«Дегенерати» та ідіоти
У цей день, рівно 80 років тому, в галереї мюнхенського парку Хофгартен відкрилася виставка під назвою «Дегенеративне мистецтво», на якій було представлено понад 650 творів, конфіскованих у 32 музеях Німеччини. Виставка викликала величезний інтерес, до квітня 1941-го об’їхала 12 міст, її відвідали рекордні 3 мільйони глядачів.
«Дегенеративне мистецтво» (нім. Entartete Kunst) — термін нацистської пропаганди для позначення авангардного мистецтва, яке відомство Геббельса вважало «єврейсько-більшовицьким», «антинімецьким», а тому небезпечним для нації. Дискредитація, заборона і знищення Entartete Kunst, прямі репресії проти його творців становили важливу частину культурної політики гітлерівської диктатури.
Назагал до «дегенеративних» зарахували всіх відомих на ту мить митців, які не відповідали затвердженим стандартам м’ясистого арійського реалізму, а також цілі художні напрями: імпресіонізм, дадаїзм, кубізм, фовізм, сюрреалізм, експресіонізм, Баухаус. По суті, під забороною опинився європейський Високий Авангард як такий.
Фінал цього сюжету відомий. «Дегенерати» увійшли в енциклопедії, заповнили музеї, стали прикладами для наслідування, зразками для навчання. Нацистським культуртрегерам та їхнім начальникам теж знайшлося місце в підручниках — правда, в інших розділах і з інакших причин.
Здавалося б, усе очевидно. Але досі, навіть у нас, в Україні, знаходяться любителі поговорити про «виродження» і про істинне народне/патріотичне мистецтво. Їх, на щастя, мало, але вони дуже активні. Можуть навіть нацькувати поліцію на приватну арт-галерею, або, якщо поліцію задіяти не вдається, просто розгромити експозицію.
Обділені уявою та освітою, вони навіть не розуміють, який рік на дворі. І саме тому до влади ніколи не прийдуть. Але шкоди ще встигнуть наробити. Як багато шкоди — залежатиме від нас. Тобто тих, хто пам’ятає уроки не такої вже й давньої історії.
