«I сповідь, і молитва, і пісня...»
Волинська поетеса Світлана Костюк перемогла в міжнародному конкурсі
У кінці червня в італійському місті Неаполь будуть нагороджувати переможців міжнародного конкурсу «Між словом і вічністю». Серед 452 претендентів з різних країн світу переможцем стала і мешканка міста Нововолинська, педагог за професією Світлана Костюк. Вперше за 16 років, відколи проводиться цей конкурс, у ньому перемогла представниця України. Світлана родом з волинського села Кукли, що у Маневицькому районі. Писати вірші почала десь із першого класу, але то була, каже, не поезія, а намагання відчути римоване слово, експериментування, робота над собою і над словом. Тепер поезія для неї — це «і сповідь, і молитва моя, і пісня, і заповіт, і одкровення, і щось таке, що пояснити словами важко...Але без неї уже не живу, не дихаю... Інколи вона спалює мене зсередини,а інколи відроджує з попелу, дарує крила, зцілює, робить щасливою...»
У минулому році Світлана Костюк стала переможцем всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, конкурсів «Сто творів, які варто прочитати цього літа», «Викрадення Європи», лауреатом першого і переможцем другого етапу міжнародного конкурсу «В століттях чатує Чернеча гора» до 200-річчя Т.Г. Шевченка. Такі перемоги у проміжках між боротьбою з хворобою додають сил і натхнення. З перемогою у конкурсі «Між словом і вічністю» Світлану привітав листом Нобелівський лауреат з літератури Мо Янь. Також отримала щирі вітання від української діаспори з Італії, Польщі, Ізраїлю, США, Канади.
На міжнародному «Книжковому Арсеналі» у Києві Світлана представила свою нову книгу «Траєкторія самоспалення». Ця книжка стала для неї, каже, і пророчою, і фатальною, і дуже позитивно сприйнятою читачами. Працюючи над нею, спалювала себе зсередини... А читачі кажуть, що їм допомагає, зцілює. По завершенні роботи над нею, власне, і довідалася вона про свій діагноз. В останній рік вона вже не працює у школі, бореться з важкою хворобою. Але назви міняти на численні прохання друзів не стала, Бо «хтось водив моєю рукою під час написання тих поезій...»
Нині мріє завершити роботу над новою книгою, робоча назва якої «Зцілення любов’ю». Мріє побачити Італію та Париж, але сама за нагородою у Неаполь поїхати не має змоги ні через хворобу, ні через банальні фінансові питання. Мріє, аби світ став світлішим і милосерднішим, адже «любов, лише любов врятує світ».
