Чи пред’являть Путіну «гамбурзький рахунок»

Ці дні насичені міжнародними подіями, які безпосередньо зачіпають інтереси України. Йдеться насамперед про саміт Великої двадцятки в німецькому Гамбурзі, який відбудеться 7— 8 липня. Крім глобальних економічних і політичних питань, які вирішуватимуться під час G20, нас, звісно, цікавлять зустрічі, де обговорюватиметься українське питання. Напередодні анонсувалося, що ця тема порушуватиметься під час першої, після обрання нового президента США, зустрічі між Дональдом Трампом та очільником Кремля Володимиром Путіним 7 липня. А вже наступного дня у рамках робочого сніданку «на полях» саміту лідери: Франції — Макрон, Німеччини — Меркель та Росії — Путін обговорять ситуацію на сході України.

Проте перш ніж поїхати в Німеччину, Трамп завітав до Польщі. Там він взяв участь у саміті «Трьох морів» (Балтика — Адріатика — Чорне море). Це неформальна платформа співпраці 12-ти країн Центральної та Південної Європи (Польща, Хорватія, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія та Австрія). Основним пріоритетом її роботи є формування інфраструктурної та економічної єдності на вісі «Північ — Південь». Саміт викликав великий інтерес, зокрема і в Україні, але незрозуміло чому наша країна не була представлена на цьому заході. «Взагалі дуже дивно: рік тому на День Незалежності польський президент активно запрошував Україну до участі в цьому проекті, тепер виявляється, що Україна взагалі-то не дуже бажана. Інше питання, що сама Україна не бачить своєї ролі та свого доданого внеску в цю ініціативу», — заявила в коментарі «Дню» директор Інституту світової політики Альона ГЕТЬМАНЧУК.

ВАРШАВА. 6 ЛИПНЯ 2017 р. / ФОТО РЕЙТЕР

Судячи з новин, прямої трансляції і заяв, які робили після зустрічі американський і польський президенти, Трамп не шкодував компліментів на адресу поляків. «Ви — неймовірні! Я вас вітаю з подоланням бар’єрів у торгівлі енергією. Хочу привітати поляків, бо до вас приплив перший танкер з газом, з доброю ціною, як я чув. А далі: купляйте озброєння і військову техніку в США...» — передають слова Трампа ЗМІ. Крім постачання американського газу в Європу і зброї в Польщу, президенти говорили також про безпеку в регіоні та ситуацію в Україні. Але без України. «Ми говорили про ситуацію в Україні, російсько-білоруські навчання «Запад-2017» (заплановані на вересень. — Ред.), контракти щодо модернізації польської армії, зокрема закупівлі ракет «Петріот», — заявив Анджей Дуда після зустрічі з Трампом, передає Укрінформ. Також польський президент очікує інтенсивної співпраці з США у питанні поставок скрапленого газу до Польщі. «Це — питання газового коридору на вісі «Північ — південь», можливо, забезпечення альтернативних до російських поставок газу в Україну, що є дуже важливим питанням», — заявив Дуда.

Нагадаємо, що ці заяви пролунали на тлі недружнього кроку з боку Польщі. Буквально днями міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський фактично поставив ультиматум нашій країні, заявивши, що Варшава блокуватиме членство України в ЄС, допоки не будуть розв’язані історичні питання. В інтерв’ю виданню wPolityce він сказав: «Економічне співробітництво, на жаль, не виглядає добре. І найгірше — звичайно, історичні питання. Наше послання дуже чітке: з Бандерою до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо. Вже маючи такий досвід, ми твердо вимагатимемо від України, щоб усі справи були залагоджені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство». У відповідь українське МЗС викликало польського посла в Україні Яна Пєкла в міністерство і вказало на некоректність висловлювань Ващиковського, а також розчарованість України з цього приводу.

На думку екс-міністра закордонних справ України Костянтина ГРИЩЕНКА, Україні потрібно діяти активніше: «Ми використовуємо далеко не всі можливості. Наприклад, відбувся візит Трампа до Варшави, де він був присутній на саміті країн «Трьох морів», в тому числі й Чорного моря. Але чомусь України там не було. Вважаю, що це прокол нашого зовнішньополітичного відомства. Можна було б виступити з ініціативою про зустріч в можливому тристоронньому форматі із польським президентом і Трампом або як мінімум просто долучитися до цього саміту. Наскільки я розумію, з нашого боку не було вжито достатніх заходів для цього. Хоча нам потрібно користатися будь-якою нагодою і можливістю. Для цього необхідно, щоб повноцінно працювало і наше посольство в Варшаві».

Тепер щодо G20 та українського питання. Ще в середу відбулася телефонна розмова канцлера Німеччини Ангели Меркель і Президента України Петра Порошенка, під час якої канцлер запевнила, що «під час зустрічі в Гамбурзі нічого щодо долі України без України вирішувати не будуть». «Я думаю, що зараз підтримка України з боку Заходу достатньо вагома, враховуючи, що і президент Франції, і канцлер Німеччини чітко заявляють про необхідність повного виконання Мінських угод з акцентом на те, що саме російська сторона має багато чого здійснити для того, щоб відповідати очікуванням цих двох європейських держав, — наголошує Костянтин Грищенко. — На сьогодні зрозуміло одне — Трамп хоче, принаймні зовні, формулювати збалансовану позицію — з одного боку, підтримку України, що він продемонстрував під час візиту Порошенка до Вашингтона, а з другого — шукати напрямки реальної співпраці з РФ, про що він постійно говорив під час передвиборчої кампанії, і схоже, не змінює свого наміру. Яким буде цей баланс, на сьогодні сказати досить складно, але те, що це не буде з його боку одностороння підтримка всього, чого прагне Україна, це точно. На жаль, останній момент є доволі очевидним».

«Відтак багато чого буде залежати від зустрічі, яку Трамп матиме з Путіним в Гамбурзі, — продовжує екс-міністр. — Сама по собі G20 мало що дає, адже у них інший порядок денний. А ось ті зустрічі, які будуть відбуватися на полях, тобто зустрічі Путіна, Меркель і Макрона та зустріч Путіна з Трампом, дійсно можуть мати досить вагомі наслідки. Річ у тім, що інколи деякі події та заяви знаходять тлумачення як однозначний успіх, хоча все набагато складніше і неоднозначно. Попри те, що є безумовно позитивні тенденції, їх треба розвивати і закріплювати.

Якщо, наприклад, під час зустрічі у Вашингтоні, як стверджує українська сторона, були надані якісь запевнення, то вони мають бути покладені на якийсь документ з програмою, в якій будуть визначені пункти і дати виконання тих чи інших домовленостей. Інакше це може залишитись на рівні декларацій, які не матимуть якихось конкретних результатів. Тому потрібні не лише особисті зусилля Президента, а й робота відповідних структур — МЗС, посольств тощо».

Показово, що якраз напередодні саміту Великої двадцятки виник ще один скандал. Газові турбіни виробництва німецького концерну Siemens доставлені в окупований Крим для ТЕС, які Росія будує на півострові, незважаючи на санкції Євросоюзу, які забороняють європейським компаніям надавати до Криму енергетичні технології. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела, обізнані щодо зазначеного проекту, передає Центр журналістських розслідувань. Агентству не вдалося з’ясувати, чи виконана доставка обладнання з відома або згоди Siemens. Але німецька компанія може опинитися під загрозою потенційного звинувачення в порушенні режиму санкцій і в тому, що не вжила належних заходів, щоб її обладнання не потрапило на територію анексованого РФ Криму. «Siemens не постачав турбін до Криму і дотримується всіх обмежень експортного контролю», — сказав представник Siemens у Мюнхені Вольфрам ТРОСТ. Міністерство енергетики РФ, яке займається проектом у Криму, відмовилося від коментарів.

«Турбіни Siemens у Севастополі — це момент істини для України. Можна скільки завгодно гримувати під патріотів «тітушок», щоб вони удавали блокаду «Ощадбанку», відключати «Однокласників» або не пускати російських співаків та акторів за їхні висловлювання чи незаконні поїздки до Криму, — пише у ФБ Андрій Плахонін. — Все це мильні бульбашки і роздування щік. Зараз санкції, пов’язані з Кримом, порушив один із найбільших концернів у світі, і, якщо чесно, немає жодного значення, чи свідомо вони це зробили, вирішивши, що світ повірить розповіді, що вони «нічого не знали» (а той факт, що конкурс на будівництво електростанції на Тамані, для якої нібито були призначені турбіни, не відбувся, міг не помітити лише сліпий), або це Путін спеціально виставив у дурнях Меркель перед G20 — а ми пам’ятаємо, що вона якраз напередодні розкритикувала американські санкції і що їй зовсім не потрібен конфлікт з бізнесом напередодні виборів... Всі ці та будь-які інші розклади не мають жодного значення — чи у нас є характер, і ми, не чекаючи на реакцію Меркель, тут і зараз ставимо Siemens ультиматум, або прийшов час повернути гроші за квитки, і нарешті припинити весь цей балаган».

Свої прогнози щодо української теми на G20 робить Альона Гетьманчук: «Якщо вести мову про стримування російської агресії, то очевидно, що тут питання не в Трампі, і не в Макроні, а в тому, наскільки Путін готовий вирішити конфлікт на тих умовах, які є прийнятні для України і відповідають її національним інтересам, — наголошує Альона Гетьманчук. — Очевидних ознак того, що він на це готовий, немає. Тому навіть розуміючи, що РФ від цього конфлікту не виграє, в Кремлі, очевидно, вважають, що Україна програє більше ніж РФ в цій ситуації. Не можна виключати, що Путін хотів би вирішувати ці питання із нинішнім керівництвом України. Тактика Кремля полягає в тому, щоб дискредитувати Україну в міжнародному контексті і дестабілізувати Україну всередині. Я не бачу, щоб ця тактика Росії змінювалась. І в переговорах з Трампом, Макроном та Меркель він й надалі застосовуватиме її на практиці».

«Не виключаю, що може бути повторення сценарію на саміті в Бухаресті, коли Путін розповідав Бушу про те, що Україна — це «ж навіть не держава». Не можна виключати, що те ж саме буде розповідати Путін і Трампу, якщо час дозволить, — продовжує експерт. — Кремль прагне того, щоб в Україні до влади прийшла сила, з якою можна буде говорити про реінтеграцію окупованого Донбасу і про Крим таким чином, як це відповідає уявленню Путіна про те, в якій формі має існувати держава Україна.  Новий тривожний для нас тренд на G20 — це напруження між Вашингтоном і Берліном. Ця напруга ставить нас в дуже делікатну ситуацію, коли ми розуміємо, що нам треба триматись Меркель у «нормандському форматі», а з іншого — налагоджувати контакт із Адміністрацією Трампа. Тому Україна має зайняти збалансовану позицію і обережно ставитись до ініціатив, які ще більше провокують трансатлантичну напругу».

Перебуваючи в Польщі, Трамп закликав Росію «припинити дестабілізацію України та інших країн». Але дуже важливо, щоб він це сказав особисто в очі самому Путіну під час зустрічі в Гамбурзі і пред’явив йому «гамбурзький рахунок» за російську агресію в Україні. Інакше безкарність ще більше розв’язуватиме руки Кремлю.