Що означає море для держави?
Про це — спецтема газети «День» і компанії AQUASERVICE напередодні міжнародної конференції з проблем морського транспорту , яка відбудеться 20-21 квітня в Одесі
Море — величезний ресурс транспортних можливостей, туризму, відпочинку, поповнення продовольчих запасів і емоційних вражень. Чи навчилися ми його використовувати? Риторичне питання... Для України все ще попереду: по-справжньому широко відкрити свої порти, курорти та потенціал Чорноморського партнерства.
Надаючи широкий спектр послуг для українських моряків і крюїнгових агентств, що працюють у країні, компанія AQUASERVICE взаємодіє з газетою «День» у висвітленні цілої низки морських тем. Вони актуальні не лише у комерційному та діловому значенні. Море важливе для країни перспективами міжнародної співпраці та фактами, які свідчать про її лідерство в цій галузі. Без українських моряків не можуть вийти з портів тисячі суден. Попри всі складнощі державного становлення, країна залишається у фарватері мореплавання.
Світовий флот і Україна. Яка взаємодія багатющої галузі, де річні доходи співвідносяться з бюджетами процвітаючих держав, і бідної країни, моряки якої беруть участь у створенні величезних капіталів? Про це — спеціальний випуск газети «День» і компанії AQUASERVICE напередодні міжнародної конференції з проблем морського транспорту, яка відбудеться в Одесі.
Відкриті води глобального ринку
80% світового торгового обігу здійснюється за допомогою флоту
Тетяна ЮРКОВА, президент групи компаній AQUA
Рівно 150 років тому Віктор Гюго написав роман «Трудівники моря», назва якого протягом багатьох років стала метафорою. Трудівниками моря ми називаємо всіх причетних до флоту. Вони сполучають береги континентів, культури, економіки і, власне, людей. За даними UNCTAD (Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку), 80% світового торгового обігу здійснюється за допомогою флоту. Вже друге сторіччя поспіль, як ніяка інша галузь, він показує динаміку сталого розвитку. Ось і на піку глобальної кризи 2014–2015 років світовий флот виріс на 3,5%. Рекордно низький рівень за півсторіччя, але все ж це рівень прогресу, а не стагнації.
ЛИСТОПАДІ 2015 РОКУ ПОСОЛ США ДЖЕФФРІ ПАЙЄТТ ОСОБИСТО ВРУЧИВ ДОВГОСТРОКОВІ ВІЗИ ОДЕСЬКИМ МОРЯКАМ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПРИЛИПКА
Чому зростає цей вид транспорту та комунікацій — вочевидь. Перевезення морем найдешевші з усіх інших. Не дивлячись на аварії з нафтоналивними суднами, флот дає найменше навантаження на екосистеми планети. І нарешті, людство опановує світовий океан, розширюючи життєвий простір, сферу для постійної праці та відпочинку. Тому більше з’являється нафтових платформ, круїзних лайнерів, острівних курортів і міст.
Сьогодні світовий флот (за винятком каботажних, риболовецьких суден і яхт) налічує близько 89 500 кораблів різного типу. Їх загальний тоннаж корисного вантажу (deadweight) — 1 млрд 750 мільйонів тонн. Річна сумарна вага перевезень наближається до 10 млрд тонн. Ось чому суховантажі складають велику частку світового флоту — 17 000 суден. За ними за чисельністю йдуть general cargo — вантажні судна, які перевозять товари в упаковках: діжках, ящиках, паках тощо. Їх майже 11 000. За останні роки збільшується танкерний флот. Суден такого типу нараховується майже 7000, що суттєво перевищує кількість контейнеровозів, яких трохи більше ніж 5000.
Флот — точний індикатор головних проблем на планеті. Якщо чверть століття тому танкери були основним перевізником «нафтохімії», то сьогодні до них додалися 5000 спеціалізованих хімічних танкерів і 1677 — для перевезення природного газу в цистернах. Зрозуміло, окрім цих судів є ще спеціалізовані: для обслуговування інженерних, геологорозвідувальних, наукових та інших робіт на морі. Це тисячі кораблів. Пасажирські лайнери, які дуже популярні в рекламі та кіно, становлять невелику частку — 4066 суден. Проте за кількістю робочих місць вони — лідери, які приймають щорік на мільйон пасажирів сотні тисяч обслуговуючого персоналу.
У морській галузі зайнято понад мільйон фахових моряків, переважно офіцерів. Середньостатистична команда судна складає 20 осіб. Тобто, в торгівельному флоті працює не менше 1,5 мільйона осіб. Пасажирські судна і яхти приймають на борт десятки тисяч капітанів, матросів і стюардів (тільки у США зареєстровано 12 мільйонів яхт для прогулянок). Ринок праці на допоміжних суднах теж є складним і багатоманітним запитом на різні категорії фахівців. Компанія Bourbon Offshore, яка успішно розвиває офшорний флот, сьогодні бере участь у нашому інформаційному випуску.
Якщо підсумовувати всі ці розрізнені дані, то можна зробити такі висновки. Світовий флот є наднаціональною економічною структурою, якою управляє глобальний ринок. Греція й Японія, наприклад, контролюють 30% світового торгового обігу, хоча одна з них — член Великої сімки, а інша — її боржник за всіма статтями. Більшість суден цих країн ходять під прапорами Панами, Ліберії, Мальти. Разом із тим, на їхніх палубах частіше можна побачити філіппінців, індусів, українців і китайців, ніж греків і японців. Кожна країна може бути «морською державою», навіть не маючи виходу до моря — як, наприклад, Монголія, що зробила свій прапор «зручним» для реєстрації. Парадокси? Ні. Для сучасного світу, пронизаного інтересами та зв’язками поза державними кордонами, це закономірно. Те ж відбувається і в інших галузях, просто морська раніше, ніж інші, виробила обов’язкові для всіх міжнародні стандарти.
Морська галузь може стати для України пріоритетною сферою економіки, оскільки престиж наших моряків очевидний, а потенціал суднобудування та портових послуг не поступається польському, румунському та болгарському. Треба лише навчитися використовувати його за міжнародними, а не місцевими правилами. Сподіваюся, рано чи пізно у нас з’явиться морська політика, а не морська партія, і галузь почне жити інтегрованими інтересами моряків, суднобудівників, портовиків і власників суден.
Сотні тисяч українців вирушають щорік на заробітки нелегально або напівлегально. Хоча для того, щоб працювати покоївками, зварювальниками, барменами, музикантами, кухарями, офіціантами на вигідних і законних умовах, є море. Для цього треба мати відповідний фах, вивчити англійську (або будь-яку іншу з міжнародних мов), пройти невеликий курс навчання правилам поведінки на кораблі, щоб отримувати за свою працю плату міжнародного рівня.
Працевлаштуванням у морі в нас займаються (за різними оцінками) від 350 до 400 компаній, розташованих у містах Причорномор’я та Криму. Близько 200 із них мають необхідний фаховий рівень і правовий статус для надання клієнтам необхідних соціальних гарантій. Зовсім недавно я була учасником події, яка відбувалася за участю посла США в Україні пана Джеффрі Роса Пайєтта. Він вручав морякам і фахівцям, що працюють на суднах, візи з десятирічним терміном дії. Факт красномовно свідчить про високий ступінь міжнародної довіри до підготовки та відбору кадрів для флоту в нашій країні. Нам не потрібно починати морську політику з чистого аркуша. Для неї є люди, система підготовки фахівців і глобальний ринок, який працює і відкритий для нас більше, ніж для багатьох інших країн.
*У статті використані статистичні дані EMSA, MARAD, STATISTA, UNCTAD
Випуск газети №:
№67-68, (2016)