Півострів життєво небезпечний для бізнесу

1 квітня 2014 року самопроголошений голова уряду Криму Сергій Аксьонов дав доручення представництву Федеральної податкової служби припинити перерахування кримськими підприємствами податкових платежів до державного бюджету України. Це відбулось на нараді з фінансово-економічних питань, на якій керівники міст і районів повідомили Аксьонову, що частина кримських підприємств, зареєстрованих за межами Криму, продовжує здійснювати відрахування до державного бюджету України. «Щодо цих підприємств треба негайно зупинити всі платежі», — вимагав псевдопрем’єр.

Виходячи зі зробленої Аксьоновим заяви, можна визначити як мінімум дві категорії підприємств, розташованих на території Криму, які ведуть господарську діяльність відповідно до законодавства України і продовжують сплачувати податки до українського бюджету.

Перша категорія — юридичні особи, зареєстровані за законодавством України на території Криму, тобто які мають так звану юридичну адресу саме в Криму; друга категорія — юрособи, зареєстровані за законодавством України, але юридична адреса яких визначена на материковій Україні.

«Виходячи з того, що вказані категорії підприємств зареєстровані за законодавством України, такі підприємства, незалежно від їх юридичної адреси, повинні сплачувати всі податки і збори виключно за законодавством України. Для того щоб сплата податків і зборів здійснювалася за законодавством іншої країни, зокрема Російської Федерації, необхідно, щоб такі юридичні особи і де-юре, і де-факто були визнані такими, які утворені відповідно до законодавства тієї країни, суб’єктом якої вони хочуть бути. Враховуючи, що приналежність юридичної особи до того чи іншого законодавства визначається насамперед за законодавством, згідно з яким така юридична особа була зареєстрована (в Україні — це Цивільний і Господарський кодекси, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців»), вважати, що після анексії Криму всі підприємства стали автоматично російськими і повинні виконувати вимоги законів РФ або вимоги Аксьонова, за визначенням не можна», — заявляє партнер Адвокатської компанії «Золота Середина» Наталія Бочарова.

На думку адвоката, якщо РФ проігнорувала міжнародні норми щодо територіальної цілісності України і засудження всього міжнародного співтовариства анексії Криму, то цілком логічно чекати від такого «сусіда», а також від керівництва Криму ігнорування прав і законних інтересів юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України і через ті чи інші причини перебувають на території Криму.

«Враховуючи ситуацію, що склалася на окупованій території Криму, а також те, що чимало кримських підприємств мають бажання і надалі продовжувати свою господарську діяльність відповідно до законодавства України, вважаємо, що таким підприємствам необхідно замислитись про зміну свого місцезнаходження на материкову Україну», — говорить Бочарова.

ШІСТЬ ПРИЧИН, ЯКІ НИНІ ВБИВАЮТЬ КРИМСЬКИЙ БІЗНЕС

 1. Перервані довгострокові контракти, укладені за українським законодавством.

 2. Рахунки компаній, відкриті в українських банках, у будь-який момент можуть бути заблоковані.

 3. Підприємства можуть втратити свої активи і торговельні запаси.

 4. Змінюється система оподаткування, і підприємства можуть втратити, скажімо, право на податковий кредит.

 5. Щоб прийняти на роботу громадян України, підприємства повинні оформити дозвіл на роботу за законодавством РФ.

 6. Підприємства Криму втратили можливості відправляти своїх співробітників у відрядження за кордон у зв’язку з обмеженнями візового режиму.

ДО ТЕМИ
 

Банки мають повне право стягувати майно кримчан,

які вирішили не віддавати борг, набувши російського громадянства

Українські банки масово закривають свої відділення на анексованій території Криму. Позичальники розгублені: інфраструктура руйнується, де і як оплачувати рахунки. Але знайшлися й ті, хто переконаний: зміна країни — гарний привід не повертати кредитів українським банкам. Юристи пояснюють, як глибоко вони помиляються.

За словами старшого юриста Юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков та Партнери» Олександра Ткачука таких позичальників банки рано чи пізно запросять до суду. «Правових підстав стверджувати, що населення Криму, яке набуло російського громадянства, може не виконувати своїх зобов’язань з повернення кредитів, отриманих в Україні, немає. Зміна громадянства фізичної особи не є підставою для припинення зобов’язань, а лише слугує підставою для зміни особистого закону фізичної особи (закон країни, громадянином якої є особа)»,— констатує Олександр Ткачук.

За словами юриста, у цьому випадку виникне конфлікт правопорядків, який потрібно буде вирішувати шляхом вибору правопорядку, який регулює правовідносини між банком і позичальником. Якщо цей правопорядок не визначено в договорі, то за загальним правилом діє право позикодавця, тобто банку. Це питання буде актуальним на стадії розгляду справи в суді.

«Що стосується вибору суду. Це питання є найосновнішим. Тому що від цього залежить, як і де виконуватиметься рішення щодо позичальників, вже громадян Росії, незалежно від того, де вони мешкатимуть, на території України, Росії чи Криму. У разі наявності у кредитних договорах третейських застережень, найімовірніше, банки ними скористаються в питаннях стягнення проблемної заборгованості. Основним питанням у цьому є дотримання процедури повідомлення боржника з урахуванням його іноземного статусу», — розповідає Ткачук.

У разі наявності в боржників майна на території України це дасть змогу банкам більш-менш спростити процес задоволення своїх вимог. У разі ж відсутності такого на території України і необхідності подальшого виконання рішення суду в Криму, банкам доведеться пройти процедуру визнання і примусового виконання цих рішень на території Російської Федерації відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу РФ та Арбітражного процесуального кодексу РФ.