Імперські хвороби – лікування правдою

Кривий Ріг став першим містом, у якому письменник Ярослав Трінчук представив читачам свою дещо несподівану книгу. Відомий як автор низки романів і п’єс, письменник з надзвичайно складною біографією, яку в роки комуністичного режиму не міг не мати син вояка УПА, не дозволивши собі зректися свого батька, зрештою вирішив виступити в амплуа історика.

Говорять, що історію пишуть переможці. Не зважаючи на своє героїчне минуле, в силу багатьох причин Україна так і не здобула свою головну перемогу, яка б дозволила їй стати самостійною і незалежною державою. А відтак бездержавним українцям упродовж сторіч доводилось вивчати свою історію так би мовити з чужого голосу.

«Я шукав правду в українській історії, – говорить Ярослав Трінчук – та оскільки її дуже важко там було знайти, бо вона сфальшована ледве не на всі сто відсотків, довелося самому її по крихті відтворювати з найрізноманітніших джерел».

Письменник почав дошукуватись до істини відносно доленосних подій і причин прикрих поразок, які на сторіччя визначили майбутнє українців як бездержавної нації. Віддавши десять років цій надзвичайно кропіткій справі самовідданого пошуку історичної правди, Ярослав Трінчук тепер має що сказати своїм читачам. У виданій ним книзі «Україна: війни, битви, персони» він описав ключові битви ХІV - ХVII сторіч і роль провідників, на чолі з якими українці здобували блискучі перемоги і зазнавали прикрих поразок. Йдеться про славетні, але, на жаль, не відображені належним чином в українській історіографії доленосні події – такі як Битва на Синіх Водах (1362), Битва на берегах Ворскли (1399), Грюнвальдська битва (1410), а також ключові битви ХVII сторіччя.  

Розглядаючи забуті чи не досить відомі події надзвичайно складного періоду української історії, автор намагається дати їм сучасну соціологічну та історіософську оцінку, відійти від застарілих та скомпрометованих за колоніального минулого історіографічних штампів і міфологем. Висновки та оцінки, висловлені ним щодо історичної ролі багатьох знакових персонажів з числа провідників козацтва, зокрема гетьманів Петра Сагайдачного, Івана Сулими, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, кошового отамана Івана Сірка, можуть видатись надто несподіваними і незвичними. Однак Ярослав Трінчук переконаний, що найбільше мистецтво (і щастя) історика – вилікувати історію від імперських хвороб, і при цьому не заразитися самому. І єдиним цілющим засобом, на його думку, може бути при цьому лише правда.

Саме про це автор говорив зі студентами та викладачами історії під час презентації книги в читальній залі бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, з бібліотекарями та читачами міських бібліотек, а також слухачами Тернівського відділення Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Презентація нової книги Ярослава Трінчука проходила у Кривому Розі в рамках акції сайту «Український час» – «Задавнені імперські хвороби української історії – лікування правдою».