Такий різний Київ

В останні вихідні травня Київ відсвяткував свій день народження. Це була чудова нагода гарно погуляти у центрі столиці на численних ярмарках-концертах, відпочити, поїсти смаколики та послухати гарну музику. Але тепер, коли святкові дні завершилися, саме час більше дізнатися про місто, в якому живеш.  Це – чудове і логічне продовження святкування Дня міста. А Київ насправді приховує стільки відкриттів і несподіванок, стільки історій, легенд, розповідей, що цілого життя буде мало, щоб доторкнутися бодай до частини цих «київських скарбів». Але спробувати варто. Причому всім – і тим, хто вже любить і знає своє місто, і тим, хто лише стоїть на порозі відкриттів, і особливо тим, кому поки що Київ не відкрився.

Знання породжують любов. А любити своє місто і відчувати взаємність – це одне з тих прекрасних почуттів, яке варто прищепити дитині.

 «День» підготував огляд книжок для дітей та підлітків, які розкривають Київ з абсолютно різних сторін. І якщо любов до міста може не прийти одразу, то зацікавленість – обов’язково. 

КИЇВ КАЗКОВИЙ

Зірка Мензатюк. Київські казки. – Л.:Видавництво Старого Лева, 2006. – 96 с.

Ця книжка дитячої письменниці Зірки Мензатюк вперше побачила світ десять років тому. Але з того часу вона не втратила своєї цінності, адже зізнання в любові до Києва не має терміну давності, хіба не так? Особливо, якщо розповідати про місто берешся найменшим читачам.

«Київські казки» розраховані на читачів від п’яти років. Це справді невеликі казки, фантастичні сюжети яких розгортаються у столиці. Наприклад, «Солов’їна казочка» розповідає малюкам про соловейка, який дуже любив оперу, а найбільше – «Запорожця за Дунаєм». Зрештою, пташці випадає нагода і самій заспівати у київському оперному театрі. У казці «День, що не має кінця» йдеться про святкування Дня Києва. Засновники міста – Кий, Щек, Хорив і Либідь – потрапляють на прогулянку до сучасного міста… Казка «Ялинка на Трухановому острові» розповідає про підготовку до святкування Нового року, але не людьми, а тваринками, що мешкають на цьому київському острові…

Казки Зірки Мензатюк передають незвичайну атмосферу міста, де трапляються дива, і дуже чітко транслюють любов авторки до Києва, яку зможуть відчути і читачі-слухачі цих оповідок.

Проілюструвала книжку художниця Тетяна Семенова 

КИЇВ – МІСТО ЧАРІВ

Галина Ткачук. Вечірні крамниці вулиці Волоської. — К.: Темпора, 2014, – 124 с.

Це книжка про Київ. Київ - сповнений магії, зі своїми таємницями, філософією та міським фольклором. З усієї добірки книжок про Київ ця чи не найкраще передає ту особливу атмосферу міста, зокрема Подолу, яку, здавалося б, неможливо описати вербально. Але Галині Ткачук це вдалося, очевидно, без чарів тут не обійшлося. А їх у книзі – достатньо.

Отже, вечорами на вулиці Волоській відкриваються вечірні крамнички. Ви, ймовірно, навіть не здогадувалися про це і ніколи про них не чули. У цих крамничках не обов’язково щось купувати, інколи достатньо просто зайти і провести там вечір у компанії друзів.

Тільки людей у них не зустрінеш. Натомість – ворону Вассу, сірого кота Романа, крокодила Валерія, червоного півня Пантелеймона, руду білку Рататоск, голуба Сидоренка та інших. Всі вони мають магічні речі, таємницю яких, втім, не розголошують.

Довкола київських чар і розгортатимуться події в книжці. Чи можна їх вкрасти і привласнити? Кому вони належать і хто вміє їх бачити? Чи кожен може творити дива і що для цього потрібно?

Повість пригодницька і динамічна, але це в ній не основне. А що ж? Читайте і шукайте відповідь на це питання самостійно. До речі, дорослі читають цю книжку із не меншим задоволенням, ніж діти.

КИЇВ, ЯКИЙ УМІЄ ДРУЖИТИ

Ірина Цілик. МІСТОрія однієї дружби. – Л.: ВСЛ, 2016

Найперше – мені дуже подобається гра слів у назві книжки – «Місторія однієї дружби». Вона вже налаштовує на особливу розповідь про місто. Так і є. Якщо коротко, то ця книжка – суцільне зізнання в любові до Києва, але як до живої істоти, яка має свої недоліки, характер і різні настрої. Дружити з містом цікаво, але часом зовсім не легко. І головне тут – навчитися його чути і спробувати зрозуміти…

Головна героїня повісті – десятирічна Таня Хорошун – через певні обставини змушена залишитися на літніх канікулах у місті замість того, щоб поїхати до дитячого табору. Спочатку такий поворот подій здається їй не надто втішним, але згодом дівчинка знайомиться з… Містом. Знайомство переростає у справжню дружбу, і місто відкриває Тані безліч своїх таємниць.

У книжці читач дізнається багато нової інформації – про Бабин торжок, Старокиївську гору, Лисі гори, Десятинну церкву тощо. Але все це – у динамічній формі. Дівчинка переживає цілу низку пригод – зйомки у фільмі, пікнік на даху, стає свідком того, як руйнують старий будинок, як вранці вантажівки розвозять торти, вона по-новому відкриває для себе рідне місто і не втомлюється дивуватися. Це абсолютно міська книжка, в якій читач зможе впізнати знайомі місця та відкрити для себе щось нове. Прив’язка до реальної місцевості дає безліч переваг, читач може уявити, де і що відбувається, а головне – згодом повторити шлях Тані Хорошун, вже маючи нові знання про ці місця. 

 Що важливо, у книжці Ірина Цілик не просто веде дівчинку прекрасними закуточками Києва – з тією особливою любов’ю до міста, яка відчувається у кожному реченні, – а й торкається важливих і складних тем. Наприклад, розповідає про трагедію у Бабиному Яру під час Другої світової війни. Це теж – історія нашого міста. І про неї теж варто говорити з дітьми. «Місто – це ж не лише атракціони, лялькові театри, крамнички з морозивом та казкові нісенітниці. Саме тому я привело тебе сюди. Деякі сторінки моєї історії такі трагічні, що й говорити мені про них важко. Але зовсім не говорити – не можна»,  –  звертається Київ до Тані.

 Або розповідає про руйнування старих будинків, за кожним з яких – історія, і, відповідно, про нахабну непродуману забудову, яка руйнує особливу атмосферу міста. Ця проблема є гострою для сьогоднішньої столиці, й говорити про неї важливо і з дітьми теж. Чому?

 Одне з найголовніших питань, яке авторка ставить читачу і на яке дає відповідь, вона вкладає в уста Києва.

«      – Таню,  –  спитало воно раптом дуже серйозно. – А ти сама як думаєш, що таке місто?

Питання було несподіваним.

• Ну, – замислилася Таня, – місто – це вулиці, дороги, будинки...
• А ще?
• Дерева, магазини, театри, ринки…
• Подумай про головне!
• Не знаю…
• Головне – це люди,  – сухувато відказало Місто, – ці будівельники, кілька мільйонів інших городян, твої мама і тато, й навіть ти сама – то і є місто».

Отже, кожен з нас – це і є наше місто. А значить, від кожного з нас щось залежить. Це важливо зрозуміти і проговорити з дитиною. Тоді, може, і місто матиме менше приводів для сліз і розчарувань. Тим паче таке прекрасне місто, як Київ.

Варто відзначити і чудові ілюстрації Марисі Рудської, які вповні передають атмосферу Києва і настрій розповіді.

КИЇВ, ЯКОГО ВЖЕ НЕМАЄ

Щоб жити. Розуміючи Київ. Благодійна книга спогадів/ Л. І. Потіщук, Є. І. Кам, А. П. Головньов та ін. – К.: Самміт-Книга, 2015, - 191 с.: іл.

Ця книжка – не для дітей. Але вона цілком може зацікавити підлітків. Якщо коротко, то основна її ідея така ж, як і в «Місторії», хоча порівнювати ці видання не доводиться. Місто – це передусім люди. Його мешканці. І в цій книжці це показано якнайкраще. 

«Щоб жити. Розуміючи Київ», – це благодійне видання спогадів 22 киян та киянок, найстаршій з яких – 98 років. Дехто з авторів пам’ятає ще довоєнний Київ, багато хто згадує війну і повоєнну відбудову. Загалом книжка поділена на окремі тематичні розділи – культурне життя міста, побут, преса, улюблені місця відпочинку, футбол, ринки тощо. Цінність цієї книжки – в прямій мові тих, хто відвідував ці місця, хто відбудовував Київ, хто пам’ятає такі побутові дрібнички, які важко відшукати в якихось довідниках чи архівах. Всі ці спогади –  це прожиті історії. Це безцінні живі свідчення, завдяки яким ми сьогодні можемо яскраво уявити життя міста 20, 40, 60, 80 років тому. Життя щоденне, таке схоже на наше, але і таке відмінне.

Підлітки, які мають улюблені місця у Києві, то й же Поділ, скажімо, можуть дізнатися багато цікавого. Крім того, хіба не цікаво, яку музику слухали кілька десятиліть тому, в які заклади ходили і що замовляли, як і де розважалися, де знайомилися тощо. В цій книзі таких свідчень – десятки. Про морський характер Подолу, пароплави з іноземними туристами, пляжі Труханового острова, на які добиралися човнами або…вплав. Про весняні повені на Подолі, що перетворили частину Києва на Венецію. Про метро, що ходило раз на півгодини, про булочні, де до глибокої ночі можна було купити зв’язки ароматної сушки. Про кінотеатр «Буревісник», в якому під час сеансів під ногами глядачів бігали миші, про популярні танцполи, куди кияни ходили слухати джаз і танцювати,  –  «Жабу» і «Зозулю». Про традицію зустрічати Новий рік у театрі, переглядаючи вистави до 5 ранку з перервою на шампанське і салати. Про найкращі у місті котлети «по-київськи» в ресторані «Динамо», про те, де і як кияни півстоліття тому їли п’ятикопієчні «тошнотіки», пили коктейлі, танцювали,  розважалися і куди ходили за покупками. Про дух того Києва. Про його людей. Про любов до міста.

Можливо, в декого книжка викличе бажання записати розповіді своїх бабусь і дідусів. Та навіть батьків. Адже Київ у кожного свій, улюблені місця у ньому – теж свої, спогади  – теж унікальні.

КИЇВ НЕТИПОВИЙ

Ці три нетипові путівники Києвом однозначно зацікавлять підлітків. Тут є з чого вибрати, коли плануєш собі дозвілля чи хочеш запросити когось на особливу прогулянку. Та й загалом, дізнатися більше про своє місто – завжди цікавий досвід. А дізнаватися і справді є про що.

Про місто в деталях

Світлана Кострикіна, Тамара Кравченко. AWESOME KYIV.  К. : Основи, 2015. – 198 с.

Креативний і дуже стильний путівник Awesome Kyiv («Дивовижний Київ» - з англ.) – стане прекрасним подарунком для старшокласників. По-перше, видання справді класне і розповідає про безліч цікавих речей, подій, людей, пов’язаних з Києвом. По-друге, англійською мовою. По-третє, воно стильне і привабливе для молоді. Зрештою, назвати його путівником у звичному розумінні цього слова теж не зовсім коректно.

На сайті видавництва автори проекту пишуть про книжку так:  «За допомогою цієї книги ми раді поділитися з вами нашою любовю до Києва! Книга не є ні довідником, ні путівником. Скоріше, це проникнення у місто, яке ми обожнюємо — прекрасне, захоплююче і дивне. На  його сторінках ви знайдете посилання на основні історичні події, відомих і талановитих жителів, мистецтво, культуру, спорт, літературу, традицій і навіть улюблену вуличну їжу».

 Це книга для тих, хто хоче відкрити для себе Київ з різних сторін, а не лише пройтися визначними пам’ятками культури, архітектури чи історії і зробити на пам'ять кілька знімків. У путівнику ці пам’ятки теж є, але на рівні, наприклад, з Борщагівкою, «качалкою» в Гідропарку, Мотоциклетним заводом чи київським цирком. Бо ж не Лаврою єдиною.

Загалом Awesome Kyiv складається з восьми розділів: Історія, Культура, Місця, Їжа, Природа, Спорт, Технології. На кожному розвороті – короткий опис події, явища, місця і кілька яскравих фотографій. Тут можна почитати про київський торт чи перепічку, знайти інформацію про Євромайдан, розповіді про видатних киян, таких як Казимир Малевич, Борис Патон чи Ігор Сікорський. Зі сторінок путівника Київ постає живим містом, що розвивається, закладає власні традиції та має, що показати і розказати.

Турист у рідному місті

Александр Анисимов, Григорий Мельничук, Георгий Кравец, Юрий Олейник, Юрий Назарчук. Необычный Киев. 250 интересных мест. К.: SkyHorse, 2016 – 176 с.

Цей путівник незвичайним Києвом побачив світ зовсім нещодавно. Автори підбирали такі місця і об’єкти, які не підпадають під категорію «стандартних» туристичних пам’яток. Їх назбиралося 250. До кожного була написана цікава історія. Ілюстрацій у путівнику теж достатньо – понад 220. Загалом книжка складається з 37 глав, з неї можна дізнатися, наприклад, про три київські обсерваторії, містичні місця столиці, київські підземелля, вуличні граффіті, каналізаційні люки тощо.

Путівник виглядає зручним і стильним. А головне – не нудним, що важливо, коли йдеться про знайомство з містом. Виданий російською мовою.

Особисті маршрути…для всіх

Інший Київ: альтернативний путівник Києвом / Упор. Анна Лисюк. – К.: Фундація “Центр Сучасного Мистецтва”, 2012. (укр. + англ.)

Цей путівник побачив світ напередодні «Євро-2012». У ньому акцент зроблено на авторських маршрутах. Тобто кожен конкретний автор путівника розповідає про щось йому близьке і цікаве у Києві. І в цьому – великий плюс. Це не довідникові сухі статті, а  особисті історії людей, які люблять і знають Київ. Тут можна знайти тематичні маршрути  – футбольний Київ, радянський Київ, велосипедний Київ, весільний Київ, Київ тусовочний тощо.  Прочитати, скажімо, про секонди, де їх знайти і навіщо туди йти, про сучасну міську міфологію, знайти адреси кафе, магазинів, цікавих громадських місць тощо. Цікавим є і оформлення: тут не знайти фотографій, натомість є безліч чорно-білих замальовок, що робить путівник схожим на особистий щоденник і надихає й собі складати власні маршрути і робити замальовки.

Можливо, для декого ці маршрути вже давно відомі, але напевне є й ті, хто відкриє для себе щось нове. Хоча б те, що путівник містом – це не обов’язково огляд визначних пам’яток. Це й ще пошук альтернативних реальностей, які чудово уживаються в одному міському просторі.

Як написано в анотації до «Іншого Києва»: «Це провідник у контекст міста та посібник із культурного та побутового орієнтування на місцевості. Путівник залишить у пам’яті дещо, окрім відблисків золотих бань. Ця книга для тих, кому цікава не просто глянцева обкладинка міста, а його суть».

Підліткам цей путівник точно припаде до смаку.

КИЇВ ДЛЯ ПРОГУЛЯНОК

А що ж малеча? Для них останнім часом теж з’являються цікаві путівники та маршрути Києвом. Стильні, зрозумілі, інтерактивні. З урахуванням вікових потреб. З ними прогулянки Києвом перетворюються на цікаві квести та ігри. І не лише для дітей, а й для батьків.

Мій маленький великий Київ

Мій маленький Київ: путівник для дітей / Текст Анастасії Денисенко, малюнки Олени Старанчук та Олега Грищенка (Laurus, 2014)

Цей стильний путівник для малечі, написаний Анастасією Денисенко та проілюстрований Оленою Старанчук і Олегом Грищенком, у моєму особистому рейтингу є чи не найкращим. Я би навіть сказала, революційним, якщо порівнювати його з іншими виданнями, що позиціонують себе як дитячі путівники. По-перше, він справді сучасний. По-друге, інтерактивний. Не перевантажений текстом, натомість дає змогу дітям звернути увагу на деталі, перетворити екскурсію на цікаву гру завдяки завданням, розмальовкам, квестам. По-третє, враховує вікові особливості дітей. Маршрут «Мого маленького Києва» короткий, і він один, що важливо. Це – прогулянка  від Золотих воріт вулицями Ярославів Вал і Рейтарська, відвідини Софійського собору, пригоди на Пейзажній алеї та найцікавіші музеї на Андріївському узвозі. Таким чином дитина може зосередитися на детальному дослідженні саме цього міського простору. Намалюй, досліди, порахуй, допиши – ці слова зустрічаються буквально на кожній сторінці, залучаючи дошкільнят і молодших школярів активно знайомитися з містом, бути безпосереднім учасником міського життя, а не просто спостерігачем.

Крокуй і дивись

До «Книжкового Арсеналу» книгарня «Чулан» запустить проект «Крокуй!: маршрути сімейних прогулянок Києвом». Це не книга, а набір з 12 листівок, їх ми включили до огляду з кількох причин. По-перше, набір листівок «Крокуй! Київ» – це мальовані карти з тематичними маршрутами, які поєднують в собі «факти, цікавості, інколи чутки й навіть несенітниці». Все це розвиває уяву, надихає активно і творчо досліджувати рідне місто. Крім того, кожен опис маршруту включає у себе творчі завдання, квести, цікаві запитання. Тут є маршрути історичні, мистецькі, пішохідні, транспортні тощо. Все це спонукає, зрештою, більше дізнаватися про рідне місто. Можливо, почавши з листівок, дитина згодом перейде до книжок про місто. Або, навпаки, прочитавши книжки про Київ, їй буде приємно й цікаво ще й пройтися містом, керуючись стильними та яскравими листівками-маршрутами.

 Склали маршрути керівник дитячої творчої студії «Арт-багаж», творчий педагог-організатор Наталя Даценко та дослідниця дитячої літератури, журналістка Ліза Гречанюк. Карти намалювала художниця Марія Гермашева.

КИЇВ МУЗЕЙНИЙ

Юлія ЛАКТІОНОВА. «Перше мереживо Стефанії». Серія: «Книга про картину» – Київ: Арт-видавництво «Nebo Booklab Publishing», 2016 р. – 32 сторінки. – Ілюстрації: Поліна Дорошенко

Книжкова новинка, яка, на перший погляд, вибивається з добірки книжок про Київ. Але це лише на перший погляд. Справа в тому, що серія «Книга про картину», започаткована арт-видавництвом «Nebo Booklab Publishing», присвячена полотнам, що експонуються в музеях Києва. Саме за мотивами окремих робіт написані історії для дітей. Як зазначено в анотації до книжок, ці історії не є історично достовірними, а лише авторським припущенням про те, як могли бути створені роботи.

У книжці «Перше мереживо Стефанії» журналістка та мистецтвознавець Юлія Лактіонова пише казку за мотивами картини Отто Ван Веена «Портрет дівчини» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Проілюструвала книжку Поліна Дорошенко, художниця, відома роботою над ілюструванням «Лісової пісні» Лесі Українки видавництва «Основи», яка увійшла до престижного каталогу «Білі ворони – 2014». В кінці книжки є основні відомості про художника і власне картину. Загалом же світ побачили вже три книжки про картини. До речі, одну з книжок серії  – «Портрет малої Олі» за мотивами картини Тетяни Яблонської «Застудилася» – проілюструвала художниця «Дня» Анна Гаврилюк.

Серія цікава. Прочитав – і можна йти в київські музеї дивитися на картини. А там і самим вигадувати різні історії та сюжети про те, як вони могли бути створені. Чудова нагода потренувати уяву.

КИЇВ ФАНТАЗІЙНИЙ

Завершити огляд вирішила не зовсім книгою, але теж про Київ і про любов до нього – розмальовкою-білінгвою. Вдосталь нагулявшись містом, можна прийти додому і розмалювати у найнеймовірніші кольори знайомі місця, пам’ятки та символи Києва. Чому б ні? Наприклад, фунікулер чи Лавру, чи зробити червоний корпус університету зовсім не червоним. Київ може бути різним. Може надихати і дивувати.

Придумали цю розмальовку дві киянки Марія Курочкина та Євгенія Ємшенецька з креативного бюро D’Jema, а намалювала художниця Оксана Карпова. Від того, хто її собі придбав, вимагається дві речі – фантазія і набір кольорових олівців.