Линовиця – батьківщина Яківа де Бальмена
Линовиця – батьківщина Яківа де Бальмена. Українцям він відомий за присвятою Тараса Шевченка до поеми «Кавказ». Це Якову довелося «випити з московської чаші московську отруту» та пролити свою кров «не за Україну, а за її ката». Нині в Линовиці мало що нагадує про визначну постать нашого минулого – хіба що центральна вулиця. А от пам`ятного знаку не побачиш. Німим докором дивляться руїни старовинної оглядової башти, до того ще й захаращені. Колись була ще й арка, але її збила вантажівка. Від маєтку не залишилося нічого – на його місці тепер цистерна цукрового заводу. Щоправда, родина Бальменів полюбляла жити не в цьому приміщенні, а в розташованій поруч оранжереї – будинок зберігся добре, відрізняється він оригінальною конструкцією та кладкою, а от сучасний пластиковий сайдінг на прибудові шокує – кому в голову могла прийти такого роду ідея? Збереглася й колишня конюшня з рештою старих прикрас. Втім господарі тепер її активно «покращують», замуровуючи вікна та пристосовуючи до суто виробничих потреб. Мабуть, обидва будинки ніде не значаться в жодних переліків пам`яток, отже господар робить те, що вважає за необхідне. «Аби ми вчились так, як треба…». Недалеко розташований дуб, в тіні якого Тарас Шевченко полюбляв сидіти на камені та писати вірші. Кажуть, що кілька років тому назад двоє місцевих чоловіків у піднесено стані вкинули його в розташований поруч ставок, потім, правда, витащили – вже вп’ятьох. Парк де Бальменів (а це 16 га) відверто занедбаний – заріс бур`янами, замість впорядкованих доріжок – грунтові дороги або стежки. Багато років тому назад комусь прийшла в голову ідея – вирубати його частину та зробити стадіон. Останній існує й досі, а от місцева перлина зазнала непоправної шкоди. Так буває, коли люди мислять категорією об`єкту, забуваючи що при цьому можна загубити ціннісні речі. Так була знищена липова алея – за радянської доби вона нікого не цікавила, добивали її вже за незалежної України – тобто випилювали.
Линовиця – це об`єднана територіальна громада, розташована недалеко від Прилук. Після років байдужості з`явився господар, який, втім, лише опановує цю роль, шукаючи важелі для росту. Один із найбільш ймовірних – рештки спадщини Бальменів, безпосередній зв`язок з Тарасом Шевченком та його знаковою поемою «Кавказ». Можливо, таким чином вдасться поєднати українську спадщину та сучасну економіку у сполученні, де вже нікому не треба буде доводити чому там важливо дбати про власну історико-культурну спадщину.
