Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чого вчить Україна

Непричесані думки у день виборів
26 травня, 14:34
Фото Руслана Канюки, «День»

Вибори президента, що відбуваються сьогодні, — новий колосальний успіх української революції. Скинувши, після 3-х місячного протистояння, озброєний  до зубів авторитарний режим, братський народ, незважаючи на протидію реакції, продовжує прорив до свободи і відродження власної ідентичності. Колосальні зміни відбуваються прямо на очах.

ЧОГО НАС ВЧИТЬ УКРАЇНА

Авторитарно-тоталітарний режим залишається чужорідним і для четвертого покоління своїх жертв, «історичне  звикання» тут неможливе, бо суперечить самій природі  людини. Поляки,  словаки, угорці звільнилися після сорока з гаком років червоного маразму, народи Балтії здолали майже 50 років ярма. Український  народ — перший в Європі, що доводить свою життєстійкість,  стає на ноги після 90 років терору голодоморами, депортаціями, ГУЛАГом, цензурою, держкорупцією...

Поки зберігався СРСР, угорська революція-56, Празька весна-68,  польська Солідарність-80, будучи великим проявом цивільної мужності,  залишалися репетицією перемоги, бо «братська допомога» на  танках надходила з Москви  невідворотно. Чи буде зменшено-відроджуваний СРСР-РФ — намагатися повторити стратегію сталінських пращурів або остережеться — це питання вирішується сьогодні на теренах між Києвом та  Москвою.

ЩО РОБИТЬ КРЕМЛЬ

У протистоянні Української революції, влада, зазвичай, застосовує інформаційний терор. Очищуюча правда про антикорупційне повстання (ці  головні слова взагалі не звучать) замінюються брудно-розмитою новомовою про «хунту-фашизм-переворот». Дезинформацію доповнює відкритий силовий тиск. Виступаючи 23 травня в прямому ефірі телеканалу «Комсомольская правда», один з рупорів силовиків О. Дугін визнав, що «відправив до ДНР масу людей» і вимагав від президента терміново ввести війська до «Новоросії».        

ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Радянсько-пострадянський режим навіки економічно   збитковий. Найбагатша країна  планети зберігає неправдоподібно  низький рівень життя. А останні 20 років   демонструють,  як  можна розтринькати навіть унікальний вуглеводневий потенціал. …Протистояння Україні ще більше б’є по нашій економіці. Росія втрачає західних партнерів, прокладені туди газопроводи вже наполовину простоюють! «Газпрому» вдається експортувати 2/3 свого газу,  на частину, що залишилася, покупців немає. Укладений з Китаєм «найбільш невигідний, на думку експертів,  контракт століття» перетворює відсталу російську економіку з сировинного придатку Заходу на «неоафриканський» придаток Китаю, що біжить за Заходом. А останні виступи російських керівників переконують, що залежність Москви від газових платежів Києва набагато вища, ніж залежність України від російського газу!         

ПРО ІДЕОЛОГІЧНІ КЛІШЕ І ПРО КРИМ

Останнім часом політику Москви регулярно порівнюють з фашизмом. Таке порівняння, на мій погляд, є помилковим. В основі коричневої ідеології — деструктивна ідея національної переваги, з якою ототожнювали себе фашистські бонзи. Німеччина, за рахунок інших народів, купалася як сир у маслі. А коли III Рейх опинився в сантиметрі від краху, Гітлер наклав на себе руки.

Коли студент МДУ запитав Д. Медведєва — за що той готовий віддати життя, Медведєв дещо розгублено відповів — «за родину». В нинішньої влади немає ідей, окрім манії власного самозбереження. Наш народ окрадений як ніколи, за рівнем соціальної поляризації Росії немає рівних. Крим потрапив під окупацію не через любов режиму до росіян. 25 мільйонів росіян, що опинилися після розпаду СРСР поза межами Росії, кинули. Нашу столицю влади цілеспрямовано перетворюють на Москвабад. На російських смітниках доживають 4 мільйони бомжів. Еміграція з Росії перевищує рівень втечі за часів Громадянської війни!... Приєднання Криму, як і абсурд Новоросії — не підтримка росіян (їх ніхто в Криму не ображав), а удар по Україні, що звільняється, це спроба задути антикорупційний вітер Майдану! Це бажання повторити провальний досвід «ГеДееРизації» Німеччини шляхом вибудовування новоросійського буфера між Україною та Росією.

(Ну і ще про Крим… Здійснивши Жовтневий переворот, більшовики закликали селян захоплювати землю. Масове захоплення замінювало відсутність закону і правової основи. І коли через 15 років Сталін оголосив про знищення селянства, назвавши його «колективізацією і ліквідацією куркульства», апелювати не було до кого, право не діяло. Захоплення Криму — це  чергова  реінкарнація беззаконня. Невірним шляхом йдете, товариші!)

ПРО РОСІЙСЬКИЙ ГРОМАДЯНСЬКИЙ РУХ

Досвід Майдану, мабуть, призведе до переформатування громадянського руху в Росії. Лимоно-удальцовські поціновувачі червоного збиратимуться на акції-31, а прибічники демократичних реформ підсилять свій протест на Сахарова та Гавела-Болотній. І коли в Москві з’являться шеренги російських патріотів (Майдан збирав патріотів  України і не приймав  червоних),  Росія наблизиться до  того,  щоб гасло  «українське  сьогодні — це наше завтра!» втілився у життя. І як тоді знадобиться допомога українських братів, які зрозуміють нас краще за будь-кого іншого!

НЕ РОЗСЛАБЛЯТИСЯ

Вибори вже не зупинити, і це ще більше дратує сили зла. Правда і брехня не живуть по сусідству. Введення військ, що намічалося, за оцінками А. Ілларіонова, на 26-28 квітня, було скасовано. А 2 травня спецвипуск теленовин по «Россия-1» показав чорно-білі фотопортрети керівників АТО з жорстким коментарем «ответите за содеянное». Побачивши цей репортаж, я подумав про Віктора Ющенка, обличчя якого несподівано покрилося прищами… Вони не заспокояться,  але

Нас не  залякати! Слава Україні! Правда  переможе!

Як сьогодні хочеться обійняти і розцілувати Україну!

Ігор ЧУБАЙС, доктор філософських наук, Москва, 25.05.14

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати