Вікторія ПОДГОРНА, політолог

1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну? Які з них – на краще, які – навпаки?

Ключові події року в світі – безперечно приход до влади нового Президента-реформатора в Ірані і підписання у Швейцарії угоди, над якою дипломати працювали 10 років щодо контролю над іранською ядерною програмою в обмін на зняття Заходом санкцій щодо Ірану. Це може змінити багато речей в світі – від глобальної економіки до системи протиракетної оборони.

Друга світова подія – це угода по хімічній зброї в Сирії – яка стала компромісом між РФ та США та Західними країнами. І зняла напругу навколо вводу військ США та НАТО в Сирію.

Третя подія – безперечно це переорієнтація України від ЄС до РФ – МС та ЄвразАзС.

Зверніть увагу у всіх подіях важлива роль належить Росії. Російська зовнішня політика року, що минає виявилася переможною на всіх напрямках. На жаль, і на українському. Це оголило наші внутрішні проблеми.

На відміну від Росії зовнішня політика України – провальна. Нинішня влада і правляча еліта показали свою обмеженість, провінційність мислення, нездатність захищати національні інтереси і нерозуміння ключових геополітичних процесів.

Відмова від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС – стало не просто тимчасовою зупинкою на шляху до ЄС для України. Це стало відвертим розворотом в минуле, на жаль, в колоніальне минуле для України, в той час як більша частина громадян вже визначилися щодо переваг європейських цінностей та шляху розвитку. Ми бачимо як суспільство та правляча політична еліта жорстко розійшлися в стратегічному баченні майбутнього України, цінностей та національних інтересів.
Пошук економічних переваг від підписання Угоди – дуже важливий пункт для країни, однак виявилося, що для українського суспільства підвищення стандартів життя нерозривно пов’язано з реалізацію європейських цінностей прав та свобод людини,  реального верховенства права. Що виявилося безпосередньо пов’язано з необхідністю зміни діючого політичного режиму та необхідністю демократизації системи влади.

2. Яка подія в житті країни за рік, що минає, стала найважливішою особисто для вас?

ЄвроМайдан. Я була учасником Майдану 2004 року. І чітко бачу відмінності між Майданом 2004 і 2013 років. Це поступовий, складний, але процес звільнення від імперії, від минулого.

Українське суспільство робить дуже серйозний крок вперед – перш за все у самоусвідомленні себе, у самоорганізації, і головне у значно вищому рівні розвитку горизонтальних зв’язків у суспільстві – що є ключовою умовою для розвитку демократії та розвитку України як сучасної держави. Я впевнена – Майдан – це не просто протест, маніфестації, це реальна потужна основа для розбудови структурованого громадянського суспільства. Основа для  формування нових громадських ініціатив, рухів, політичних партій, нових лідерів, нової політики і цінностей. Головне не втратити ту систему зв’язків серед громадянами, яку ми отримали на Майдані.

3. Поділіться прикладами ситуацій або людей, які додають вам сил та оптимізму.

Більше всього надає оптимізму сучасна молодь, студенти, які вийшли на Майдани, які стійко захищають свій вибір – не тільки на Майдані, згадаймо дії студентів проти нав’язування чужорідної реформи освіти.  

Всі розмови про те, що українська молодь пасивна, далека від політики – були лише частиною державної пропаганди. На практиці українська молодь сьогодні – серед найбільш активної і свідомої частини українського суспільства. І що важливо, молодь твердо зробило свій вибір на користь європейського майбутнього для України, європейських цінностей і цивілізації. Про це варто замислитися тим, хто сьогодні приймає рішення щодо повернення в лоно імперії. Це не має перспективи – оскільки не має прихильників серед молоді. Цінності свободи – це те, що для молоді – є сутністю їх буття, у них немає потреби витравлювати з себе рабське мислення та психологію, як це робили ми, народжені та виховані у СРСР. Тому я вірю в силу і енергію молодих.

4. Автори, статті, проекти газети «День», які вирізнялися в 2013 році?

Подобається інтелектуальний рівень команди газети «День». Завжди дуже цікава і авторитетна для мене позиція та думки Лариси Івшиної, яка є генератором блискучих ідей та проектів дуже важливих для всіх мислячих та читаючих людей в Україні. Це щомісячний проект Маршрут №1, видавничий проект «Бібліотека газети «День» – особливо цікава серія «Підривна література» і звичайно проект щорічної Фотовиставки газети «День».
Газета справжній центр інтелектуальної журналістики в Україні – яка у нас в дефіциті, на жаль.
Багато матеріалів з серйозним осмисленням ситуації побачила від молодих журналістів  команди «Дня» Івана Капсамуна, Алли Дубровик та Анни Черевко.
Завжди звертала увагу на глибокий погляд на події російського експерта Лілії Шевцової та Сергія Грабовського, які регулярно з’являються на шпальтах газети.