Павел ПОТОРОЧИН: Культура — це найдешевший і найшвидший спосіб створити імідж країни

На початку вересня в Україні почалися події польської культурно-мистецької програми «I, Culture», присвяченої головуванню цієї країни у Євросоюзі. Перша з них — вулична вистава за мотивами творів видатного письменника Станіслава Лема «Планета Лем». Як уже розповідав «День», із вересня до грудня українці зможуть побачити польські вистави, фільми (в тому числі таку несподівану стрічку, яка розповідає про участь панк-року в поваленні тоталітарного режиму у 1980-ті), послухати музичні твори Шимановського та інших композиторів у виконанні «I, Culture Orchestra», а також місцевих колективів, узяти участь у виготовленні інтернаціонального арт-об’єкта. Щодо літературної частини, передусім це презентація аудіоантології українських перекладів знаменитого польського поета Чеслава Мілоша, начитаних Сергієм Жаданом і Тарасом Прохаськом, до речі, лауреатами польської літературної премії Конрада.

А ми попросили розповісти про саму ідеологію проекту, а також про принципи сучасного поширення польської культури в світі відомого польського менеджера в галузі культури Павла ПОТОРОЧИНА (котрий завітав на відкриття програми до Києва), директора Інституту Адама Міцкевича, установи, що якраз і займається активним ознайомленням мешканців різних країн, у тому числі й України, з досягненнями сучасного та класичного польського мистецтва.

— Це більше, ніж проект, це ідея. «Я, Культура» — цей слоган допоміг нам зрозуміти, що всі і кожен беруть участь у культурі. Ми ніби говоримо всім: «Без тебе не буде культури». Будь ласка, приєднуйтесь до нас і отримуйте задоволення та радість, користайтеся з можливостей, які надає культура. З великим задоволенням хотів би відзначити: ми глибоко переконані в тому, що Польща — це справді креативний культурний потенціал Європи. Наша культура ѓрунтується на винятковій винахідливості, яку поляки мусили застосувати в усіх сферах життя за комуністичних часів, що було сповнене обмежень і нестач. Гадаю, українці це дуже добре зрозуміють.

— Як виникла така назва?

— Це була моя ідея. Я щиро вірю в креативність поляків і не ризикуватиму пояснювати природу натхнення.

— Чому були обрані саме ці польські митці для представлення сучасної польської культури?

— Список обраних митців дуже довгий. Загалом наша програма базується на шести «лейтмотивах», офіційно погоджених із польським Міністерством культури. Це: Кароль Шимановський, наш найвидатніший, після Шопена, композитор; Станіслав Лем, великий письменник-фантаст; Чеслав Мілош, великий поет і Нобелівський лауреат; «I, Culture Orchestra», оркестр, який складається з молодих музикантів Польщі та країн-учасниць програми «Східного партнерства»; «I, Culture Puzzle», особливий мистецький проект «Майстерня сучасного ремесла», який подорожує десятьма столицями Польської Президенції; «Поляки. Путівник», серія документальних фільмів, що показують поляків та їхню історію в особливий спосіб і не без почуття гумору.

— В Україні назаразі чимало говорять про потребу створення закладів, які популяризували б українську культуру. Але поки що це лише розмови. Будь ласка, розкажіть свій рецепт: як поляки переконали самі себе і свою владу, що такі заклади й така діяльність потрібна?

— Перш за все, існують потужні економічні причини на те, щоб інвестувати в промоцію культури. Культура — це найдешевший і найшвидший спосіб створити позитивний імідж країни, тож першочерговим завданням є створення відповідного бренда країни. Наступним етапом є робота дипломатів, — і це факт, що сьогодні зростає важливість саме культурної дипломатії. Можна сказати, що дипломати взагалі можуть робити свою справу завдяки тому, що культурні дипломати опікуються налагодженням справжніх людських відносин. І, нарешті, чим краща ваша культура представлена за кордоном, тим більше креативності буде вдома, а це завжди добре для суспільства.

— Чи велика державна підтримка має бути для такої діяльності?

— Ми в Польщі віримо, що уряд витрачатиме на це 1% свого бюджету. У нас уже діє широкий соціальний рух, який переконує прем’єр-міністра підписати постанову, що збільшить інвестиції у культуру до цього рівня.

ДОВІДКА «Дня»

Павел Поторочин, директор Інституту Адама Міцкевича, дипломат, фахівець із культури, музичний продюсер і видавець. Магістр філософії Варшавського університету.

З 2008 року — директор Інституту Адама Міцкевича.

Павел Поторочин вступив на державну службу 1992 року — на посаду президента Польської агенції інформації.

На початку дипломатичної кар’єри обіймав посаду радника з питань культури Генерального консульства Республіки Польща в Лос-Анджелесі.

Засновник і перший директор Польського інституту в Нью-Йорку (2000—2005 рр.). Директор Польського інституту в Лондоні (2005—2008 рр.).

Має численні публікації в провідних польських виданнях — газеті Rzeczpospolita та журналах Tygodnik Powszechny та Brief.