Час ставити крапку на «исторической России»
В.В.Путін днями офіційно заявив на весь світ, що, мовляв, в основі «конфликта с Украиной» лежить політика опонентів Москви, «направленная на растаскивание исторической России». Причому ця політика одвічна й віковічна: «Разделяй и властвуй. Вот они всегда старались это сделать, пытаются это сделать и сейчас. А наша-то цель в другом – в объединении русского народа».
Ось так. Мабуть, і вторгнення до Грузії мало ту саму мету. Й окупація Придністров’я. То все «растаскивание исторической России» винне, то кляті вороги зумовили такі дії Москви. Бо ж і молдовани – частина «русского народа», і грузини, й осетини, й абхазці, й українці, ясна річ. А в РФ чутно вже голоси тих, хто стверджує, наче й казахи – то «русский народ», і монголи (бо чим вони відрізняються від тувинців? нічим!), і навіть індіанці Америки, адже колись вони перейшли на той континент із «исторической России». Не вірите? Даремно. Черговий вояк легіону корифеїв усіх наук заявив на колись наче пристойному телеканалі НТВ: «Веками англосаксы угнетали индейцев. А индейцы – это наши русские. Они пришли из России туда. Спросите великого русского антрополога Дробышевского. Индейцы – это мы, русские! Они из России пришли». З Росії, де тоді бігали шаблезубі тигри та мамонти…
Утім, є й начебто переконливіші аргументи на користь того, що певна частина індіанців й алеутів є росіянами. Переконливіші в межах дуже специфічної логіки. Отож: коли Аляска належала Російській імперії, її мешканці були підданими відповідних імператорських величностей. Дехто навіть прийняв православ’я. Відтак Аляска є складовою «исторической России», а нащадки аляскінців ХІХ століття є складовими «русского народа». Логічно? Таку само логіку можна застосувати до Гавайїв і гавайців (їм теж пощастило кілька років перебути під омофором російського імператора), і до жителів Африканського Рогу (де наприкінці ХІХ століття постав форт і порт «Новая Москва»), і до населення Маньчьжурії (яку на початку ХХ століття вже почали звати «Желтороссией») вкупі з мешканцями Порт-Артуру та Дального (відповідно Люйшунь і Дайрен). А як із князівствами Валахія і Молдова, які після російсько-турецької війни 1828-29 років перебували під російським протекторатом (ну, а дельта Дунаю була включена до Російської імперії)? Теж «историческая Россия», чи не так? Окрім того, у XVI столітті північ нинішньої Норвегії належала Московії (принаймні, остання так вважала). Я вже не кажу про Литву, Латвію, Естонія, Фінляндію та половину Польщі, які тривалий час входили до складу Російської імперії. І про Грузію, Вірменію, Азербайджан, Казахстан (недавно у Росії заявили, що казахи – це теж слов’яни), Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан. Ба, навіть екзотичний острів Тобаго (описаний Дефо у «Робінзоні Крузо» та Стівенсоном в «Острові скарбів» мелькнув у числі російських колоній наприкінці XVIII століття, але якось не прижився там.
Майже синхронно з заявою Путіна президент Туреччини Ердоган заявив: «На жаль, Захід у цій війні (Росії проти України – С.Г.) активізував лише провокаційні елементи, а не виступив у ролі посередника». Сам же Ердоган пишається тим, що весь час намагається бути таким посередником і помирити агресора та жертву агресії. А що там у Туреччини з «исторической Россией»? Значна територія з містами Карс, Ардаган, Баязет та горою Арарат входила до складу Російської імперії. Ще й Константинополь називали «третьою столицею Росії», і не в останню чергу заради нього, а також володіння Палестиною Росія влізла у Першу світову війну…
Іран, який наразі є фактичним союзником РФ, теж у схожій ситуації. Адже за Петра І геть усе іранське узбережжя Каспію входило до складу Російської імперії, тож воно також є «исторической Россией».
Нарешті, воістину фантасмагорична історія пов’язана зі шведським островом Ґотланд на Балтиці. У 1717 році російський десант висадився на острові. Вояки Петра І (на якого хоче бути схожим Путін) ґвалтували жінок і маленьких дівчат, грабували маєтки місцевих жителів, руйнували промислові й інфраструктурні об’єкти. 1808 року росіяни вдруге окупували острів і проголосили його Ґотландською губернією Російської імперії. У прокламації про приєднання Ґотланду фігурувала сакраментальна формула: «Отныне и навеки!» Жителі мали прийняти підданство імперії: «Россия тут навсегда». Але в силу геополітичних обставин «навсегда» протривало лише 22 доби. Під час Другої світової війни Радянський Союз у 1939-44 роках вів неоголошену війну зі Швецією: топив торговельні судна та рибальські шхуни, здійснював авіанальоти на міста й інфраструктурні об’єкти. У Москві розглядали навіть окупацію Ґотланду задля контролю над західною частиною Балтики, проте Сталін вирішив не ризикувати. Й от зараз у Росії виринули експерти, які стверджують: після того, як острів повернувся під владу Швеції, ті ґотландці, які стали підданими Росії, не вийшли з нього, отже нащадки їхні можуть вважатися російськими громадянами, адже РФ, мовляв, є правонаступницею не тільки СРСР, а й Російської імперії. Ба більше: на острові живуть нащадки майже 900 шведів-колоністів з Херсонської області, які повернулися 1929 року на Ґотланд, утікши від колективізації та розкуркулювання. Але вони встигли стати громадянами СРСР, а по поверненні не сповістили Москву про відмову від цього громадянства. Тож їхні нащадки є громадянами РФ. Із відповідними (з точки зору Москви) геополітичними наслідками.
Уся ця історія з «объединением русского народа» та відновленням «исторической России» посутньо є нападом колективного божевілля. Проте у силу того, що це божевілля об’єднало і «верхи», і значну частину «низів» ядерної держави, воно становить небезпеку не лише для самих росіян, а й для всього світу. Видається, лікувальні процедури за допомогою «м’якої сили» чи будь-які «терапевтичні» поступки тут неефективні та неприпустимі, вони тільки посилюють хворобу. Тож від того, чи наважиться цивілізований світ застосувати нині непопулярні, проте єдино дієві сильнодіючі засоби, наразі залежить саме існування цього цивілізованого світу, значну частину якого Путін зарахував до «исторической России», тобто об’єкту агресії.
