«Треба дбати про те, що нас об’єднує»

Цієї неділі у Луцьку в кафедральному соборі святих апостолів Петра і Павла відбулася жалобна меса, на якій молилися за невинних людей, котрі загинули під час польсько-українського протистояння у 1943—1944 роках. У ній взяв участь і президент Польщі Броніслав Коморовський.

Разом із президентом, котрий декларував свій візит на Волинь у якості простого туриста-паломника, у Луцьк прибуло і кілька сотень громадян Польщі, прибули також католики з різних куточків краю. Вражала величезна кількість національних польських прапорів, які заповнили площу перед середньовічним костелом у Старому Луцьку. Разом з католиками за безневинні жертви етнічного протистояння молилися і православні волиняни, у храмах Української православної церкви цього дня відбулися жалобні служби.

Промова Броніслава Коморовського, яку він виголосив після жалобної меси, містила багато слів «злочин», і стосувалося це насамперед дій українців, зокрема волинян щодо поляків. Звичайно, що тут не йшлося, наприклад, про волинське село Красний Сад, яке 19 квітня 1943 року, ще задовго до 12 липня, з яким поляки пов’язують початок так званої Волинської трагедії, було спалено поляками з сусідньої колонії Маруся, і знищено 103 місцевих мешканців — від немовлят до старих дідів. У Луцьку Броніслав Коморовський сказав дуже важливу річ про те, що «поєднання, ѓрунтоване на правді, дозволить ставити те, що об’єднує, набагато вище того, що є джерелом поділів і недовіри. Варто пам’ятати, що польсько-українськими конфліктами завжди користувався хтось третій. Ми мусимо підняти вагу цієї правди для безпечного і сприятливого майбуття наших народів».

— Однозначно, що жертвами злочинів етнічних чисток стали десятки тисяч безневинних людей. Серед них — жінки, діти і старі. Передусім поляки, але також і українці. А також ті, хто рятували від загрози сусідів і родичів. Такі слова не знайдуть підтримки серед тих, хто намагається зменшити або виправдати злочин, скоєний на Волині. Такі слова не будуть також сприйматися і переживатися тими, хто хоче підтримати українсько-польську ворожнечу. Однак ці слова можуть бути і стимулом для добрих думок і хороших вчинків людей, що прагнуть українсько-польського примирення на правді. На цій болючій правді. Однак ефективній дієвій правді. Немає виправдання цим злочинам. Братовбивча боротьба є завжди злом. Прагнення свободи та суверенітету не виправдовує ні етнічних чисток, ні масових злочинів... Насилля та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів Не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійними чинниками... Крайній націоналізм і шовінізм не служать народам, оскільки вони отруюють розум і серце. Слід пам’ятати, що націоналізм знищив польсько-українські взаємини в складний період ХХ століття. Тоді, коли нашим народам найбільше була потрібна взаємна підтримка. Я переконаний, що ще довго будуть оцінювати польські і українські історики ці події. Що довго будемо тягти важкий тягар свого болючого досвіду, — говорив у Луцьку польський президент, і з ним не можна було не погодитися.

Проте присутні на месі українці не могли сприйняти інших його слів, про те, що «у спільній молитві ми повинні також пам’ятати і тих українців, які загинули у рамках колективної відповідальності за злочини, скоєні іншими. Вони стали жертвами воєнного права відплати з польських рук на всій території протистояння та конфлікту».

Але минуле, за словами Броніслава Коморовського, «може служити примиренню наших обох народів і наших обох незалежних держав. Примирення, що базується на правді, дозволить поставити те, що об’єднує, далеко поверх того, де поділ і недовіра... Треба дбати про те, що нас об’єднує». На подвір’ї костелу святих Петра і Павла юнак, як виявилося потім, із Запоріжжя просто розмазав куряче яйце на піджаку польського президента. Коморовський вільно спілкувався з людьми, які прийшли віддати шану невинно убієнним, і, власне, ніхто не був готовий до такої провокації. Бо саме провокацією назвав цей епізод голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, так вважають і волиняни. Незрозумілі мотиви такого вчинку, бо подібні речі тільки сприяють негативній думці про українців у Європі.

А в цей час Папа Римський Франциск також вшанував жертв міжетнічного конфлікту на Волині. Ці «акти насильства, розпалені націоналістичними ідеологіями», у трагічному контексті Другої світової війни коштували життя десяткам тисяч людей і надзвичайно пошкодили братерство поляків і українців, сказав Папа Франциск під час обідньої молитви у Кастель Гандольфо, повідомляє інформаційне агентство kna. Папа Римський підкреслив, що молиться за душі жертв та просить про глибоке примирення українців та поляків та їхнє майбутнє в надії та чесній співпраці. Особливі вітання Папа спрямував на адресу учасників поминального богослужіння в українському Луцьку, повідомляє kna.