чотири дні його можна не виносити, щоб не перетворювати двори на смітники, доки двірники розчистять подвір’я», — каже Сергієнко.

ТОКСИЧНИЙ СНІГ

Як було:

У дні, коли в Києві випала рекордна кількість снігу, виникла проблема з його утилізацією. Як зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир БОРЕЙКО, у столиці повітря дуже забруднене, і коли сніг падає, він вбирає у себе шкідливі речовини. «Зараз це дуже відчутно — дихається в Києві значно легше. Але сніг став токсичним, він увібрав у себе багато шкідливих речовин, зокрема автомобільних вихлопних газів, солей тощо», — розповідає еколог. І цей сніг комунальні служби вивозять на вільні площі за місто і на будівельні пустирі й газони в межах міста.

Як мало бути:

«Сніг потрібно не просто вивозити за межі міста, а конкретно на звалища. А ще краще — щоб Київ мав у своєму розпорядженні спеціальні машини, як, скажімо, в Москві, які цей сніг плавлять і направляють у каналізацію», — наголошує Борейко.

ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Як було:

Українці, які опинилися в полоні крижаної стихії, відповіді на ключові запитання намагалися з’ясувати через соцмережі. Як ходять поїзди? На яких маршрутах громадського транспорту буде відновлено рух? Ці та інші запитання лідирують у стрічці новин у «Фейсбуці». До слова, про те, що влада вирішила оголосити 25 березня вихідним днем, більшість киян дізналася з... Інтернету — соцмереж або ж сайтів інформагенств. А як бути «неінтернетним»?

Як мало бути:

У таких ситуаціях, на думку експертів, влада повинна бути на зв’язку з громадою. На думку Сергієнка, Попов мав би сидіти в КМДА з прямим включеними на ТВ, щоб люди бачили, що йде робота. Але водночас потрібно організувати зворотній зв’язок у телефонному режимі та інтернет-просторі. Так, у столиці працює служба 1551, куди будь-хто може звернутися й повідомити про свої проблеми. В екстреній ситуації слід було збільшити чисельність її працівників, щоб кияни не обривали телефонних ліній в очікуванні. Як приклад Сергієнко розповідає про мера Нью-Йорка, який постійно перебував у прямому ефірі й керував усім процесом, коли в місті була завірюха.

Утім, чи не найоптимальнішим методом донесення інформації в сьогоднішньому світі є СМС. Як відомо, під час атомного лиха в Японії кожен житель Країни Східного Сонця отримав СМС-повідомлення з чіткими інструкціями, що він має робити. Більше того, в Україні ця технологія також пройшла «обкатку». Управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та оператор мережі мобільного зв’язку «Київстар» уклали угоду з попереднього оповіщення населення про загрози можливих надзвичайних ситуацій. Натомість у столиці, схоже, про таку технологію спілкування з громадянами влада згадує лише напередодні або в день виборів. Кияни пам’ятають коротке повідомлення-стимулювання: «Піди! Проголосуй!».

P. S. Врешті-решт, головним рішенням київської влади у боротьбі зі снігом виявився... додатковий вихідний день у понеділок (який доведеться відпрацювати 13 квітня, в суботу). Тим часом прогноз погоди на наступний тиждень ніяких послаблень комунальникам у справі боротьби зі снігом не обіцяє. А ось через тиждень, за даними метеорологів, до Києва прийде відлига, а з нею — як завжди, «несподіване» танення тих самих 40 мільйонів тонн снігу, і столиця, а особливо окремі, традиційно «вузькі» райони міста, буквально потонуть. Отож хоч гумовими чобітьми киянам доведеться запастися заздалегідь... А від влади чекаємо чіткого алгоритму дій, як вона збирається рятувати Київ від повені?

Наталія БІЛОУСОВА, Алла ДУБРОВИК, Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»

Продовження теми:

Негода

Лакмусовий папірець для громадянського суспільства

Як дістатися з Києва до Житомира за 26 годин?..

«Тим, хто пропонував гроші, ми казали: не псуйте нам карму»