Про літературну дипломатію
Якою світ побачив Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку?Минулого тижня у Німеччині відбувся вже 69-ий Франкфуртський книжковий ярмарок – як вважається, найвпливовіший та найбільш масштабний видавничий форум у світі. Протягом п’яти днів видавці, письменники, виробники мультимедійного контенту тощо з різних країн знайомились з продукцією один одного, проводили переговори й укладали попередні домовленості та договори про співпрацю. Перші три дні вхід на захід був доступний лише фахівцям, а на вихідних завітати на ярмарку мали змогу всі охочі. Цього року у виставці взяли участь 7300 учасників і 286 тисяч відвідувачів. Почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку стала Франція (наступного року – Грузія). Міністр культури України Євген Нищук, який особисто відвідав форум, вже оголосив про аналогічні амбіції України. Але чи обґрунтовані вони реальними справами?..
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТЕНД: ДВА З ПОЛОВИНОЮ МІЛЬЙОНИ ТА П’ЯТЬ ОРГАНІЗАТОРІВ
Цього року Україна була представлена у Франкфурті національним стендом площею 100 метрів, на якому можна було ознайомитись з продукцією 17 вітчизняних видавництв. Окремо були представлені книжки переможців провідних вітчизняних літературних конкурсів та премій. Створенням стенду опікувалась ціла низка інституцій: Міністерство культури України, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», Міністерство закордонних справ України, зокрема Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні, Український інститут книги та Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. З наступного року ключову роль, вочевидь, візьме на себе саме Український інститут книги, принаймні саме такий підхід передбачає чинне законодавство. З державного бюджету на український стенд виділили 2,5 мільйони гривень і, як переконують долучені до його організації співрозмовники «Дня», ці кошти були витрачені ефективно.
До Франкфурту, зокрема, завітали українські письменники Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Остап Сливинський, Наталя Сняданко, Катерина Калитко та історик Ярослав Грицак. Вони взяли участь у зустрічах та читаннях. Виступи українських гостей були забезпечені перекладом англійською або німецькою мовою. У дворі книжкового ярмарку відбувся музично-поетичний перформанс Катерини Бабкіної та композитора Антона Байбакова. Ярослав Грицак і директор «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта взяли участь у публічній дискусії про те, яким чином Україна може допомогти шукати відповіді на глобальні виклики. Інша дискусія, організована українською делегацією, була присвячена здатності творчих людей змінювати суспільство. Міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz організувала заходи з Оксаною Забужко, Сергієм Жаданом та Ігорем Померанцевим. Також декілька вітчизняних видавництв були представлені у Франкфурті власними стендами. За словами куратора літературної програми «Мистецького Арсеналу» Оксани Щур, зустрічі з українськими письменниками викликали інтерес в гостей ярмарку, зокрема у представників української діаспори. Велику статтю про український книжковий ринок та український стенд опублікувало впливове видання Publishing Perspectives.
Українські видання відзначили в рамках конкурсу «Найкращий книжковий дизайн». До короткого списку переможців потрапили, зокрема, книга «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics» Євгена Нікіфорова (видавництво «Основи»), пізнавальна книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» творчої майстерні «Аґрафка» («Видавництво Старого Лева»), книга Валер'яна Підмогильного «Місто» («Основи») та фотокнига «RAW Історія змін українців та армії» (проект Міністерства оборони України, ГО «СтратКом Україна» та творчої агенції POLE ZORU).
«UNDERSTANDING UKRAINE, UNDERSTANDING EUROPE»
Як розповіла «Дню» заступник директора з розвитку Українського інституту книги Анастасія Левкова, вже втретє український стенд у Франкфурті створюють не бюрократи, а компетентні ентузіасти. Але якщо у 2015 році стенд був невеличким, то останні два роки йдеться про повноформатну експозицію з якісним яскравим дизайном та поліграфією. Були підготовлені листівки і буклети зі статистичними даними про вітчизняний книжковий ринок, малюнками українських ілюстраторів, інформацією про сучасних українських авторів, а також про письменників українського походження, які представляють інші національні літератури.
Гасло українського стенду на Франкфуртському ярмарку – «Розуміючи Україну. Розуміючи Європу» («Understanding Ukraine, Understanding Europe»). Як розповіла Оксана Щур, ключовими для організаторів були теми української культури та інтеграції України та Європи. «Ми хотіли наголосити на тому, що Україна завжди була частиною Європи. – пояснює Оксана Щур. – Йдеться про Європу не лише в географічному смислі, але також і в політичному та культурному. Сучасні історики та політологи переконують, що сам концепт Європи неможливо зрозуміти, апелюючи лише до Західної Європи й не беручи до уваги Європу Центральну та Східну. У своїй роботі ми відштовхувались від такого бачення. Намагались донести до гостей ярмарки думку про те, що Україна – це країна з величезним креативним потенціалом. Що в Україні є свої інтелектуали, які відстоювали європейські цінності, права і свободи людини навіть у ті часи, коли ми ще не були незалежною державою».
Завітала до Франкфурта-на-Майні й доволі представницька урядова делегація на чолі з віце-прем’єр-міністром Павлом Розенком та міністром культури Євгеном Нищуком. Й хоча особиста участь у подібних заходах високопосадовців часто викликає скепсис, а то й відверту критику у суспільстві, маємо констатувати, що оцінювати такі візити все ж варто за сухим залишком, який після них залишається. Наскільки продуктивними виявились проведені там зустрічі, зможемо судити вже невдовзі. Як показує історія, щоб зрозуміти важливість певного напрямку роботи, українським чиновникам часто важливо побачити все на власні очі. До слова, на відкритті Франкфуртського книжкового ярмарку виступили президенти Німеччини та Франції Ангела Меркель та Еммануель Макрон.
НЕ ПРО ПОЛІТИКУ?
Водночас, суто політичні теми, зокрема ситуація зовнішньої агресії, з якою зіткнулась Україна, здається, були дещо поза фокусом тих заходів, які відбулися в межах українського стенду. «Національний стенд кожної країни на книжковому ярмарку в Франкфурті завжди має політичну складову, – розповідає президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. – Це – зажди не лише книжки, але й заявка на певне позиціонування країни у світі. Якщо МЗС бере активну участь в роботі стенду, то інша інституція, яка мала б передусім використовувати подібні важливі міжнародні майданчики для того, щоб роз’яснювати нашу позицію по актуальним для нашої країни питанням, на жаль, залишається осторонь. Маю на увазі, зрозуміло, Міністерство інформаційної політики. Це прикро, бо увага міжнародної преси до Франкфуртського книжкового ярмарку завжди була і залишається шаленою. Переконаний, що в контексті російської окупації Криму та Донбасу або ж, наприклад, в руслі дискусій щодо нового Закону «Про освіту» ми повинні апелювати не лише до політиків, але й до журналістів, видавців і загалом до суспільної думки західних країн. Ярмарок у Франкфурті – чудова можливість для цього. Ми представляємо тут не лише видавців і письменників, не Міністерство культури, а країну загалом». Приклад того, як можна використовувати подібні заходи для захисту національних інтересів своєї країни показали грузинські видавців, які самостійно, без погодження з чиновниками, провели акцію протесту перед стендом Росії. З якоїсь причини організатори форуму розташували стенди Грузії та Росії поруч. «Росія – окупант», «Зупиніть Росію» – красномовно закликали плакати грузинський видавців.
«Безумовно ми повинні використовувати будь-яку платформу для того, щоб говорити про війну з Росією й про інші актуальні проблеми з якими стикається наша країна, – вважає Анастасія Левкова. – Зрозуміло, що українські письменники, які брали участь в дискусіях на міжнародних майданчиках, не оминали цієї теми. Але ми не можемо зосереджуватися завжди тільки на цьому, адже це може мати протилежний ефект. Потрібно показувати Україну також і з інших сторін, щоб у людей виникали також і позитивні асоціації. На жаль, маємо констатувати, що сьогодні Україна асоціюється передусім з Чорнобилем, війною та кривавою революцією. Натомість ми повинні наголошувати на тому, що Україна породила багато талановитих письменників, що наша культура активно розвивається. Ми повинні використовувати природний інтерес до наших проблем, щоб зацікавити іноземців іншими сферами. Парадоксально, але протягом останніх років, після Майдану і під час війни, в Україні справді відбувається культурний сплеск, зокрема активно заповнюються раніше порожні ніші на книжковому ринку, з’являється перекладна література тощо».
«ІНОЗЕМНІ ВИДАВЦІ ВІДКРИВАЮТЬ ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНУ»
Водночас головна мета національного стенду полягає все ж у тому, щоб підтримати й належно представити вітчизняних видавців. За словами організаторів, з кожним роком українські видавці все частіше відмовляються від власних стендів, віддаючи перевагу участі в загальнонаціональній експозиції. Як розповідає Анастасія Левкова, кошти, які виділяє на стенд Міністерство культури, не покривають всіх витрат – частину з них мають компенсувати самі видавці. Аналогічний підхід практикують й інші країни – хто з видавців має можливість заплатити за місце на національному стенді, тих і запрошують у Франкфурт. Водночас така форма представлення, вочевидь, значно дешевша, ніж окремий стенд, та й уваги до великих національних експозицій більше. Участь в міжнародних майданчиках на ярмарку також необхідно оплачувати.
За словами Оксани Щур, українські видавці переважно їдуть у Франкфурт з конкретними бізнес-планами й з вже готовим графіком зустрічей. Й хоча достеменно про кількість і зміст укладених угод можна буде дізнатись лише після їхньої реалізації, закордонні партнери справді мають інтерес до вітчизняної книговидавничої продукції. Зокрема, зацікавлення до експозиції українського стенду виявили представники китайської делегації. Американські ж видавці шукали на нашому стенді книжки про… ковалів. Водночас найбільш помітними для іноземців залишаються українська ілюстрація та дитяча книга. «Про Україну знають і її хочуть чути, – розповідає Анастасія Левкова. – Головна наша проблема – відсутність потужної державної перекладацької програми. Для країни, яка хоче бути гідно представлена на літературній мапі світу, це обов’язкова умова. Без такої програми починати розмови про те, щоб Україна колись стала почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку, немає сенсу. Коли ми матимемо напрацьований пул перекладачів з української мови й базу контактів, яким надсилатимемо інформацію про новинки українського книжкового ринку, лише тоді можна буде говорити про системну роботу в цьому напрямку». За оцінкою Анастасії Левкової, на реалізацію таких планів може піти не менше десятиліття.
«Протягом останніх років в контексті участі України у Франкфуртському ярмарку ми можемо спостерігати відчутну позитивну динаміку, – підсумовує Олександр Афонін. – Якщо до 2015 року ми лише позначали там свою присутність, то тепер, вже третій рік поспіль Україна є повноправними учасником процесу. Це помітно і за кількістю гостей, і з огляду на проведені бізнес-переговори. Український стенд став помітним майданчиком для комунікації між видавцями, письменниками, художниками тощо. З української делегації зникли випадкові «туристи» – до Франкфурта їдуть лише фахівці, які мають визначені цілі та плани. Іноземні видавців починають відкривати для себе Україну».