Єдність Святителів Вселенської церкви
12 лютого православні, греко-католики і старообрядці відзначають день Трьох святителів - Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Всі три отці церкви - історичні особи, визначні церковні діячі Візантійської імперії IV століття. Григорій Богослов та Іоанн Златоуст займали свого часу патріарший престол Царграда, а Василій Великий був архієпископом Кесарійським.
Четверте століття посідає особливе місце в історії церкви. Саме тоді імператор Константин Великий зрівняв у правах християнську церкву з поганством, а трохи пізніше імператор Феодосій І надав християнству статус державної релігії. Довгий період гонінь закінчився, християни вийшли із катакомб і почали облаштовувати своє церковне життя.
Саме у четвертому столітті, на першому та другому Вселенських соборах було визначено й узвичаєно основні християнські догмати. Всі три святителі брали активну участь у розробці віровчення та у боротьбі з так званими єретиками за єдність віри. Григорій Богослов був безпосереднім учасником Другого Вселенського собору і багато сприяв остаточному формулюванню Символу Віри ("Вірую"). Сьогодні, через 16 століть, Символ Віри визнає переважна більшість християнських церков і конфесій.
Василій Великий та Іоанн Златоуст відзначилися ще й тим, що кожен уклав чин головного православного богослужіння - літургії. Обідні Василія Великого та Іоанна Златоуста і зараз правлять в наших храмах. Іоанн Златоуст був славний в усьому християнському світі своїми проповідями, вражаючи слухачів красномовством, за що його й прозвали Златоустом ("Хризостом" (гр.). Сучасники писали, що "рівного йому не було й не буде".
Приблизно через 600 років три Вселенські вчителі церкви стали причиною небезпечних суперечок між громадянами Візантійської імперії. Християнська спільнота розділилася тоді на три ворогуючих "партії" :"василіан", "григоріан" та "іонитів". Кожна група так запекло відстоювала першість свого святого, що перестала належно шанувати двох інших. І тоді у справу втрутився Дух Святий. Однієї ночі праведному Євхаїтському єпископові явилися одночасно всі три святі отці. Вони об'явили єпископові, що мають у Бога однакову шану, рівне достоїнство. Отці також повідомили, що як за життя, так і після смерті вони однаково вболівають за єдність християн. І тому зажадали, щоб було встановлене спільне свято, один день для вшанування всіх трьох. Що й було зроблено 1076 року - з суперечками (з цього приводу) було назавжди покінчено.
Роз'єднання української православної громади досягло сьогодні такого ступеню, що сподіватися залишається хіба на диво, подібне до того, яке поєднало греків ХІ сторіччя. Чи може нам встановити День Єдності Церков?
Випуск газети №:
№22, (1998)Рубрика
Україна Incognita