З війни реальної – на бюрократичну

Що далі, то більше новацій запроваджує уряд для переселенців. І не завжди позитивних. На початку березня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №79, за якою переселенцям треба фактично підтвердити, що вони такими є насправді. На зворотному боці їхніх довідок має з’явитися штамп від Державної міграційної служби, що вони дійсно внутрішньо переміщені особи. Без такої позначки довідка недійсна. Відповідно — на адресну допомогу чи якісь соціальні виплати можна не розраховувати. І ще й знімуть з обліку переселенців.

Уряд пропонує наступну схему перевірки даних внутрішньо переміщених осіб. Державна міграційна служба отримує електронною поштою від управлінь соціального захисту перелік осіб, яких уже взяли на обік. Протягом двох місяців працівники ДМС разом із правоохоронцями мають здійснити буквально поквартирний обхід указаних тимчасових місць проживання переселенців (уявіть масштаби роботи, коли мова йде про мільйон ВПО!). Якщо не застануть когось удома, залишать повідомлення, що протягом десяти днів людина має з’явитись у відповідний підрозділ і довести, що справді живе за цією адресою і має всі необхідні довідки на руках.

І на цьому ще не все. Кожного місяця представники міграційної служби разом із представниками органів місцевої влади та підрозділів МВС проводитимуть вибіркову перевірку «наведених у довідках відомостей про фактичне місце проживання осіб, які переміщуються (не менш як 10 відсотків загальної кількості таких осіб)». 

БЕЗ ПРАВА НА ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ

Це ж яку систему треба запустити і для чого? Закрадається думка, щоб зекономити і відбити всяке бажання довідку переселенця отримувати, щоб потім ще сто разів доводити, що ти справді втікав від війни. Дивує і те, що перші довідки почали отримувати у жовтні —листопаді. Дійсні вони всього півроку, потім людям доведеться проходити бюрократично-паперову систему ще раз, тобто вже у квітні-травні. То чому б не зачекати, коли перші отримувачі документів самі прийдуть до соціальних служб, дати їм нові довідки з необхідними відмітками, і так по колу?

Такі новини, ясна річ, не отримали схвалення ні серед переселенців, ні серед волонтерів, які їм допомагають. Рішення уряду обидві сторони вважають протизаконним та дискримінаційним. Оскільки порушується право громадян на вільне пересування, з’являється штучна перешкода для отримання матеріальної допомоги. Юристи порівнюють це із заходами, які вживають правоохоронні органи у кримінальному процесі, коли про кожне пересування людини мають знати держоргани.

— На мою думку, постанова №79 значно ускладнить життя внутрішньо переміщених осіб, бо це додатковий контроль за ними. Нам відомо про багато випадків, коли ВПО фактично постійно переміщуються по території України у пошуках роботи чи постійного місця проживання. Введення в дію цієї постанови зобов’яже переміщених осіб або очікувати візиту представника ДМС за місцем проживання (вочевидь, це буде відбуватись у робочий час), або вистоювати черги в паспортному столі. Можна зробити висновок, що КМУ бажає повернути до відносно переміщених осіб обов’язок щодо «прописки», — коментує експерт дніпропетровського благодійного фонду «Горіння» Іннеса Мазур.

«ЯКЕ ПРИНИЖЕННЯ  ДОВОДИТИ, ЩО ТИ —  НЕ ВЕРБЛЮД...»

Координатор «Восток-SOS» Наталя Треніна через соцмережі поділилася власними думками з приводу постанови: «Дивно, як уряд знаходить і надає великі кошти на оплату штату перевіряючих, нові штампи, бланки, облікові форми тощо. І це тоді, коли закон про переселенців приймали півроку лише тому, що уряд не міг знайти кошти на соціальні виплати ВПО, коли в бюджеті не вистачає засобів для повноцінної евакуації мирного населення... І на закуску, уявіть собі кількість грошей, що потече безпосередньо в кишені перевіряючих, тобто замість достойних зарплат уряд знову створює держслужбовцям зручний привід просити хабара».

Дехто із читачів сторінки Треніної прокоментував це так: «Боже мій, яке приниження доводити, що ти — не верблюд...»  І це так, водночас, і приниження, і зайвий головний біль, але аж ніяк не опіка чи турбота держави про переселенців. На щастя, постанова ще не набрала чинності, є шанси щось виправити. Бо правозахисники знайшли у її тексті декілька ризикованих моментів. По-перше, не точно вказано, які саме дані переселенців передаватимуть ДМС і як їх буде захищено. Подруге, нібито ніяких додаткових ресурсів для виконання постанови не передбачено. Отже, працівників міграційної служби крім прямих обов’язків буде додатково навантажено ще й перевіркою переселенців. На частину роботи просто забракне часу. І бажання робити її якісно.

А створили таку постанову для того, щоб не було зловживань щодо статусу переселенців і отримання соціальної допомоги тими особами, які насправді не виїхали за межі рідного дому. Іннеса Мазур нам підтвердила, що теж фіксували випадки так званого «пенсійного туризму», коли люди отримують різні соціальні виплати, фактично проживаючи при цьому на територіях, непідконтрольних України. Тоді варто розслідувати окремі випадки, а не створювати проблему для усіх без винятку.

ВІД ПОДАТКІВ НА  ДОПОМОГУ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ  ЗВІЛЬНЯТЬ... НЕ ВСІХ

Наразі експерти бачать мінусів більше, ніж плюсів. І до когорти майбутніх  неприємностей днями додався ще один: Президентом підписано закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України», що звільняє від оподаткування благодійну допомогу вимушеним переселенцям. Звучить гарно, та за милою назвою криється шлях до ручного формування списку таких угодних організацій. У законі вказано, що перелік таких об’єднань буде визначатись Кабінетом Міністрів. Але яким чином, за якими критеріями, хто з 10 тисяч зареєстрованих на сьогодні благодійних організацій потрапить у цей список, а хто ні — велика таємниця. Благодійники, дізнавшись лише про цей законопроект, одразу почали збирати та надсилати листи главі держави, що підписувати такий варіант не варто. Але підпис таки з’явився. Тепер активісти вимагають внести правки до ухваленого документу.

Голова Українського форуму благодійників Анна Гулевська-Черниш пояснює чому: «Треба буде йти домовлятися, щоб потрапити у цей список? Будуть одразу політичні преференції. Якщо ми будуємо правову державу, то мають бути рівні права для усіх. Не можна обмежувати організації у їхній діяльності, у праві визначати, кому допомагати. Треба лише узгодити перелік документів, який дає підставу визначити внутрішньо переміщені особи, наприклад, за довідкою переселенця, тоді будь-яку благодійну організацію звільняють від такого податку».

Крім того, закон не звільняє від оподаткування допомогу від міжнародних місій. Анна нагадує, що у лютому було рішення від ООН про допомогу на суму 360 мільйонів гривень для одного мільйона переселенців. Усі ці кошти тепер теж підлягають оподаткуванню.

Де ж світло у кінці тунелю? Бо чомусь більшість рішень від влади наражаються на критику громадськості, що пропускний режим між контрольованими та непідконтрольними територіями, що сам закон про переселенців, що недосконала система видачі довідок... Коли ж у цьому списку з’явиться таке рішення, яке отримає підтримку від першого до останнього слова?

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Наталя ТРЕНІНА, координатор Громадської ініціативи «Восток-SOS»:

— Уряд раптом знаходить і виділяє великі кошти на оплату штату перевіряючих, нові штампи, бланки, облікові форми тощо. І це в той час, коли закон про переселенців приймали півроку лише тому, що уряд не міг знайти кошти на соціальні виплати ВПО, коли в бюджеті не вистачає засобів для повноцінної евакуації мирного населення...

І на закуску — уявіть собі кількість грошей, що потече безпосередньо в кишені перевіряючих, тобто замість достойних зарплат уряд знову створює держслужбовцям зручний привід просити хабара.