Кшиштоф ЗАНУССI: «Я не збираюся помирати, бо надто люблю життя»
В його житті було багато карколомних поворотів, серед його друзів були Іван Павло ІІ, Вацлав Гавел і ще багато цікавих людей. Його все ще багато що пов’язує з Україною. Все це стосується Кшиштофа Зануссі, видатного польського режисера, який завітав до Києва презентувати свою нову книжку «Час помирати».
Режисер відразу пояснив, що помирати добровільно не збирається, бо дуже любить життя, то просто назва алегорична. Пов’язана із біблійним сюжетом. Колись апостол Павло сказав: «У мені має померти стара людина, аби народилася нова». Як вважає сам Зануссі, його книжка — це ствердження того, що час завершувати із «совком» у собі та рухатися далі, припинити вклонятися вождям і зрозуміти, що ми самі формуємо свою країну.
Продовжуючи тему, модератор зустрічі Сергій Тримбач запитав про зміни в Україні, чому вони менш відчутні, ніж у Польщі. «Я хочу сказати, що, можливо, перебуваючи всередині ситуації, не настільки помітні зміни в Україні, але мені збоку видно, що після помаранчевої революції ваша країна стала іншою. Навіть за кордоном я тепер чую від українців «моя Україна», хоча ще в 1990-х цього не було. Процес еволюції триває, й я вірю, що емігранти повернуться, принесуть нове мислення»,— говорить Зануссі про українські реалії.
У його новій книжці «Час помирати» спеціально для українського видання автором написано розділ «Моя Україна», де й викладено всі думки та враження. Також режисер розповідає, що його дружина родом із Вінниці, й тому це ще один фактор небайдужості до нашої держави.
Торкнувся він і теми смерті як початку. «Наше покоління не могло собі дозволити тікати від смерті, бо ми її завжди відчували поруч, а нинішня культура, особливо американська, зухвало демонструє свою вічність, а так не може бути. Всьому приходить кінець, щоб дати початок новому», — говорить режисер. Також Кшиштоф Зануссі вважає, що трагедії, катаклізми нагадують нам про наше зухвальство, а людство все продовжує жити за принципом: як тривога, то до Бога, а як нема тривоги — гуляй душа.
Також цікавили слухачів і стосунки режисера з часом. Як вдається все встигати? На що Зануссі відповів із типовим для нього гумором: «Нам усім дано приблизно один і той самий час на роботу, приблизно вісім годин на сон. Я дуже багато працюю, бо інакше мені просто немає чого робити».
