Чому не можна залучати іноземців на керівні посади в уряді
Залучати іноземців на політичні посади - означає розписуватись у власній неспроможності та страху взяти на себе політичну відповідальність за реформування країни
Інформація про можливе залучення до уряду іноземних експертів, яка пролунала з уст команд прем’єра та президента, здійняла хвилю дискусій в соцмережах. Багато експертів чи категорично, чи дипломатично висловились щодо хибності такої ідеї.
Залучення іноземних експертів та консультантів до впровадження реформ - це нормальна світова практика. Зовсім інша справа, коли ми говоримо про можливість зайняття посад міністрів чи інших керівних посад виконавчих органів влади. «Міністр – це політична фігура. Це має бути не іноземець, а українець» - сказав екс-міністр фінансів Словаччини, один з авторів словацьких реформ Мікулаш Дзурінда. Так він відреагував на запитання про можливість залучення на ключові посади у новому уряді, пов'язаних в тому числі і з впровадженням реформ, іноземних громадян. «Мені не здається, що це хороша ідея. – говорить у своєму інтерв'ю Європейській правді Міклуш Дзурінда – Такі люди можуть бути радниками або консультантами, але міністр – це політична фігура. Тому це має бути українець, можливо, той, що тривалий час жив за кордоном, працював там, але обов'язково громадянин України. Існують приклади, коли іноземці займали високі пости. Наприклад, главою центробанку Ізраїлю є громадянин США. Однак це не політичний, а технічний пост. Тим більше, якщо ми говоримо про людину, яка повинна бути «лідером реформ». Опозиція категорично проти всіх його ініціатив, а головне – звичайним громадянам здаватиметься, що проведені ним реформи нав'язані їм ззовні». Словацький реформатор наголосив, що дуже погано коли драйвером реформ виступають іноземці. (Сьогодні таким драйвером є МВФ, який тисне на українську владу, вимагаючи реформ – авт.)
«У такій ситуації політики знімають із себе відповідальність і такі реформи сприймаються як нав'язані ззовні. Хіба можна тоді говорити про їхню успішність? Реформи можуть призвести до оздоровлення української економіки та поліпшення життєвого рівня громадян лише в тому випадку, якщо щодо них у суспільстві є консенсус.
Ще одна думка, яку я виклав на згаданому мозковому штурмі.
В Україні реформи проводилися і раніше, за багатьох попередніх президентів. Але ці перетворення були половинчастими і не давали бажаного ефекту. Чому? Тому що їх вносили зверху і проводили в парламенті, який насправді їх не підтримував.
Іноземці можуть допомагати порадами, але політичну відповідальність повинні брати на себе українські політики». - підсумовує свій коментар щодо ідеї залучення до українського уряду іноземців словацький екс-міністр фінансів.
Ось що кажуть про ідею залучення іноземців на політичні посади іноземців українські екперти:
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина: «Гарний результат Революції гідності... Добровільне визнання неспроможності. Я – проти. Вони, традиційно бояться своїх сильних! Сьогодні говорили про повернення до курсу до НАТО... Але жоден не згадав – розробника і відважного впроваджувача Євгена Марчука. Чому? Я знаю відповідь. І співчуваю тим, хто і досі хворіє меншовартістю - не лише ззовні - всередині країни...»
Політолог Вікторія Подгорна: «Питання в тому, що у нас зовсім немає ані політичної волі ставити незалежних професіоналів на ключові напрямки, та навіть і не ключові... А по-друге, немає інститутів та механізмів ротації еліт та підбору кадрів - партії цю роль не виконують. Тому і залишаються неформальні канали - кум до кума, родичі, партнери по бізнесу, помічники..., коротше - лояльні люди, або екстравагантні варіанти - набрати варягів. Хоча останнє краще за типові варіанти».
Слід зазначити, що днями українська експертна спільнота, яка об’єдналася в ініціативу Перший професійний Уряд реформ представила на прес-конференції в УНІАН власних кандидатів на посади в уряді. До складу ініціативи входить багато асоціацій, зокрема асоціація випускників іноземних вузів, у тому ж числі усім відомих Гарварду, Оксфорду, Кембриджу і т.д. Координатор ініціативи Андрій Длігач зазначив, що експертами був надісланий суб’єктам коаліції лист з пропозиціями долучення до уряду українських експертів. А от реагуючи на ідею залучення іноземців на посади заступників міністрів, Длігач написав: «Заступники - це наш програш».
Є й інші причини, чому не можна брати в уряд іноземців – геополітичні.
Беручи участь в програмі «Україна – вихід з кризи через діалог», я мав нагоду поспілкуватися з російськими ліберальними експертами. Правду кажуть, що російський лібералізм закінчується на українському питанні. Але зараз не про це.
Зі слів росіян зрозуміло, що не лише Кремль вважає Україну недокраїною. Здавалося б, ліберальні експерти також вважають, що Україна не суб’єкт, а об’єкт політики. Вони всіляко підкреслюють втручання Заходу в політичні процеси в Україні. Призначення на політичні посади іноземців лише підсилить таку думку і точно не посприяє двосторонньому діалогу. Росія й надалі намагатиметься вирішувати наше майбутнє в діалозі з країнами Заходу. Чи влаштовує це українських громадян?..
Іноземні експерти в уряді - з однієї сторони шальки терезів, і ризик несприйняття реформ в їх виконанні, утримування українських експертів на лаві запасних та маніпулювання фактом участі в уряді іноземців в геополітичній грі - з іншого. Чи вартує гра таких свічок?.. Риторичне запитання.
Чи прислухаються політики до раціональних аргументів противників ідеї залучення іноземців в уряд - покаже час. Наразі кожен українець визначається з власною позицією.
Я визначився. Я – проти!
Руслан РОХОВ, спеціально для «Дня», Київ-Тбілісі
